Санкції є, наслідків нема: як монополіст комунальних платежів у Вінниці обійшов заборону АМКУ

Сфера житлово-комунального господарства та обробки муніципальних платежів в Україні традиційно залишається однією з найбільш закритих та тісно пов'язаних із місцевою владою. Систем розрахунків за комунальні послуги у місті Вінниця – «Єдиний рахунок», pay.vn, а юридично ТОВ «Центр муніципальних систем управління» (ТОВ «ЦМСУ», код ЄДРПОУ 38511903) – складний симбіоз між приватним капіталом та муніципальними коштами. Ця компанія фактично монополізувала у місті ринок обробки даних, друку квитанцій та прийому платежів від населення для найбільших комунальних підприємств.

Незважаючи на гучні кримінальні провадження, обшуки Служби безпеки України та звинувачення у привласненні бюджетних коштів, компанія роками зберігала статус головного оператора розрахунків. Проте навесні 2024 року ситуація кардинально змінилася. Адміністративна колегія Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) винесла рішення № 72/24-р/к, яким визнала ТОВ «ЦМСУ» винним у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Закон України «Про публічні закупівлі» передбачає суворе покарання за такі дії: автоматичну трирічну заборону на участь у державних тендерах. Для компанії, чия бізнес-модель повністю будувалася на освоєнні багатомільйонних комунальних контрактів, це рішення мало б стати вироком. Однак подальші події продемонстрували вражаючу вразливість українського антимонопольного та тендерного законодавства. Замість того, щоб зникнути з ринку, бенефіціарний власник ТОВ «ЦМСУ» здійснив блискавичну корпоративну реінкарнацію. У липні 2024 року було зареєстровано нову юридичну особу – ТОВ «Розрахунковий центр "Єдиний рахунок"» (код ЄДРПОУ 45439737). Ця компанія, що має того ж власника та аналогічний профіль діяльності, миттєво перейняла на себе естафету, залишивши санкції АМКУ порожньою формальністю.

Щоб зрозуміти масштаби впливу ТОВ «ЦМСУ» та причини його непохитності, необхідно звернутися до історії формування системи комунальних платежів у Вінниці. Цей процес відбувався на тлі загальнонаціональних політичних змін та консолідації місцевої влади. У період з 2006 по 2014 рік містом керував Володимир Гройсман. До 2012 року всі розрахунки вінничан за комунальні послуги, формування бази даних абонентів та друк квитанцій здійснювало комунальне підприємство «Обчислювальний центр житлово-комунального господарства» (КП-ОЦ ЖКГ). Це підприємство не перебувало у стані банкрутства і володіло величезним масивом персональних даних мешканців міста.

ТОВ «ЦМСУ» було зареєстроване 28 листопада 2012 року. Основним видом його діяльності була обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (КВЕД 63.11). Бенефіціарним власником, який сконцентрував понад половину статутного капіталу виступив Леонід Тимчук. На момент створення приватного ТОВ «ЦМСУ», він же був директором вищезгаданого муніципального КП-ОЦ ЖКГ. Його партнером у ЦМСУ став Валентин Орловський. До групи співзасновників на початковому етапі також належали Андрій Боцюн та інші особи.

Коли керівник комунального підприємства створює приватну компанію з аналогічним профілем діяльності для подальшого перехоплення муніципальних функцій є класикою конфлікту інтересів. Але тоді це «не помічали».

Етап безпосереднього переходу майна у приватну власність розтягнувся на два роки. Спочатку, у 2013 році, майновий комплекс комунального підприємства загальною площею 566 квадратних метрів, розташований за адресою вулиця Антона Листопада, 7А (колишня вулиця Єрмака, 7А), був переданий в оренду новоствореному ТОВ «ЦМСУ» терміном на п'ять років.

Однак вже у 2014 році відбувся процес відчуження. ТОВ «ЦМСУ» викупило майновий комплекс на конкурсі за 1 615 000 гривень. Згідно з матеріалами слідства, ще у 2013 році оціночна вартість цього майна становила 1 731 791 грн. Крім того, макроекономічний контекст 2013-2014 років характеризувався стрімкою девальвацією національної валюти: якщо у 2013 році курс долара становив близько 8,7 грн, то у 2014 році він наблизився до 15,7 грн. Незважаючи на майже дворазове знецінення гривні, муніципальний майновий комплекс був проданий приватній компанії колишнього директора за суму, яка у гривневому еквіваленті була меншою навіть за оцінку попереднього року. Документи на відчуження майна від імені міської ради підписував тодішній заступник міського голови Сергій Матусяк.

Зміна форми власності обчислювального центру, який щомісяця надсилав квитанції сотням тисяч вінничан, могла б викликати соціальне обурення. Тому ТОВ «ЦМСУ» застосувало мімікрію. Після переходу функцій до приватної компанії, зовнішній вигляд розрахункових квитанцій («Єдиного рахунку»), які потрапляли до поштових скриньок містян, залишився практично незмінним. Єдиною, але кардинальною зміною стало те, що з реквізитів зникла абревіатура «ТОВ» (Товариство з обмеженою відповідальністю). Мешканці Вінниці продовжували платити за комунальні послуги, сплачуючи комісії за обробку даних, перебуваючи у повній впевненості, що вони взаємодіють із комунальною структурою. Насправді ж, гігантська база даних абонентів була приватизована, а кожна транзакція генерувала прибуток приватним бенефіціарам, а не міському бюджету. Навіть популярний сайт pay.vn.ua, який початково створювався у співавторстві з комунальним підприємством, згодом отримав копірайт виключно приватної структури.

Ця схема дозволила ТОВ «ЦМСУ» надійно закріпитися у статусі безальтернативного розрахункового хабу Вінниці.

Масштабне переведення муніципальних фінансових потоків у приватну площину врешті-решт привернуло увагу правоохоронних органів. 5 серпня 2020 року оперативники СБУ провели обшуки у приміщеннях ТОВ «ЦМСУ» на вулиці Єрмака, 7А. Ці події широко висвітлювалися у місцевій пресі і здавалися початком кінця вінницької монополії.

Фірму звинуватили у незаконному придбанні комунального майна за заниженою вартістю з метою подальшого привласнення бюджетних коштів. Слідчі стверджували, що посадові особи міськвиконкому вступили у змову з керівництвом ТОВ «ЦМСУ», внаслідок чого кошти, які вінничани сплачували як комісію за обробку комунальних платежів, протягом шести років цілеспрямовано виводилися у тіньовий приватний сектор, минаючи міський бюджет.

Незважаючи на тяжкість звинувачень та публічний резонанс, кримінальне провадження не призвело до зупинки господарської діяльності підприємства. Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року строк досудового розслідування у справі був продовжений до 14 серпня 2022 року. Аналіз доступних судових реєстрів свідчить про наявність значної кількості ухвал у кримінальних справах, пов'язаних із компанією у період 2021-2022 років. Проте публічна інформація щодо логічного завершення цього розслідування, передачі обвинувального акта до суду або винесення обвинувальних вироків щодо кінцевих бенефіціарів чи посадовців міськвиконкому, відсутня. Слідство фактично захлинулося у процесуальних процедурах.

Щобільше, кримінальне провадження не мало жодного впливу на показники ТОВ «ЦМСУ». У 2021 році компанія отримала загальний дохід у розмірі 28,5 млн грн, а у 2022 році, в розпал кримінальних судів та повномасштабного вторгнення, її дохід навіть зріс до 29,4 млн грн. Співпраця з муніципальними підприємствами тривала безперебійно, підтверджуючи глибоку інтеграцію приватної компанії в критичну інфраструктуру міста, яка виявилася сильнішою за тиск правоохоронної системи.

Те, що не змогло зробити кримінальне правосуддя, несподівано здійснило антимонопольне відомство. В квітні 2024 року Адміністративна колегія Південно-західного міжобласного територіального відділення АМКУ прийняла два синхронні рішення: № 72/23-р/к та № 72/24-р/к. Ці документи розкривають не лише факт порушення закону з боку ТОВ «ЦМСУ», але й оголюють детальну механіку функціонування тендерних картелів на місцевому рівні. ТОВ «ЦМСУ» було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Це «антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів (аукціонів, конкурсів, тендерів)». Це означає, що компанія брала участь у створенні штучної конкуренції, де декілька пов'язаних учасників імітували змагання на аукціоні, заздалегідь домовившись про те, хто стане переможцем і за якою ціною.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», таке рішення АМКУ має катастрофічні наслідки для бізнесу: замовник зобов'язаний відмовити учаснику у процедурі закупівлі та відхилити його пропозицію, якщо протягом останніх трьох років суб'єкт господарювання притягувався до відповідальності за подібне правопорушення. ТОВ «ЦМСУ» опинилося у «чорному списку» Prozorro.

Механіку змови, за яку було покарано ТОВ «ЦМСУ», найкраще розкриває аналіз судового рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2025 у справі № 924/595/24. Ця справа стосувалася паралельного рішення АМКУ (№ 72/23-р/к), винесеного того ж дня, що й рішення проти ТОВ «ЦМСУ». У ній розглядалася змова між ТОВ «Софт Генерація» (ще однією вінницькою IT-компанією, що орендувала приміщення у ТОВ «ЦМСУ») та Фізичною особою-підприємцем Фрібером В.О. щодо закупівель послуг з розробки веб-порталів («Invest in Vinnytsia» та «City for Business») для виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Хоча ТОВ «ЦМСУ» не було безпосереднім учасником цих конкретних торгів як претендент, матеріали АМКУ доводять, що саме інфраструктура ТОВ «ЦМСУ» використовувалася для організації цього картелю, і саме за аналогічні схеми в інших торгах компанія отримала своє рішення № 72/24-р/к. Доказова база антимонопольного комітету базувалася на:

1.      Синхронність дій та імітація конкуренції: ФОП Фрібер В.О. виконував роль «технічного учасника». Він завантажував неповний пакет документів (знаючи, що його дискваліфікують) і навіть не входив у систему під час проведення електронного аукціону на зниження ціни, щоб забезпечити перемогу ТОВ «Софт Генерація». Дії обох учасників у системі Prozorro були синхронізовані (різниця у завантаженні пропозицій становила 54-56 хвилин).

2.      Аналіз метаданих PDF-файлів: Дослідження властивостей завантажених електронних документів показало, що тендерні пропозиції обох нібито конкуруючих учасників створювалися на одному комп'ютерному обладнанні, з використанням ідентичного програмного забезпечення — Acrobat 4.x версії 1.3.

3.      Спільна IP-інфраструктура ТОВ «ЦМСУ»: Найважливіший доказ полягав у відстеженні мережевих адрес. Слідчі встановили, що ТОВ «Софт Генерація» та ФОП Фрібер подавали податкову звітність, завантажували документи на Prozorro та здійснювали банківські платежі через систему дистанційного обслуговування StarAcces (АТ «УКРСИББАНК») з одних і тих самих IP-адрес. АМКУ звернувся до провайдера ПрАТ «ДАТАГРУП», який офіційно повідомив, що ці IP-адреси закріплені за абонентом ТОВ «Центр муніципальних систем управління» (ТОВ «ЦМСУ») за адресою: м. Вінниця, вул. Єрмака, 7А.

4.      Орендний хаб: ТОВ «ЦМСУ» виступало орендодавцем для ТОВ «Софт Генерація» та інших юридичних осіб, які брали участь у тендерах. За договорами оренди, ТОВ «ЦМСУ» забезпечувало орендарів не лише приміщеннями, а й повним доступом до телекомунікаційних мереж (мережі Інтернет) за допомогою власних ресурсів.

Офіс ТОВ «ЦМСУ» перетворився на своєрідний інкубатор, де генерувалися, координувалися та завантажувалися у систему Prozorro тендерні пропозиції від імені різних пов'язаних юридичних та фізичних осіб, створюючи ілюзію ринкової конкуренції за гроші муніципалітету. Виявлення цих фактів АМКУ призвело до накладення штрафів та заборони на участь у державних закупівлях, що мало б остаточно вивести ТОВ «ЦМСУ» з гри.

Ще одним з напрямків роботи ЦМСУ стала тотальна експансія платіжних терміналів компанії у сферу муніципальної охорони здоров'я. Пацієнти всіх комунальних лікарень Вінниці зіткнулися з тим, що адміністрації закладів почали вимагати виключно безготівкову оплату послуг через спеціально встановлені термінали. Офіційним приводом для цього стала постанова Кабінету Міністрів України, згідно з якою медичні заклади мали перейти на безготівкові розрахунки. Однак уряд встановив дедлайн цього переходу на 1 січня 2025 року, тоді як у Вінниці система була примусово впроваджена значно раніше.

Архітектура цього нового платіжного каналу знову виявилася непрозорою і розділеною між кількома суб'єктами. При здійсненні оплати через термінал у лікарні, на друкованому чеку відправником послуги з переказу коштів зазначається ТОВ «Свіфт Гарант». Проте у відповідях на інформаційні запити журналістів, керівництво медичних закладів (наприклад, ЦПМСД №2) офіційно підтверджує, що договори про надання площ для розміщення платіжних терміналів та їхнє технічне обслуговування укладено саме з ТОВ «ЦМСУ». Тобто, ТОВ «ЦМСУ» забезпечує фізичну інфраструктуру — апаратні комплекси («залізо»), тоді як фінансовий процесинг та збір комісій проводить пов'язане ТОВ «Свіфт Гарант».

Найбільше обурення серед пацієнтів та медичного персоналу викликала структура комісійних зборів цих терміналів. На відміну від стандартних банківських додатків, які стягують фіксовану мінімальну суму за транзакцію або взагалі не беруть комісії за комунальні та муніципальні платежі (наприклад, monobank не стягує комісії, ПриватБанк стягує 3 грн, Укрпошта — 10 грн за квитанцію), система терміналів ТОВ «ЦМСУ» застосовує агресивну модель подрібненої тарифікації.

Термінал бере комісію у розмірі від 5 до 7 гривень за кожну окрему послугу, а не за загальний платіж. Якщо пацієнт проходить комплексний огляд і має оплатити п'ять різних аналізів чи процедур, термінал нарахує 5-7 гривень комісії на кожен із п'яти пунктів окремо.

Цей підхід є формою регресивного податку на найменш соціально захищені верстви населення, таких як літніх людей та пенсіонерів. Саме ця демографічна група найчастіше відвідує поліклініки і найрідше користується сучасними банківськими додатками на смартфонах, що змушує їх користуватися фізичними терміналами ТОВ «ЦМСУ». Більше того, термінали вимагають обов'язкової наявності мобільного телефону для підтвердження транзакції, що створює додаткові перешкоди для пацієнтів. Як наслідок, медичні працівники та реєстратори лікарень змушені витрачати значну частину свого робочого часу, допомагаючи пацієнтам розбиратися з інтерфейсом приватних терміналів, що дезорганізує роботу медичних установ.

Позиція Вінницької міської ради в цій ситуації звелася до відсторонення: чиновники заявили, що виконавчий комітет не приймав жодних конкретних рішень щодо встановлення цих терміналів, посилаючись на загальнодержавні директиви МОЗ. Тим не менш, монопольна присутність апаратів ТОВ «ЦМСУ» у кожному муніципальному закладі свідчить про системну підтримку компанії на рівні місцевої влади.

Встановлення розгалуженої мережі платіжних терміналів у державних та комунальних установах вимагає фізичного простору. ТОВ «ЦМСУ» захоплює найвигідніші локації з високим пішохідним трафіком практично за безцінь. Компанія використовує стратегію «мікрооренди». Відповідно до законодавства про оренду державного та комунального майна, для того щоб орендувати приміщення, ініціатор має подати заяву про включення об'єкта до «Переліку першого типу», що передбачає подальшу передачу в оренду через проведення електронного аукціону. ТОВ «ЦМСУ» систематично подає такі заяви на крихітні ділянки коридорів та вестибюлів:

1.      Заява № RGLR001-UA-20251204-39146 (дата публікації: 04 грудня 2025 року): ТОВ «ЦМСУ» звернулося щодо оренди частини вбудованого приміщення (поз. № 2) загальною площею всього 2,0 кв.м на першому поверсі будівлі поліклініки (літ. А) за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Синьоводська, 142. Цільове призначення: розміщення інформаційно-платіжного терміналу. Бажаний строк оренди — 5 років.

2.      Заява № RGLR001-UA-20251204-26776 (дата публікації: 04 грудня 2025 року): Компанія подала запит на оренду частини приміщення тамбуру (поз. № 2) площею 2,0 кв.м на першому поверсі будівлі спорткомплексу (літ. А) за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 48. Цільове призначення: розміщення платіжного терміналу та робочого місця консультанта з питань ЖКГ.

3.      Заява № RGLR001-UA-20230822-60773 (внутрішній ідентифікатор 35920, дата: 22 серпня 2023 року): ТОВ «ЦМСУ» ініціювало оренду частини приміщення (літ. А5, А6) площею 2,0 кв.м у холі на першому поверсі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниця» за адресою: Хмельницьке шосе, 96. Ціль: розміщення терміналу (Pay network) для прийому платежів. Строк оренди — 5 років.

І так далі…

У всіх цих заявах компанія офіційно декларує, що до неї не застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно із Законом України «Про санкції». Слід зауважити, що рішення АМКУ про заборону участі у тендерах за Законом «Про публічні закупівлі» не є ідентичним санкціям РНБО, тому формально ТОВ «ЦМСУ» має право орендувати комунальне майно, навіть будучи усунутим від тендерів на закупівлю послуг.

Як проходять такі аукціони та скільки реально платить монополіст за доступ до гаманців вінничан, яскраво ілюструє Протокол електронного аукціону № LLE001-UA-20211220-06310. Аукціон стосувався передачі в оренду частини вбудованого приміщення загальною площею лише 1,0 кв.м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 22. Організатором виступав Департамент комунального майна Вінницької міської ради. Стартовий розмір орендної плати був встановлений на рівні статистичної похибки — 1,39 грн без ПДВ. В аукціоні взяв участь лише один учасник — ТОВ «ЦМСУ» (учасник, що подав єдину заяву). Оскільки конкурентів не було, ТОВ «ЦМСУ» запропонувало свою ціну: 200,00 гривень на місяць (без ПДВ), що разом із ПДВ склало 240,00 грн. Протокол був підписаний електронним цифровим підписом директора ТОВ «ЦМСУ» Тимчука Леоніда Петровича 12 січня 2022 року, а з боку Департаменту міськради — його директором А.А. Петровим 13 січня 2022 року.

Сплачуючи місту мізерні 200 гривень на місяць за оренду одного квадратного метра у місцях масового скупчення людей (поліклініки, ЖЕКи, спорткомплекси), компанія отримує можливість генерувати тисячі гривень щоденного доходу виключно за рахунок стягнення комісій (5-7 грн з кожної дрібної транзакції) з містян. Відсутність конкурентів на таких мікро-аукціонах свідчить про те, що ринок платіжних терміналів у муніципальному секторі Вінниці жорстко контролюється та розподіляється на користь однієї конкретної компанії.

Хоча комісії з терміналів складають значну частку готівкового потоку компанії, основним джерелом її збагачення історично були багатомільйонні прямі договори з комунальними підприємствами на послуги з «обробки даних» та «білінгу».

Офіційні дані аналітично системи YouControl свідчать, що до введення санкцій АМКУ ТОВ «ЦМСУ» було абсолютним лідером у своїй ніші. За весь час компанія виграла 148 лотів із загальною очікуваною вартістю понад 260 мільйонів гривень, уклавши договорів на суму понад 58 мільйонів гривень. Головними клієнтами незмінно були комунальні гіганти міста: КП «Вінницяміськтеплоенерго», КП «Ековін», та КП «Вінницяоблводоканал». Суми окремих договорів вражали: наприклад, 13,4 млн грн у лютому 2024 року, 4,5 млн грн з «Ековіном» у січні 2023 року, 7,2 млн грн з теплоенерго у березні 2021 року.

«ЦМСУ» продовжувало отримувати бюджетні кошти (навіть у 2025 році) за «старими» договорами, підписаними у лютому 2024 року, тобто за два місяці до винесення рішення АМКУ про заборону участі в тендерах (квітень 2024). Закон забороняє укладати нові контракти з санкційною компанією, але дозволяє закривати зобов'язання за вже діючими.

Проте, для подальшого освоєння мільярдних бюджетів місту та монополісту потрібен був новий юридичний інструмент. Так народилася ідея корпоративної мімікрії.Розуміючи, що ТОВ «ЦМСУ» на найближчі три роки відрізане від системи державних закупівель через статтю 17 Закону «Про публічні закупівлі», його бенефіціарний власник звернувся до методу обходу законодавчих обмежень, створення юридичної компанії-клона.

23 липня 2024 року, тобто лише через три з половиною місяці після того, як АМКУ опублікував своє рішення про покарання ТОВ «ЦМСУ», у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб була зареєстрована нова компанія: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр "Єдиний рахунок"» (ТОВ «РЦ "Єдиний рахунок"», код ЄДРПОУ 45439737).

Одноосібним засновником, власником 100% статутного капіталу (200 000 грн) та директором новоствореного ТОВ «РЦ "Єдиний рахунок"» виступив Тимчук Леонід Петрович. Це та сама особа, яка є ключовим бенефіціаром та підписантом підсанкційного ТОВ «ЦМСУ». Старе ТОВ «ЦМСУ» зареєстроване у Вінниці за адресою вулиця Антона Листопада (колишня Єрмака), будинок 7А. Нове ТОВ «РЦ "Єдиний рахунок"» було зареєстроване буквально у сусідній будівлі — вулиця Антона Листопада, будинок 9. Обидві компанії оперують ідентичним набором КВЕДів. Нове товариство так само спеціалізується на друкуванні іншої продукції (КВЕД 18.12), обробленні даних і розміщенні інформації на веб-вузлах (КВЕД 63.11), наданні в оренду офісних машин і комп'ютерів (КВЕД 77.33) та іншій діяльності у сфері інформаційних технологій (КВЕД 62.09).

Нова юридична особа офіційно інкорпорувала у свою назву словосполучення «Єдиний рахунок» — саме той бренд, під яким роками розсилалися квитанції ТОВ «ЦМСУ». Контактні електронні адреси нової компанії (scunitedaccount@ukr.net, scsbill24@gmail.com) також відтворюють назву цієї торгової марки.

Маневр зі створенням нової юридичної особи спрацював ідеально. Оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» прив'язує заборону на участь у тендерах виключно до конкретного коду ЄДРПОУ компанії-порушника, а не до її бенефіціарного власника чи директора, ТОВ «РЦ "Єдиний рахунок"» увійшло в систему Prozorro з абсолютно чистою репутацією. Комунальні підприємства Вінниці, які не могли законно укладати нові контракти з Леонідом Тимчуком через його фірму «ЦМСУ», просто почали укладати мільйонні договори з Леонідом Тимчуком через його нову фірму «РЦ "Єдиний рахунок"».

У 2024 році, встигнувши попрацювати лише п'ять місяців з моменту реєстрації (липень-грудень), нова компанія уклала державних контрактів на суму понад  8 млн грн. Загальний дохід компанії за цей неповний рік склав 173 800 грн активів при чистому прибутку всього 29 тис. грн. У 2025 році ТОВ «РЦ "Єдиний рахунок"» розгорнуло діяльність на повну потужність. Компанія здобула перемоги у державних тендерах на суму в понад 45,4 млн грн. Фінансова звітність за 2025 рік демонструє загальний дохід на рівні 30,05 млн грн та чистий прибуток у 1,6 млн грн. У перші місяці 2026 року компанія вже встигла підписати державних контрактів на суму понад 1,6 млн грн.

Одним із головних клієнтів нового товариства знову стало КП «Вінницяміськтеплоенерго» - той самий замовник, який роками фінансував старе ТОВ «ЦМСУ».

Після успішної перереєстрації бенефіціар не ліквідував стару компанію. Навпаки, вибудувалася класична двоконтурна бізнес-модель. Компанія з токсичною репутацією, обтяжена санкціями АМКУ та кримінальним шлейфом від СБУ. Її відсторонили від великих тендерів, але зберегли для виконання низькоконкурентних або непублічних завдань. Як свідчать заявки на оренду від грудня 2025 року (№ RGLR001-UA-20251204-39146, № RGLR001-UA-20251204-26776), саме ТОВ «ЦМСУ» продовжує утримувати мережу платіжних терміналів та орендувати площі у лікарнях за копійки (200 грн/міс), збираючи кеш-комісію з громадян. Також воно продовжувало отримувати залишкові платежі за старими казначейськими договорами до початку 2025 року. Новостворена компанія без негативної історії, яка використовується виключно як вітрина для системи Prozorro, через яку проходять багатомільйонні транші бюджетних та комунальних коштів за послуги з обробки даних та друку квитанцій…