Штучні «військовослужбовці», вкиди та провокації: як гатять діпфейками по 120-й бригаді ТрО

Протягом липня та на початку серпня у соцмережах реалізували щонайменше чотири інформаційні атаки проти вінницької 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Три з них залучали відео зі штучно створеними «військовослужбовцями». Четверта атака була адресною розсилкою із закликами до бійців самовільно залишити військову частину. 

В усіх випадках повторювався один сценарій: анонімний «боєць» розповідав про нібито втечу командування, відсутність боєприпасів, провізії чи евакуації, великі втрати та «катастрофу» на Лиманському напрямку. Жодних справжніх імен, назв підрозділів або інших доказів «автори» не наводили.

Раніше регіональний представник Інституту Масової Інформації у Вінницькій області вже повідомляв про інформаційні атаки на бригаду. В матеріалі розібрали, як записи клікбейту «блогерів», які заради хайпу озвучують неперевірену інформацію, стають матеріалом для фейків ворожої пропаганди. Зараз проаналізуємо нові повідомлення-вкиди та перевіримо їх за іншими доступними джерелами.

«Повний розгром» від вигаданого військового 

На початку липня соцмережами, переважно у ТікТок, стало ширитись відео, на якому чоловік у військовій формі називає себе бійцем 120-ї бригади. Він заявляє про нібито «повний розгром» українських підрозділів під Лиманом та втечу командування.

Фрагмент фейкового відео про нібито «розгром» 120-ї бригади та кадр із ролика TikTok-акаунту @yaroslav.pr. Джерело: офіційна Facebook-сторінка 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ 

Однак персонаж виявився цифровою підробкою. Центр протидії дезінформації повідомив, що у відео за допомогою deepfake-технології змінили обличчя «спікера», а голос згенерували штучно.

Першоджерелом ролика був новостворений акаунт, який до цього вже поширював фейк про начебто колапс логістики у 57-й бригаді. Про підробку також написали вінницькі видання, зокрема, “20 хвилин”.

“Друге дихання” фейковому відео дав TikTok-блогер Ярослав Прокопивнюк (yaroslav.pr), який описує себе як “колишній військовослужбовець”.  Він використав фрагмент підробленого відео у власному ролику вже після розвінчання ЦПД й без посилання на спростування повторив твердження про нібито розгром 120-ї бригади. Станом на зараз на сторінці Ярослава у ТікТоку відео про 120 бригаду не вдається знайти. Акаунт має 309 тисяч підписників. 

Тут, на відміну від раніше описаної ситуації, коли відео блогерів ставало матеріалом для роспропаганди, маємо зворотню ситуацію, коли матеріали російської пропаганди стають базою для відео «блогерів». 

На фейсбук-сторінці бригади попередили, що блогер поширює фейк, про який писав ЦПД і застерегли від поширення подібної інформації.

Попередження військових про те, що окремі блогери розповсюджують російські фейки. Джерело: офіційна Facebook-сторінка 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ 

ШІ-«дезертир» і розповідь про покинуті позиції 

Другий епізод дискредитації бригади стався у другій половині липня. У ролику чоловік у формі представлявся військовослужбовцем 120-ї бригади та заявляв, що разом із побратимами нібито йде в СЗЧ. «Військовий» скаржився на відсутність боєкомплекту і провізії та звинувачував командування в тому, що воно начебто залишило бійців на передовій.

Кадр із ШІ-відео, у якому нібито боєць 120-ї бригади заявляє про вихід у СЗЧ. Джерело: Центр протидії дезінформації

Перевірка Центру протидії дезінформації засвідчила використання deepfake-технології. Серед ознак підробки фахівці назвали характерний машинний голос. “Першоджерелом запису став акаунт у TikTok, який маскується під «український військовий канал». Цей ресурс уже поширював ШІ-фейки, які незадовго після публікації активно підхоплювали російські пропагандистські Telegram-канали”, - повідомили у ЦПД.

Того ж дня своє спростування дала й 120 бригада на сторінці у ФБ. “Мета таких інформаційних атак – не повідомити правду, а посіяти недовіру, страх і злість. Не допомагайте ворогу, не поширюйте його інформаційні вкиди!” - зазначили на сторінці бригади.

Повідомлення військових про те, що на бригаду здійснюється чергова інформаційна атака. Джерело: офіційна Facebook-сторінка 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ 

Двоє намальованих бійців і вигадана «відсутність евакуації»

Ще одне фейкове відео ворожа пропаганда зробила одразу з двома нібито військовослужбовцями 120-ї бригади наприкінці липня. Вони розповідали про «свавілля командування» та стверджували, що командири начебто не організували евакуацію з-під Лиману, внаслідок чого загинули люди.

28 липня повідомлення із застереженням про фейк з’явилось на сторінці 120 бригади.

Кадр із дипфейку з двома нібито військовослужбовцями 120-ї бригади. Джерело: офіційна Facebook-сторінка 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ 

А наступного дня, 29 липня, Центр протидії дезінформації знову повідомив, що перевірка запису спеціалізованими інструментами підтвердила використання deepfake. Отже, ані двоє «бійців», ані їхнє звернення не можуть вважатися достовірним свідченням. Водночас у відкритих повідомленнях ЦПД не названо конкретних сервісів перевірки та не оприлюднено технічного звіту. 

Замість публічних фейків – повідомлень військовим

Четверта атака відрізнялася способом поширення. На початку серпня на офіційній Facebook-сторінці 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ повідомили, щовійськовослужбовці отримують у соцмережах і месенджерах шаблонні повідомлення із закликами самовільно залишити військову частину, перейти в СЗЧ та анонімно зв’язатися з «помічниками».

У розсилці повторювали вже знайомі звинувачення: тотальна корупція, розкрадання гуманітарної допомоги, генераторів і пального, а також використання солдатів для особистої вигоди командування.

Фрагмент повідомлення із закликом до військовослужбовців 120-ї бригади піти в СЗЧ. Джерело: Facebook-сторінка 120-ї окремої бригади ТрО ЗСУ

Аби зарадити впливу пропаганди, військових закликали не відповідати невідомим акаунтам, не переходити за посиланнями та повідомляти про розсилку командирів і відповідні служби.

Цей випадок правильніше називати цільовою не стільки фейком, скільки дезінформаційною атакою. Оскільки посилання у повідомленні веде на сторінки у ру-домені, очевидно, що за нею стоять саме російські спецслужби.

Один сценарій для різних підробок

Тож, лише за місяць можна виділити на адресу однієї бригади три фейкові ШІ-відео та одну адресну дезінформаційну розсилку. В усіх випадках були й маніпуляції:

- анонімні або вигадані спікери;

- судження та звинувачення, подані як установлені факти;

- відсутність будь-яких доказів;

- емоційні слова про «розгром», «катастрофу», «свавілля» і «зраду»;

- протиставлення бійців і командування;

- поширення через сумнівні TikTok-акаунти, анонімні канали та приватні повідомлення.

Основні наративи також не змінюються: командири нібито втекли або перебувають у безпеці, військових залишили без забезпечення й евакуації, підрозділ зазнав катастрофічних втрат, а єдиним виходом для бійців начебто є СЗЧ.

 Критика армійського керівництва сама по собі не є фейком. Можливі порушення у військових підрозділах повинні розслідувати правоохоронці. Але для цього потрібні справжні співрозмовники, документи, перевірені обставини та позиція всіх сторін. Згенерований персонаж із роботизованим голосом, анонімний TikTok-акаунт чи повідомлення від невідомого «помічника» доказами не є. 

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області