ФОП із того світу: як загиблий Герой вигравав держзакупівлі у Хмільнику

Захисник України Василь Шиндер після загибелі у статусі фізичної особи-підприємця (ФОП) продовжував вигравати у Хмільнику тендери на мільйони гривень. Це відбувалось протягом багатьох місяців і навіть років після його фактичної фізичної загибелі на полі бою. А зараз його батька «заднім числом» хочуть позбавити батьківських прав на 28-річного Героя – задля одноосібного отримання компенсації у 15 мільйонів.

У цій справі зміксувались локальна корупція, непотизм, прогалини в цифрових реєстрах держави, недосконалість сімейного законодавства та жадоба до наживи. Саме жадібність й перетворила трагедію на прибутковий бізнес-проєкт для родичів Героя.

Шлях Героя

Василь Володимирович Шиндер народився 13 січня 1994 року в селі Поташня Бершадського району Вінницької області. Батьки Василя, Володимир Іванович та Марія Сергіївна, розірвали шлюб у 2002 році. За матеріалами, наданими батьком, до 2009 року Василь проживав із ним у місті Вінниця. Протягом цього часу хлопець навчався у школі №21, а згодом – на заочних підготовчих курсах Вінницького національного технічного університету.

У 2009 році Марія Шиндер уклала церковний шлюб (який у 2011 році був закріплений офіційною реєстрацією) з Олександром Володимировичем Поліщуком, відомим діячем у місті Хмільник. Після цього вона переїхала із сином на постійне місце проживання до будинку нового чоловіка. Саме у Хмільнику Василь здобував повну загальну середню освіту та згодом розпочав власну підприємницьку діяльність.

До початку повномасштабної війни Василь Шиндер був зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП Шиндер В.В., ІПН 3434607933). Основним напрямком його комерційної діяльності було постачання медичного обладнання, витратних матеріалів та реагентів до лікарень Вінницької області. Він працював у тій самій вузькоспеціалізованій ніші, що й підприємство його матері, створюючи щільну мережу постачальників для комунальних медичних закладів регіону. Власне, за словами батька, Володимира Шиндера, він і передав після розлучення у власність матері Василя приватне підприємство «Медтехреагент».

З початком повномасштабного вторгнення Василь Шиндер залишив свій бізнес і вступив до лав Збройних Сил України, щоб боронити державу. Матрос Василь Шиндер виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту. 23 жовтня 2022 року Василь вирушив на виконання чергового бойового завдання на позицію, відому як «Муравєйнік», у районі Донецького аеропорту, поблизу населеного пункту Опитне Донецької області. За іншими даними, що фігурують у матеріалах правоохоронних органів, його останнє місце перебування фіксувалося на території ПрАТ МК «Азовсталь» у Маріуполі Донецької області. Після 23 жовтня зв'язок із ним назавжди обірвався. З листопада 2022 року Василь Шиндер офіційно отримав статус військовослужбовця, зниклого безвісти за особливих обставин.

У червні 2023 року, в рамках процедури обміну та репатріації тіл загиблих військовослужбовців, українській стороні були передані невпізнані останки, ідентифіковані під робочим номером «тіло №385». Після тривалих експертиз ДНК було підтверджено генетичну спорідненість цих останків із батьком, Володимиром Шиндером.

Остаточний висновок експерта Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-24/5172-БД від 22 березня 2024 року поставив крапку в цій історії: ідентифіковані рештки беззаперечно належать Шиндеру Василю Володимировичу.

Згодом, 16 серпня 2024 року, органами державної реєстрації актів цивільного стану було складено відповідний актовий запис про смерть, згідно з яким датою смерті офіційно визначено приблизно 23 жовтня 2022 року.

Василь загинув у віці 28 років, так і не встигнувши створити власну сім'ю.

ФОП-«цифровий привид»

Смерть людини зазвичай означає безумовне припинення її цивільної та господарської дієздатності. Однак у випадку Василя Шиндера система «дала збій», який важко пояснити простою технічною помилкою. Його підприємницька діяльність після 23 жовтня 2022 року не лише не припинилася, але й набула масштабів, перетворивши загиблого воїна на успішного «підприємця» в регіоні.

ФОП Шиндер Василь Володимирович став надзвичайно активним учасником державних закупівель. Згідно з відкритими даними аналітичної системи публічних закупівель Prozorro, за весь час свого існування ФОП Шиндер В.В. взяв участь у 881 закупівлі, став переможцем у 791 лоті на загальну суму 25,50 млн грн і підписав 780 договорів на 24,99 млн грн.

Проте найдраматичнішим та кримінальним аспектом цієї статистики є період з кінця 2022 по 2024 рік, коли власник ФОПу вже фізично був мертвим, а офіційно вважався зниклим безвісти.

Після жовтня 2022 року від імені ФОП Шиндер В.В. були укладені десятки договорів з медичними закладами Вінницької області. Лише за період 2023-2024 років сума укладених та виконаних контрактів склала понад 2,5 мільйона гривень. Географія поставок охоплювала широку мережу комунальних некомерційних підприємств (КНП), сільських та селищних амбулаторій, а також стратегічних державних структур.

«Цифровий привид» Василя Шиндера не просто вигравав поодинокі тендери; він вів повноцінну, щоденну операційну діяльність, підписуючи контракти регулярно. Нижче наведено лише окремі приклади посмертної активності суб'єкта господарювання. Ця таблиця відображає лише малу частку з понад 270 транзакцій, зафіксованих у період 2023-2024 років:

Період транзакцій	Назва установи-замовника	Опис активності та суми договорів	Приклади ID закупівель у Prozorro
Січень – Лютий 2023	КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради	Систематичні закупівлі медичних матеріалів. Підписано низку договорів поспіль на суми: 14 500 грн, 9 810 грн, 3 185 грн, 18 600 грн, 2 784 грн, 1 060 грн.	UA-2023-01-12-008183-a, UA-2023-01-24-009547-a, UA-2023-01-24-010526-a, UA-2023-02-13-006749-a, UA-2023-02-14-004688-a
Січень – Квітень 2023	КП «Калинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»	Регулярні поставки для первинної ланки медицини на суми: 13 275 грн, 9 900 грн, 11 436 грн, 830 грн.	UA-2023-01-25-003694-a, UA-2023-01-25-004055-a, UA-2023-04-03-002794-a, UA-2023-04-20-009365-a
Травень 2023	КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради	Один із найбільших тендерів у цей період на суму 87 453,30 грн. Укладено безпосередньо в місті, де проживає мати загиблого.	UA-2023-05-26-013046-a
Травень – Вересень 2023	КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 м. Вінниці»	Масові закупівлі для обласного центру. Договори на суми: 34 400 грн, 9 592 грн, 39 500 грн, 21 000 грн.	UA-2023-05-11-005359-a, UA-2023-05-11-006280-a, UA-2023-05-11-012432-a, UA-2023-09-14-011465-a
Червень – Серпень 2023	Управління Служби безпеки України у Вінницькій області	Структура, відповідальна за безпеку, укладає договори з «мертвою душею». Суми: 6 890 грн, 8 000 грн, 4 110 грн, 15 000 грн.	UA-2023-06-27-011679-a, UA-2023-06-27-010824-a, UA-2023-06-27-010577-a, UA-2023-08-25-003896-a
Вересень – Жовтень 2023	КНП «Шаргородська міська лікарня»	Високоінтенсивні закупівлі. Суми договорів: 52 260 грн, 21 575 грн, 11 260 грн, 3 276 грн, 1 128 грн.	UA-2023-09-04-008447-a, UA-2023-09-04-008557-a, UA-2023-09-04-005571-a, UA-2023-10-03-006256-a
Жовтень – Грудень 2023	КНП «Чернівецька районна лікарня»	Систематичні підряди. Суми: 14 376 грн, 5 190 грн, 4 960 грн, 5 784 грн.	UA-2023-10-19-009051-a, UA-2023-10-19-008874-a, UA-2023-10-12-003940-a, UA-2023-12-18-007409-a
Грудень 2023	КНП «Шпиківський центр ПМСД»	Аномальна концентрація дрібних закупівель в один день (08.12.2023). Укладено 8 договорів протягом кількох годин. Суми від 1 250 грн до 48 900 грн.	UA-2023-12-08-019484-a, UA-2023-12-08-018536-a, UA-2023-12-08-019027-a, UA-2023-12-08-018303-a та ін.
Січень – Травень 2024	Лікарні м. Томашпіль, м. Липовець, м. Хмільник	Діяльність продовжується навіть у 2024 році, коли тіло вже ідентифіковано. Договори: 49 830 грн (Хмільник), 20 067 грн (Липовець), 6 120 грн (Вінниця).	UA-2024-01-26-014722-a, UA-2024-05-08-000286-a, UA-2024-04-16-013242-a

Проведення будь-якої господарської діяльності через систему державних закупівель Prozorro вимагає обов'язкового підписання контрактів, актів виконаних робіт, специфікацій та податкових накладних. В Україні це здійснюється за допомогою Електронного цифрового підпису (ЕЦП) або Кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Очевидно, що матрос Василь Шиндер, загинувши наприкінці жовтня 2022 року, не міг фізично генерувати нові ключі, авторизуватися в системі закупівель, завантажувати тендерну документацію та накладати свій ЕЦП на договори у 2023 та 2024 роках. Все це вказує на те, що електронний ключ, паролі доступу та банківські реквізити ФОПа були передані або, що імовірно, незаконно привласнені та використовувалися третіми особами.

І навіть якщо припустити, що Василь перед мобілізацією залишив нотаріально завірену довіреність на ведення бізнесу комусь із родичів (наприклад, матері). Але такий аргумент суперечить українському законодавству, бо згідно з пунктом 6 частини 1 статті 248 Цивільного кодексу України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою або визнання її безвісно відсутньою. Відтак, будь-які договори, підписані від імені ФОП Шиндер В.В. після того, як він зник безвісти (з листопада 2022 року), є юридично нікчемними, а використання його підпису є злочинним.

Особливе занепокоєння викликає роль посадових осіб медичних закладів, які виступали замовниками у цих схемах. Наприклад, Комунального некомерційного підприємства «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради. Адже у невеликих містах, таких як Хмільник, інформація поширюється миттєво. Загибель або зникнення безвісти місцевого підприємця, який пішов на фронт, є подією, про яку мала б знати вся громада. Ймовірність того, що директор та тендерний комітет Хмільницької ЦРЛ протягом двох років укладали договори з ФОП Шиндер В.В., не відаючи про те, що він загинув, наближається до нуля.

Батько загиблого, Володимир Шиндер, у своїх зверненнях до правоохоронних органів прямо звинувачує посадовців у злочинній змові. Він зазначає, що такі дії неможливі без сприяння осіб, відповідальних за організацію закупівель у лікарнях. Керівники медичних установ могли свідомо заплющувати очі на те, що постачальником за документами виступає «цифровий привид», оскільки фактичний товар постачався, а грошові потоки контролювалися локальними гравцями, яким керівники лікарень не могли або не хотіли відмовити. Це може свідчити про глибоко вкорінену кругову поруку на муніципальному рівні.

Бізнес-імперія у Хмільнику

Щоб зрозуміти, хто мав можливість, мотив та адміністративний ресурс для безперешкодного використання ФОПа загиблого Героя, проаналізуємо родинні та бізнесові зв'язки в місті Хмільник.

Мати загиблого, Марія Шиндер, є ключовою фігурою на локальному ринку медичного постачання. Вона є керівницею, уповноваженою особою та кінцевим бенефіціаром Приватного Підприємства «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 36160045), яке було зареєстроване 26 грудня 2008 року за адресою: Вінницька обл., місто Хмільник, вулиця Червона площа, будинок 26. Основний вид діяльності цього підприємства (КВЕД 46.46) є оптова торгівля фармацевтичними товарами, медичним обладнанням та матеріалами.

Співзасновником, уповноваженою особою та співбенефіціаром ПП «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС» виступає її нинішній чоловік Олександр Володимирович Поліщук. Разом вони утворили сімейний консорціум, який має вплив на значну частину ринку медичних закупівель у регіоні.

За інформацією, викладеною у скарзі Володимира Шиндера до правоохоронних органів, ПП «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС» та пов'язані з ним структури (зокрема, особистий ФОП Шиндер М.С.) отримали від медичних установ, підпорядкованих Хмільницькій міськраді, підрядів понад 50 мільйонів гривень.

ФОП Шиндер В.В. (загиблого сина) діяв у тій самій специфічній ніші, постачанні медичних засобів та реагентів. Використання ФОПів родичів паралельно з основним підприємством (ТОВ чи ПП) є популярною схемою «оптимізації». Вона використовується для штучного подрібнення тендерів (щоб не перевищувати пороги для обов'язкових відкритих торгів і укладати прямі договори), для мінімізації податкового навантаження та для створення видимості конкуренції на торгах, де пов'язані особи симулюють ринкову боротьбу.

Схоже, що після того, як Василь відправився на фронт, управління його ФОПом, електронними ключами та рахунками перейшло (або залишилося) в руках його матері та вітчима. Вони інтегрували його ФОП у власну мережу, не гребуючи тим фактом, що Герой загинув, захищаючи країну.

Комерційний успіх в бюджетній сфері невеликого містечка рідко буває можливим без надійного політичного покровительства. Олександр Поліщук є досвідченим політичним гравцем місцевого масштабу. Ще у 2006 році він пробував свої сили на загальнонаціональному рівні, балотуючись до Верховної Ради України 5-го скликання від Ліберальної партії України. Того ж року він балотувався до Житомирської обласної ради від Блоку «Житомиряни». Пізніше вектор його політичної активності змістився до Вінниччини, де він став впливовою фігурою в Хмільнику. І Олександр Поліщук, і Марія Шиндер неодноразово балотувалися до місцевих рад, представляючи інтереси різних політичних сил, зокрема й політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». У передвиборчих реєстрах Поліщук фігурував як директор Приватного підприємства «Вінастеріск», а Марія як директорка ПП «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС».

Марія Шиндер мала статус депутатки протягом 10 років. Щобільше, навіть кколишній головний бухгалтер ПП «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС» Юрій Григорович Кондратовець (який обіймав цю посаду в період 2015-2020 рр.) паралельно був депутатом місцевої ради.

Битва за 15 мільйонів

Загибель військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану передбачає виплату його родині Одноразової грошової допомоги (ОГД). Фундаментом для цих виплат є Постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, а також стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно з цими нормативними актами, розмір допомоги для сімей захисників, які загинули безпосередньо внаслідок бойових дій (або померли протягом року від отриманих поранень), встановлено на рівні безпрецедентних 15 мільйонів гривень.

Закон чітко регламентує алгоритм розподілу цієї суми. Вона ділиться рівними частинами між усіма законними членами родини першого ступеня споріднення: батьками, дружиною (чоловіком), неповнолітніми або непрацездатними дітьми, а також утриманцями. Виплата здійснюється поетапно: перша частина становить 20% (або 1/5) від призначеної суми, а залишок виплачується рівними частками щомісяця протягом наступних 40 місяців.

У випадку матроса Василя Шиндера ситуація з розподілом виглядала б максимально зрозумілою. Оскільки хлопцеві було 28 років, він не встиг одружитися і не мав власних дітей, єдиними законними претендентами на отримання 15 мільйонів гривень залишалися його біологічні батьки: мати Марія Шиндер та батько Володимир Шиндер. За законом, кожен із них мав би отримати рівно по 50% від суми, тобто по 7,5 мільйонів гривень.

Проте закон містить низку жорстких винятків, які позбавляють права на отримання мільйонної допомоги. Зокрема, права на виплату позбавляються особи, які вчинили кримінальні правопорушення проти держави, а також батьки, які були позбавлені батьківських прав і не поновили їх на момент загибелі дитини. Судова практика свідчить, що доведене ухилення від виконання батьківських обов'язків або несплата аліментів також може стати підставою для позбавлення частки виплати.

Розуміючи ці правові тонкощі, Марія Шиндер розпочала судову кампанію. Мета була очевидною: шляхом позбавлення колишнього чоловіка батьківських прав усунути його від розподілу компенсації за смерть сина. У разі успіху, Марія Шиндер стала б єдиною отримувачкою всіх 15 мільйонів гривень, а також одноосібною спадкоємицею всього майна сина, включно з можливістю легалізувати доходи від сумнівної тендерної діяльності його ФОПа. Це перетворило родинну трагедію на жорстокий бізнес-проєкт.

Для того, щоб подати до суду позов про позбавлення батьківських прав (навіть посмертно), сімейне законодавство України вимагає обов'язкової наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність та обґрунтованість такого кроку. У місті Хмільник, де родина Поліщук-Шиндер має вплив, такий висновок було отримано з дивовижною легкістю.

Виконавчий комітет Хмільницької міської ради зібрався на засідання і ухвалив Рішення №33 від 15 січня 2026 року. Цим рішенням було офіційно затверджено «Висновок про розв'язання спору по справі за позовом Шиндер Марії Сергіївни до Шиндера Володимира Івановича про позбавлення батьківських прав». Документ призначався для подання до Вінницького міського суду, де розглядається відповідна справа №127/25551/25. Висновок підписали найвищі посадові особи міста: міський голова Микола Юрчишин та керуючий справами виконкому Сергій Маташ. Контроль за виконанням рішення було покладено на заступника міського голови Андрія Сташка.

Логіка, викладена у Висновку Комісії з питань захисту прав дитини Хмільницької міськради, вражає своєю упередженістю:

1.      Комісія стверджує, що після розлучення у 2002 році Василь залишився проживати виключно з матір'ю. Це прямо суперечить наданим батьком документам (зокрема, довідкам з ОСББ м. Вінниця), які свідчать, що син тривалий час (як мінімум у 2007-2009 роках) офіційно проживав саме з Володимиром Шиндером у Вінниці.

2.      Комісія безапеляційно заявила, що батько «не брав активної участі у вихованні сина, не відвідував батьківські збори, не забезпечував необхідного харчування та медичного догляду».

3.      В якості ключових доказів Комісія використала свідчення зацікавлених осіб: сусідів у Хмільнику та особисто Олександра Поліщука, чоловіка позивачки, який є прямим вигодонабувачем у цій справі.

Найбільш абсурдним і макабричним епізодом роботи цієї Комісії стало проведення «Акту обстеження умов проживання». У січні 2025 року (через понад два роки після того, як Василь загинув) чиновники міськради прийшли до будинку Марії Шиндер та Олександра Поліщука у Хмільнику, щоб «оглянути дитячу кімнату» 28-річного загиблого воїна. В офіційному акті вони серйозно зафіксували наявність «двоспального ліжка нового зразка, стола, крісла та фотографій двох братів», зазначивши зі слів матері, що «в кімнаті нічого не змінювали». На підставі огляду кімнати у 2025 році вони зробили висновок про те, як батько виховував сина 15 років тому.

При цьому Комісія демонстративно, повністю проігнорувала докази, надані Володимиром Шиндером:

-          Факти передачі колишній дружині та сину приватизованої квартири у Вінниці.

-          Передачу бізнесу (ПП «Медтехреагент») та придбаного автомобіля CHERY Amulet.

-          Роздруківки електронних мета-даних, які підтверджують регулярне спілкування батька із сином через сервіси Gmail та відеодзвінки Google Meet аж до фатального жовтня 2022 року (з відповідним маркуванням IP-адрес).

Володимир Шиндер стверджує, що члени органу опіки діяли в умовах жорсткого конфлікту інтересів. Посадовці Хмільницької міськради (зокрема, Сташко та Маташ) курують соціально-медичну сферу міста, яка знаходиться в критичній економічній залежності від головного постачальника лікарень, ПП «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС», що належить позивачці.

Навіть з точки зору здорового глузду, спроба позбавлення батьківських прав щодо особи, якій на момент загибелі було 28 років, виглядає як нонсенс. Стаття 164 Сімейного кодексу України розглядає позбавлення батьківських прав виключно як крайню міру захисту інтересів неповнолітньої дитини (до досягнення нею 18 років) від деструктивного впливу батьків. Припинення статусу дитини з настанням повноліття логічно мало б унеможливлювати такий процес.

Однак українська судова практика останніх років створила небезпечний прецедент, який відкрив скриньку Пандори. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України (ОП КЦС ВС) у своїй постанові сформувала правовий висновок, згідно з яким досягнення дитиною повноліття (18 років) під час розгляду справи не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

Верховний Суд мотивував це тим, що приписи Сімейного кодексу прямо не містять заборони на таку дію після досягнення повноліття. Судді зазначили, що сімейні відносини та правовий зв'язок між батьками та дітьми не припиняються з настанням повноліття. Більше того, цей зв'язок породжує взаємні особисті та майнові права на все життя (право на утримання непрацездатних батьків, право на пенсію по втраті годувальника, право на спадкування та, що ключове в нашому випадку, право на державні компенсації). Тому, якщо суд встановить, що батько свідомо і винно ухилявся від своїх обов'язків у період, коли дитина була неповнолітньою (до досягнення 18 років), його гіпотетичо можна позбавити прав навіть тоді, коли дитині вже 20, 30 або коли вона загинула.

Марія Шиндер та її адвокати скористалися цією судовою лазівкою. Вони ініціювали процес у Вінницькому міському суді, розуміючи, що на кону стоять 7,5 мільйонів гривень, а також індульгенція на управління бізнес-спадщиною (ФОПом) загиблого сина. Це створює тенденцію в українському суспільстві: замість гідного вшанування пам'яті полеглих Героїв, родичі влаштовують канібальські судові процеси за мільйони, використовуючи довідки міських комісій та маніпулюючи прецедентами Верховного Суду.

Стабільно: правоохоронці-імпотенти

Неможливість власноручного підписання сотень тендерних договорів мертвою людиною не потребує проведення складних багаторічних експертиз. Дата смерті (або зникнення безвісти) встановлена офіційно, це кінець жовтня 2022 року. Датамии підписання електронних договорів із лікарнями, зокрема з КНП «Хмільницька центральна лікарня» є 2023 та 2024 роки. Зіставлення цих двох фактів у реєстрах займає кілька хвилин.

Розуміючи це, Володимир Шиндер ще до початку кампанії з позбавлення його батьківських прав звернувся із ґрунтовними заявами про вчинення злочинів до Управління стратегічних розслідувань (УСР) Національної поліції. Однак правоохоронна система продемонструвала свою абсолютну незграбність або, що набагато гірше, глибоку корумпованість.

Замість того, щоб розслідувати розкрадання бюджетних коштів під час воєнного стану на обласному рівні, УСР банально спустило заяву вниз, до Хмільницького районного відділу поліції (Хмільницький РВП). Хмільницькі правоохоронці, які щодня функціонують у тій самій вузькій екосистемі локальних інтересів, що й мерія, міський голова та підприємства родини Поліщук-Шиндер, прийняли очікуване рішення. Вони відповіли батькові, що «відсутні ознаки злочину», і на цій підставі відмовилися навіть вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Використання електронного ключа мертвого військовослужбовці і отримання ним 2,5 мільйонів державних гривень місцева поліція не вважала злочином.

Лише після того, як Володимир Шиндер перевів боротьбу в публічну площину та звернувся до вищих інстанцій, справа зрушила з мертвої точки. Втручання Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Вінницької обласної прокуратури змусило систему реагувати.

НАЗК у своєму офіційному листі підтвердило обґрунтованість підозр. Агентство наголосило, що на заступника Хмільницького міського голови, керуючого справами виконкому та депутатів поширюються суворі обмеження щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, закріплені у ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції». НАЗК офіційно доручило Національній поліції України провести ретельну перевірку фактів, зокрема дослідити наявність дискреційних повноважень чиновників Хмільника та наявність у них приватного інтересу (пов'язаного з медичним бізнесом Марії Шиндер) під час ухвалення ганебного Рішення №33.

Сам батько у своїх зверненнях до прокуратури вимагає не передавати розслідування назад до Хмільника. Він справедливо побоюється, що місцева поліція саботуватиме справу, заздалегідь попередить фігурантів про обшуки та сприятиме знищенню як паперових документів у міськраді та лікарні, так і цифрових слідів махінацій з тендерами.