З в'язниці — з печаткою: як Володимир Ступак продовжує керувати ОСББ з колонії

29  травня суддя Вінницького міського суду Ганна Гайду має вкотре провести засідання у справі про обвинувачення Володимира Ступака за «підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів». Потерпілим тут виступає ціле Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Апекс" (це «китайська стіна» на Пирогова, де і є магазин «Апекс»). Все це триває з 2023 року. Але є нюанс. Якщо у жовтні Ступак сам приходив на засідання, то на травневе засідання він самостійно прийти не зможе – бо вже відбуває покарання за іншою справою у «Літинській виправній колонії (№123)».

Ще цікавинка. Колишній багаторічний управитель кількох ОСББ у Вінниці Володимир Ступак, засуджений до позбавлення волі з конфіскацією майна, продовжує фактично керувати господарством — навіть з-за ґрат. Попри арешт на майно, за ним досі зареєстровані земельні ділянки, а підприємницька діяльність не припинена.

Після вироку, замість того щоб передати документацію, ключі та печатки згідно з законом, Ступак залишив їх при собі. Це суттєво ускладнило роботу ОСББ, які він раніше очолював. Деякі з них досі не можуть відновити доступ до рахунків чи перереєструвати документи.

Ступак – всьому голова

Володимир Прокопович Ступак — відомий у Вінниці завдяки активній участі в управлінні житловими будинками. У різні роки він очолював або мав вплив на кілька ОСББ. Згідно з даними з відкритих джерел, він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 1 жовтня 2015 року. Основний вид діяльності — комплексне обслуговування об'єктів (КВЕД 81.10), також зазначені інші види робіт, включаючи електромонтажні, сантехнічні та оздоблювальні роботи.

Але історія тут про інше. Є такк-собі ТОВ «Уют» (код 31680050), яке входить у «групу родини Гіренків» згідно даних аналітичної системи YouControl.

Заснували ТОВку у 2001 році громадяни України Галина Гіренко, Наталія Драп, Едуард Жовнірчак та громадянин Німеччини Торсен Мюллер. У 2004 році єдиним засновником і власницею фірми стала Галина Гіренко. Керівником цього підприємства з 2006 і майже десять років і був Володимир Ступак.

І після директорства в «Уюті» Ступак двічі отримував кримінальні позови від фірми Гіренків. Суд апеляційної інстанції розглянув апеляційні скарги прокурора та захисника потерпілого на вирок Вінницького міського суду від 20.11.2017, яким Володимира Ступака було визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у привласненні коштів ТОВ "Уют" (ч. 2 ст. 191 КК України).

Суд першої інстанції встановив, що Ступак, будучи директором ТОВ "Уют", оформив договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги для придбання автомобіля для підприємства. Пізніше автомобіль був оформлений на Ступака, але, за його словами та свідченнями інших осіб, використовувався виключно для потреб ТОВ "Уют", а згодом був переоформлений на підприємство. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність вини Ступака у привласненні коштів.

Прокурор та представник потерпілого «Уюта» в апеляційних скаргах просили скасувати вирок через неправильну оцінку доказів та істотні порушення кримінального процесуального закону.

Апеляційний суд провів повторне дослідження доказів, допитав свідків та дослідив письмові матеріали. Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення апеляційних скарг, погодившись з висновками суду першої інстанції про недоведеність вини Володимира Ступака у вчиненні кримінального правопорушення. Суд не встановив доказів, які б свідчили про намір Ступака привласнити кошти ТОВ "Уют", а завдана майнова шкода не була підтверджена належними доказами. Також апеляційний суд не погодився з доводами про істотні порушення кримінального процесуального закону. Таким чином, апеляційний суд залишив вирок Вінницького міського суду від 20.11.2017 без змін.

За кілька років підготували нове звинувачення, яке також провалилось у суді першої інстанції. Натомість, розглянувши апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого на вирок Вінницького міського суду від 25.12.2023, апеляційний суд встановив наступне.

Судом першої інстанції Володимир Ступак був визнаний невинуватим у вчиненні низки кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 та 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, у великих та особливо великих розмірах). Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні цивільного позову ТОВ «УЮТ» до Ступака про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 222 808,86 грн, а процесуальні витрати відніс на рахунок держави.  

В обґрунтування свого рішення про виправдання Володимира Ступака, суд першої інстанції зазначив, що сторона обвинувачення не надала достатньо доказів порушення Ступаком його посадових обов'язків. Суд також визнав недопустимим доказом висновок судово-економічної експертизи, проведеної в межах іншого кримінального провадження, оскільки не було отримано належного дозволу на використання цих матеріалів. Крім того, суд першої інстанції вказав на невідповідність обвинувального акта дослідженим доказам, необґрунтованість формулювання обвинувачення та відсутність доведеного корисливого умислу в діях Ступака щодо виплати надбавок працівникам. Суд також врахував, що на момент інкримінованих подій Ступак не був раніше судимий, що спростовувало кваліфікуючу ознаку повторності в першому епізоді обвинувачення. Загалом, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність винуватості Ступака поза розумним сумнівом.

Прокурор та представник потерпілого у своїх апеляційних скаргах просили скасувати вирок суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Вони стверджували, що суд першої інстанції необ'єктивно оцінив докази, не врахував усіх доказів обвинувачення, помилково визнав недопустимим висновок експерта та некритично поставився до показань свідків, які перебували у підпорядкуванні обвинуваченого. Прокурор також вказував на технічні проблеми із звукозаписами судових засідань та допит свідка, покази якого не були відкриті стороні обвинувачення. На підставі цього прокурор просив ухвалити новий вирок, яким визнати Володимира Ступака винним у вчиненні інкримінованих злочинів та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, а також стягнути витрати на проведення експертиз. Представник потерпілого підтримав доводи прокурора та просив задовольнити цивільний позов.

Заслухавши учасників провадження та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не дотримався вимог статті 370 Кримінального процесуального кодексу України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, що призвело до необґрунтованого висновку про невинуватість Володимира Ступака.

Апеляційний суд, на підставі клопотань прокурора та представника потерпілого, повторно дослідив обставини справи та визнав доведеним вчинення Володимиром Ступаком інкримінованих йому злочинів. Суд апеляційної інстанції встановив, що Ступак, будучи директором ТОВ «УЮТ», згідно з контрактом, посадовою інструкцією та статутом підприємства, був зобов'язаний забезпечувати ефективне використання та збереження майна товариства, а питання оплати праці директора відносилося до виключної компетенції Загальних зборів учасників.

Однак, апеляційний суд встановив, що Володимир Ступак, діючи умисно та з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, видавав накази про незаконне нарахування та виплату собі премій та доплат протягом 2010-2015 років, не маючи на це відповідних повноважень від Загальних зборів ТОВ «УЮТ». Внаслідок цих дій Ступак привласнив кошти товариства на загальну суму, що перевищує один мільйон гривень.

Апеляційний суд детально розписав кожен із інкримінованих епізодів, вказавши дати видання незаконних наказів, суми незаконно нарахованих та виплачених коштів, та кваліфікував дії Володимира Ступака за відповідними частинами статті 191 КК України (частина 3 - за повторне привласнення у невеликих розмірах, частина 4 - за привласнення у великих розмірах, частина 5 - за привласнення в особливо великих розмірах).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про скасування виправдувального вироку Вінницького міського суду від 25.12.2023 року та ухвалення нового вироку, яким визнав Володимира Ступака винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 та 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Окрім семи років в’язниці Ступак має заплатити на користь ТОВ «Уют» матеріальну шкоду в розмірі 1221808 (один мільйон двісті двадцять одну тисячу вісімсот вісім) гривень 86 копійок.

Наразі накладено арешт на рухоме майно Ступака:

Також на Ступака відкрито виконавче провадження – конфіскацію майна:

Але повернімось до дільності Ступака.

ФОП з меморандумом

Після того, як Ступак залишив роботу директором в «Уюті», він став ФОПом. По суті, відтягнув на себе частину будинків і став їх обслуговувати. Щобільше, і «Уют», і ФОП Ступак підписали меморандум з Вінницькою міською радою «про співпрацю та взаєморозуміння».

Один лише ФОП Ступак обслуговував 49 будинків:

І от що тепер, коли Ступак отримав вирок, коли на його майно накладено арешт? А… НІЧОГО! ФОП Ступак попри те, що сам Ступак знаходиться у виправній колонії не закрито (згідно з даними аналітичної системи YouControl):

Ще у 2016 році Володимир Ступак зареєстрував ще одну фірму, за тою ж адресою де і ФОП Ступак (Зодчих, 10). Це ПП «СТУПАК І КО». Проте і це підприємство з 2017 року знаходиться в стані ліквідації:

Ситуація ставить запитання до органів юстиції та виконавчої служби: чому майно засудженого не вилучене, а сам він де-факто зберігає контроль над активами? Також виникає питання до дій керівництва колонії: чи може ув’язнений підтримувати бізнес-зв’язки з волі? Ці обставини викликають питання щодо ефективності механізмів контролю за діяльністю осіб, які мають судимості або перебувають під слідством, але продовжують здійснювати підприємницьку діяльність та володіти майном.