Медіаферми та “дропи”: кого підтримають вінницькі медіа на виборах?

Чи будуть вибори, чи ні, а вінницькі політики до них готуються завжди. Підготовка до місцевих виборів почалася ще до повномасштабного вторгнення, продовжуються зараз і точно не зупиниться й після можливого припинення війни. За останні роки серед медіа встигли виокремитись цілі групи впливу місцевих політиків, сформувався пул лояльних чи опозиційних редакцій.  Спробуємо відповідно до власників або осіб чи груп, які впливають на редакційну політику, розглянути палітру вінницьких медіа. Це не чергова спроба осягнути локальний медіаландшафт, але це спроба розібратись із основними акторами  у цій сфері.

Гройсман – наш дороговказ

Перша група – комунальні медіа, безпосередньо комунальні підприємства, такі як телеканал «Віта» чи радіо «Місто над Бугом», колись комунальне видання «Вінницька газета» та ряд «незалежних» онлайн-медіа, наприклад, сайтів-«дропів». Це - покинуті засновниками та підхоплені комерційною установою сайти, які продовжують життя здебільшого як агрегатори з дуже нечастим вкрапленням власних матеріалів і з чималим репостом пресслужб вінницької міської влади. Йдеться про сайти «Моя Вінниця», «Місто», «Вежа». Характерним для цієї групи медіа є орієнтація на Вінницьку міську раду, міського голову Сергія Моргунова та його заступників, Вінницьку обласну раду, її очільника Вячеслава Соколового та його заступників і колишнього прем’єра Володимира Гройсмана. Власне, партія «Українська стратегія Гройсмана» має більшість у вінницьких міській та обласній радах.

Як писав Інститут Масової Інформації, лише на діяльність двох суто комунальних медіа з бюджету Вінниці на 2025 рік виділили понад 78 млн грн. Зокрема, міське комунальне підприємство «Інформаційно-телевізійне агентство ВІТА» отримало понад 57 мільйонів, комунальне радіо «Місто над Бугом» - понад 21,5 млн грн. Ще понад три мільйони гривень з міського бюджету піде на «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в медіа». По суті, на хвалебні матеріали про діяльність міської влади у інших, некомунальних, медіа міста.

Нещодавно телеканал «Віта» замовив маркетингово-соціологічне дослідження аудиторії на понад 136 тисяч гривень. Канал заплатив за проведення опитування 700 мешканців міста й області, щоб з’ясувати рівень впізнаваності, довіри та перспективи розвитку телеканалу, який офіційно прозвітував про «13 мільйонів глядачів» щомісяця. І підкріпили плашкою: “це як все населення Греції і Чорногорії разом взятих”. Після виходу на сайті ІМІ публікації про це, кількість глядачів на офіційному сайті «Віти» скоротилась з 13 до 3 мільйонів, але плашка про сукупну кількість населення Греції та Чорногорії залишилась (то майже 13 млн). Потім й вона зникла.

«Багато кримінальних новин, мера і його команди, а ще більше — сюжетів про міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, який очолює Гройсман. Крім цього, журналісти і журналістки знімали сюжети про  соціалку, зокрема медицину та освіту, волонтерську допомогу, ялинкові базари і трохи про культуру. Про війну як таку в новинах не говорять. Радше про наслідки війни й допомогу Вінниці і від Вінниці. В цілому, це новини героїчної роботи міської, обласної влади Вінниці (в особі мера й голови облради) і Гройсмана. Причому сам Гройсман жодного разу не з'явився в новинах. Але всі без винятку сюжети про гуманітарну допомогу не залишали сумнівів щодо того, хто тут найкращий благодійник… Якщо Володимир Гройсман присутній у сюжетах незримо, то його «партнерів» —  міського голову і голову облради, — в сюжетах просто забагато. Кожен випуск включає цих представників влади. Всі сюжети улесливі. В принципі, в новинах цього каналу й нема нічого, що можна назвати критикою. Хіба що кримінальні новини, в яких так чи інакше не схвалюють дії зловмисників. Все інше — паркетно-джинсові новини про керівників міста і області», - писали «Детектор Медіа», аналізуючи новини на телеканалі в період з 9 по 19 грудня 2023 року. В ефірі досі стабільно.

МХП – три літери, багато грошей

Друга група – наразі політичні опоненти «гройсманівців», об’єднані брендом МХП (Миронівський хлібопродукт). До складу холдингу МХП належать «Наша ряба», «Вінницька птахофабрика» та інші підприємства, які знаходяться на Вінниччині. Але МХП не володіє сайтами напряму. Все зроблено начебто під «партнерство».

ГО «Ми-вінничани» в переліку всіх членів команди має «Благодійний фонд “МХП – Громаді” – стратегічний партнер ГО “Ми – Вінничани”» і чимало політиків – нардепів-мажоритарників Миколу Кучера та його доньку Ларису Білозір, Геннадія Вацака, екснардепів Олександра Домбровського та Сергія Кудлаєнко, голову Вінницької ОДА (2015-2019) Валерія Коровія та інших. І оці інші  у медійному плані дуже цікаві. 

Так, в одному з повідомлень ГО «Ми-Вінничани» про масштабний захід читаємо список присутніх: «лідери громадського об’єднання «Ми – Вінничани», народні депутати України Лариса Білозір, Микола Кучер, а також керівник Вінницького міського осередку Сергій Кудлаєнко, засновник Благодійного Фонду «Український Альянс» Микола Філонов». Зрозуміло, що випадкових людей в «форумі», де організаторами є МХП та його дочірня ГО, бути не може.

А ось сторінка з вінницького сайту «Політарена»:

Футер сайту “Політарена”. Джерело - скриншот politarena.info

Головний редактор сайту – Микола Філонов за сумісництвом засновник БФ «Український Альянс», на сайті на фонд є посилання.

Сайт «Новини Вінниці» в описі публікує таке: інтернет-видання «Новини Вінниці» видає ГО «Центр соціального-політичного моніторингу «Вектор». Місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 9-а, кімн. 3, м. Вінниця, 21000. Та сама кімната 3, де працює і “Політарена”. «ПресПоінт» також містить у футері посилання на фонд Миколи Філонова, а також ту ж прописку на вулиці Привокзальній у Вінниці.

Футер сайту “Преспоінт”. Джерело - скриншот presspoint.in.ua

Також у шапці сайту висить заклик «Підписуйтесь на головний політичний телеграм-канал Вінниччини», який є посиланням на канал «Політарени», про яку йшлося вище.

На «ПресПоінт» можна знайти матеріал, де зазначено, що «ГО «Ми – Вінничани» та міжнародний благодійний Фонд Миколи Філонова «Український Альянс» (UA) підписали меморандум про співпрацю та взаємодію».

ІМІ писав, що «Новини Вінниці» презентувало мережу із семи онлайн-видань, які висвітлюватимуть життя в кожному з районів Вінницької області. Це сайти “Вінницький район онлайн”, “Гайсин онлайн”, “Жмеринка онлайн”, “Тульчин онлайн”, “Могилів-Подільський онлайн”, “Хмільник онлайн”, “Вінниччина онлайн”. Власне, самі «Новини Вінниці» вказували в матеріалі Миколу Філонова як «засновника медіахолдингу «Новини Вінниці». У травні 2025 року Микола Філонов зареєстрував ТОВ «Українська Медіаплатформа» (ЄДРПОУ 45807262), на яку Нацрада зареєструвала, зокрема, «Тульчин.Онлайн».

Відтак, попри розгалужену мережу сайтів, йдеться про один колектив. За законами жанру, це не холдинг, радше медіаферма з численними однотипними ресурсами, які, втім, працюють автономно і є повноцінними медіа.

Медіаресурси Філонова для МХП мне єдині. Як і для засновника цих ресурсів МХП не єдиний «партнер». У квітні 2024 року Микола Філонов разом із політтехнологом Сергієм Гайдаєм та екснардепом, очільником партії «Народний контроль», ексгенпродюсером телеканалу ZIK Дмитром Добродомовим стали засновниками ТОВ «ПРОЮКРЕЙН-МЕДІА» (ЄДРПОУ 45464810). У заявці в Національну раду з питань телебачення та радіомовлення для отримання частоти для телеканалу від травня 2024 року, у ТОВі не вказали про Миколу Філонова як співзасновника. А він там є.

Власники ТОВ “Проюкрейн-медіа” станом на 1 травня 2024 р. Джерело - сайт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

А ось станом на літо 2025 року, за даними YouControl, Філонов вже є власником частки у 25%.

Регулярні хвалебні матеріали про благодійність МХП та «Ми-вінничан»  можна знайти майже на на всіх основних медіамайданчиках Вінниччини. У «33 каналі», «20 хвилинах», «Вінниця.Info» та інших. Далеко не завжди такі матеріали маркують як рекламні чи хоча б неналежно марковано рубрикою «Новини компаній».

Окремо варто зазначити медіа «Ми-вінничани». Газета, сайт, канал на Youtube та інші платформи – це окреме медіа. Його засновником є ГО «Ліга справедливості України», очільником якої є редактор ресурсу “Ми-вінничани” Віталій Дужак. Через те що ГО «Ми-вінничан» та медіа «Ми-вінничани» мають однакові назви, багато хто на Вінниччині плутає їх та ототожнює. Хоча вони зовсім не пов’язані між собою. Сайт “Ми-вінничани” опозиційний до місцевої влади і не належить МХП, натомість ГО “Ми-вінничани” ніяк не конфліктує з місцевими очільниками і є “партнером” МХП. 

І тут ще цікава деталь.  Торгівельною маркою «Ми - вінничани», як свідчать реєстри, володіє Віталій Дужак. Тобто, газета з такою назвою, сайт може випускати лише він. Як будуть ГО “Ми-вінничани” обходити таку юридичну вилку - цікаво буде поспостерігати. 

Інші політичні сили Вінниччини

Сюди можна віднести медійній проєкти «ударівців» братів Геннадія та Ігоря Ткачуків. Це сайт ILikeNews. Щоправда, на відміну від мережі «Новини Вінниці», сайт не зареєстрований як медіа.

Наповнення, як і у решти згаданих вінницьких сайтів, складають переважно рерайти повідомлень пресслужб із вкрапленнями авторських матеріалів. Щоправда, у випадку ILikeNews – дуже нечасто. Розділ «Політика» - це окремий шедевр: крім столичного міського голови Кличка - нікого.

Розділ “політика” на вінницькому сайті. Джерело - ilikenews.com

Партія «Батьківщина» і її місцевий очільник, нардеп Олег Мейдич, має у активі колись відоме своєю опозиційністю та активністю медіа «Власно». Розділ «Про нас» не містить відомостей про реєстрацію сайту як медіа. Та й за наповненням сайту можна констатувати, що колись потужний розслідувальний ресурс нині, за Мейдича, став просто черговим агрегатором, розбавленим рекламою власника та його політсили.

Привітання власника “Власно” Олега Мейдича. Джерело - vlasno.info

«Слуги народу» не мають єдиного медіа на Вінниччині. Окремі рекламні матеріали можна знайти у виданнях «33 канал», «Вінниця.info» та інших. Наприклад, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк, яка активна в медіа різних регіонів, не оминула й Вінниччину.

Медіа без формальної політичної орієнтації

Інші популярні медіа Вінниччини, як-от Вінниця.info, 33 канал, 20 хвилин, скоріше, поза політикою. Так, моніторинги ІМІ показують, що подекуди на сайтах  можна зустріти і джинсу, але здебільшого рекламні матеріали маркуються, а відверто замовні матеріали є, радше, винятками.

Та середня температура по лікарні показує, що в стрічках майже всіх вінницьких онлайн-медіа  домінує офіціоз. Адже щоб отримати матеріал «поза офіціозом», журналістам доводиться копирсатися в реєстрах, писати запити і чекати відповіді, шукати людей-спікерів та інше. Тому не варто дивуватись, що більшість матеріалів вінницьких медіа - пресрелізи міськради, брифінги ОВА, повідомлення комунальників, департаментів, надзвичайні події та кримінал. 

Ще одне джерело – це соцмережі активістів та посадовців. Дописи тут використовуються як цитата або перший імпульс. Наприклад, «33 канал» подав допис керівника Департаменту ветеранської політики Вінницької ОВА Андрія Грачова про стан приміщення, в яке переїхав його департамент, залишився після виїзду звідти МСЕК. Левова частка публікації – це допис Грачова.

Разом з тим, хоч офіціоз панує, але вікно для критики існує. Той самий «33 канал» дає більш «конфліктну» рамку, наприклад, в темі ТЦК. Видання «20 хвилин» теж подає конфліктні теми, надаючи слово обом сторонам конфлікту. Це досить важливо для виживання журналістики і свободи слова.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області