top of page

Вінницький «Хімпром» - головна екологічна проблема міста

Десятиліттями, сотні тонн хімічних відходів від збанкрутілого ДП ВО “Хімпром” розносить вітром Вінницею та змиває у річку Тяжилівка. Декілька разів проблему з відходами Вінницька міська рада намагалась вирішити, але віз і нині там.

Ще з жовтня 2011 року, колишнє ДП ВО «Хімпром» було визнано одним з найбільш проблемних об’єктів Вінницької області у питанні поводження з небезпечними відходами виробництва.

Досі на території колишнього хімічного гіганту залишається близько 350 тисяч тонн фосфогіпсу, 600 тонн шламу та декілька тонн різних хімічних звалищ на різних ділянках між закинутими цехами заводу.


Історія появи заводу та його промислових відходів


Вінницький суперфосфатний завод був побудований ще у далекому 1912 році. За часів свого існування, завод розрісся до площі у 65 гектарів. Підприємство мало 18 цехів, які розташовувались на 13 кварталах. Вони, так чи інакше, мали свої промислові відходи, яким потрібно було знайти місце для утилізації або спосіб для переробки.

Більшість відкриттів та винаходів на заводі розробили заводські науковці, інженери та раціоналізатори. Завжди знаходились рішення для зниження кількості виробничих відходів та ставилось питання: «Як використати їх знову у виробництві?»

На заводі постійно проводились зібрання секції хімічної промисловості, членами яких було керівництво заводу, інженерно-технічні кадри, проте до реального вирішення проблеми так і не дійшли.

Терикон фосфогіпсу


У 1958 році заводу була поставлена мета збудувати цех №5, який мав виготовляти пірофосфат натрію, що тоді був досить потрібним для країни. Його використовували при флотації руд, для виготовлення синтетичного каучуку, для виробництва мила та багато іншого. Згодом, для збільшення кількості продукції цеху його реконструювали та побудували кислотне відділення по виготовленню фосфорної кислоти екстракційним способом. Саме це виробництво і стало причиною появи у місті терикону фосфогіпсу, який в народі назвали «Білою горою». Нині це своєрідна візитівка для Вінниці. Нею «любуються» пасажири всіх потягів, які проїжджають повз наше місто.



Ще під час будівництва цеху, керівництво вирішувало, куди діти цей фосфогіпс - напівгідрат сульфату кальцію? Він є залишковим продуктом після взаємодії апатиту з сірчаною кислотою, та розділення у вакуум-фільтрах пульпи та фосфорної кислоти.

Серед запропонованих пропозицій було будівництво цеху будівельних матеріалів, а згодом монтаж установки для отримання будівельного гіпсу. «Зверху» розпорядження так і не надійшло і згодом була виділена територія на межі заводу, де була невелика канава, туди і вирішили тимчасово вивозити даний матеріал вантажівками.

У 1966 році ввели новий, найбільший на заводі, цех №9, який мав виготовляти потрійний суперфосфат, але був перепрофільований на виробництво фосфорної кислоти новим, на той час, напівгідратним способом та монокальційфосфату. Через великий об’єм виробництва фосфорної кислоти (приблизно 30 тисяч тонн на рік) терикон фосфогіпсу продовжував рости. Так за 30 років цехи №5 та №9 «виготовили» близько 450 тисяч тонн фосфогіпсу, більша частина якого і нині залишається на своєму місці. Такий об’єм має висоту приблизно п’ятиповерхового будинку.

Наприкінці 90-х років на території поблизу «Білої гори» планували побудувати цех з переробки фосфогіпсу. Та колишні працівники згадують, що через погану відмивку від фосфорної кислоти у цехах виготовляти гіпс було заборонено вінницькою санстанцією. Ці хімічні сполуки могли труїти людей, де б встановлювали гіпсокартонні стіни чи подібні вироби з цього "переробленого" гіпсу.

Станом на 01.12.2002, на ВО «Хімпром» залишки фосфогіпсу становили 408, 920 тис. тонн. Це виглядає як 5840 вантажних напіввагонів потягу.



Починаючи з 2004 року, підприємство почало проводити екологічні заходи: очистку складу від сірки, згортання залишків комової сірки до бункерів, завантаження сірки до контейнерів та відправку до споживача, нейтралізацію залишків сірчанокислотних стоків в сховищах, утилізацію кислотних сховищ, демонтаж насосів, засипку котловану водооборотки СКЦ, утилізацію сховищ кислої води СКЦ, утилізацію залишків ртуті було проведено під час ліквідаційної процедури.

У 2006 році Господарський суд поставив крапку на діяльності “Хімпрому”.Підприємство не пережило санацію і було ліквідовано. Завод залишився винен кредиторам 20,3 млн. грн.

Після розпродажу виробничого обладнання зі складів та цехів на території заводу залишилась велика кількість відходів. Їх мали ліквідувати ще у 2006 році, але ті хто мав це зробити «загубились» .



У тому ж році, для встановлення рівня екологічної безпеки території колишнього ВДП «ВО Хімпром» та меліорантів (фосфогіпс та фосфошлам) випробувальний центр Вінницького обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» провів лабораторні випробування ґрунтів з території ВДП «ВО Хімпром», лабораторні випробування залишків фосфогіпсу та верхнього горизонту на ділянці відстійників ВДП «ВО Хімпром». Дані цих результатів наразі невідомі.

Далі, на замовлення приватного підприємства "Подільська промислова компанія" ТОВ "Пласт" на території колишнього ВО "Хімпром" провели роботи з вимірювання об'єму насипу (відвалу) фосфогіпсу та визначенню його маси.

Згідно технічного звіту станом на 10 травня 2013 року насип (відвал) фосфогіпсу мав наступні параметри: об'єм - 340,7 тис.м3; маса - 421,11 тис. тонн. ( Про це йдеться в протоколі №10 від 07.05.2013 року міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).

30.05.2013 року ПП "Подільська промислова компанія" почала вивозити 3250 тонн відходів фосфогіпсу, але у тому ж році вивезення відходів було призупинено.

30 вересня 2016 року рішенням міської ради від 30.09.2016 № 423 міська рада уклала договір земельного сервітуту для громадських потреб з ТОВ «АВМ-ПРОЕКТ» на земельну ділянку площею 2,6438 га на вул. Академіка Янгеля, 4, терміном на 4 роки 11 місяців (на час проведення робіт по вивезенню відходів), на безоплатній основі.

Роботи почали проводити протягом 2018 року. Власник фірми Олександр Мороз за 3-4 роки планував повністю вивезти цей терикон за межі міста перетворивши її на мелеорат для Південних регіонів України. Тоді сюди привезли екскаватор та бульдозер, які поступово розбирали гору, а фосфогіпс вантажівками вивозили на станцію вантажну, де навантажували матеріал у вагони для вивезення на південь країни. Згодом на місці робіт була встановлена дробарка адже матеріал постійно «схоплювався». Вивезення проводили до 2019 року і далі роботи знову припинилися. 30 серпня 2021 року закінчився термін дії договору на вивезення фосфогіпсу з міською радою. Зараз про роботи нагадують тільки купи мішків.


Станом на 2022 рік, терикон фосфогіпсу площею 2,6438 га належить Департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради. Ми отримали відповідь від міської ради, що заходи по утилізації відходів включені у міську екологічну програму. Про конкретні дії та терміни виконання міська рада, на жаль, не повідомила.


Kommentare


bottom of page