Вижити в ефірі: як медіа Вінниччини тримаються на плаву під час війни

Із позитиву – Вінниця майже відсутня на мапі зниклих медіа за час повномасштабної війни. Реальність – вінницькі медіа добряче затягнули паски за цей час. Головна проблема - гроші і кадри. Скільки б випускників не випускали одразу кілька місцевих кафедр журналістики, кадровий голод залишається. Як і в цілому по країні, мобілізація і безпекові питання стали головною причиною відтоку медійників, а зміна політики у закордонних донорів добила тих, кого не встигла війна. В живих залишаться або великі корпорації, або комунальники, або ті, хто є по суті «партійними газетами». Тож, серед основних потреб вінницьких редакцій — кваліфіковані фахівці, менеджери з реклами та сммники. Фінансові потреби залишаються актуальними, зокрема, для забезпечення стабільної роботи редакцій. Крім того, медіа стикаються з етичними викликами, такими як пропозиції реклами від сумнівних компаній, зокрема, казино, що ставить під сумнів редакційну політику і довіру аудиторії.

Виживуть лише комунальники

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіасектор Вінниці, як і в інших регіонах, зазнав значних змін. Деякі редакції скоротили обсяги контенту і персонал. Водночас комунальні медіа отримали суттєве збільшення фінансування: у 2025 році Вінницька міськрада передбачила понад 78 мільйонів гривень на підтримку комунальних «Інформаційно-телевізійне агентство ВІТА» і радіо «Місто над Бугом». Зауважу, що весь бюджет Вінниці складає 6,52 млрд грн.

Як вже повідомляв ІМІ, міське комунальне підприємство «Інформаційно-телевізійне агентство ВІТА» отримає понад 57 мільйонів гривень з бюджету. На радіо «Місто над Бугом» передбачено фінансування у понад 21,5 мільйона. Ці витрати у міському бюджеті отримали назву «Підтримка медіа”. Отримали її виключно комунальні медіа. 

У 2024 році загалом на підтримку комунальних медіа виділили понад 51 млн грн. Зокрема, на діяльність ВІТА виділяли 36,7 млн грн, а на радіо – 14,6 млн грн. Діяльність цих КП спрямована на інформування мешканців про події в місті, висвітлення роботи міської влади і популяризацію місцевих ініціатив. Так, телеканал «ВІТА» заявляє про щомісячну аудиторію в 13 млн глядачів, у той час, як все населення Вінниччини ледь понад 1,5 мільйона.

Аудиторія телеканалу "Віта" на думку телеканалу "Віта". Джерело: сайт телеканалу "Віта"

«Новини Вінниці» масштабувались до «Новин Вінниччини»

Нещодавно медіа «Новини Вінниці» презентувало мережу із семи онлайн-видань, які висвітлюватимуть життя в кожному з районів Вінницької області. За словами самих медійників, мета ініціативи - інформувати мешканців про актуальні події, розвиток громад, культурне і спортивне життя, новини освіти, охорони здоров’я і інші важливі теми. Новостворені онлайн-ресурси охопили всі райони області і отримали назви: “Вінницький район онлайн”, “Гайсин онлайн”, “Жмеринка онлайн”, “Тульчин онлайн”, “Могилів-Подільський онлайн”, “Хмільник онлайн”, “Вінниччина онлайн”.

За словами медійників, особливе місце в роботі видань відведено розповідям про тих, хто боронить Україну, а також підтримці родин полеглих воїнів. Усі журналісти медіахолдингу долучені до реалізації проєкту “Книга Героїв”, що зберігає історії про подвиг загиблих і живих Захисників.

Головна редакторка проєкту Анастасія Голошивець розповіла, що робота над сайтом розпочалася задовго до запуску: журналісти вже створили сторінки у Facebook, Telegram, TikTok і інших платформах, тож, саме цей контент став базовим для подальшого інформаційного наповнення ресурсів.

Фото – news.vn.ua

Засновник «Новин Вінниці» Микола Філонов зазначив, що головне завдання видань – висвітлення життя громад, адже в медіапросторі існує перекіс на користь обласного центру. А унікальні ініціативи, досягнення, проблеми й виклики на місцях часто залишаються поза увагою, додав він.

У цій дійсно чудовій новині є ложка дьогтю. Так, «Новини Вінниці» називають себе медіахолдингом. До складу входять сайти “Вінниця Преспоінт”, “Політична арена Вінниччини” і “Новини Вінниці”. Всі сайти прописані за однією адресою, а засновник медіахолдингу Микола Філонов – постійний партнер заходів ГО “Ми – вінничани”, яка, своєю чергою, є “стратегічним партнером” благодійного фонду “МХП-громаді”. Сама компанія МХП належить Юрію Косюку, голові правління агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», екс-першому заступникові Глави Адміністрації Президента України, позаштатному раднику Президента  Порошенка.

Роботи багато, медійників – мало

Криза кадрів стала однією з головних проблем для регіональних медіа. Згідно з дослідженням Media Development Foundation, 16,3% респондентів-медійників вказали на нестачу кадрів як на головну проблему, а ще 16,3% — на психологічний стан команд. Журналісти стикаються з втомою, виснаженням та емоційним вигоранням, що впливає на ефективність роботи та плинність кадрів. Так, «Вінниця.Інфо», одне із провідних вінницьких онлайн-медіа, досить тривалий час шукало журналіста/журналістку. Вперше оголошення розмістили 10 квітня.

При чому, редакція розмістила оголошення не тільки на своїх ресурсах, але і на work.ua, robota.ua. Цікаво, що той самий work.ua показує 39 анкет кандидатів як таких, хто готовий піти працювати журналістом.

З тих, хто припинив роботу видання, можна згадати Юрія Басюка, редактора сайту vinnytsianews.com. Юрій сам пішов до війська. «Роботу сайту тимчасово зупинив, він якраз напередодні війни був масовано атакований і завірусований росіянами. Відеоблог з початку війни перелаштував на війну і дописи про неї», - розповідав він ІМІ.

І знову про вибори

Останнім часом відбувся ребрендинг і все частіше з’являється у рекомендаціях соцмереж сайт «Майвін». Свого часу це був популярний вінницький сайт, тут впроваджували і онлайн-спілкування з мером Вінниці (на той час Володимиром Гройсманом), і запитання до міської влади. Після ребрендингу ці розділи зникли. В інформації про сайт відсутня інформація про реєстрацію його як медіа. Тональність матеріалів переважно нейтральна, хоча висвітлення роботи вінницької міської ради – виключно в позитиві. Жодної критики – одні здобутки.

При майже повній відсутності дійсно авторських матеріалів будь-яких жанрів, які стосуються місцевих новин, на сайті наявні SEO-матеріали і «хайпові» теми. Як-от «Як штучний інтелект бачить карту України — і де на ній Вінниця» - банальний мемний постик, перетворений у публікацію. Або «Ковбасна тарілка: як зібрати ідеальний м'ясний сет» - гугл таке полюбляє.

Реклама онлайн-казино на сайті. Джерело - myvin.com.ua

Повністю зводить на пси адекватність сайту реклама онлайн-казино. 

Раніше сайт позиціонувався як близький до міської ради. Потім майже зник з поля зору. Тепер воскрес. Владу не нахвалює, але пресрелізи міськради публікує регулярно.

Післямова

Загалом, на тлі скорочення комерційних і незалежних видань на Вінниччині виживання гарантоване переважно комунальним медіа, які отримують мільйони з бюджету. Водночас незалежні редакції борються з браком кадрів, виснаженням журналістів і фінансовим тиском. У галузі спостерігається дедалі більша залежність від політичних або бізнесових структур, що кидає виклик редакційній незалежності. Банально, але виживуть ті, хто адаптується — через інновації, локальні проєкти та прозоре фінансування. Але без системної підтримки незалежна журналістика в регіоні опиняється на межі зникнення.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області