Біля Джурина, що на Вінниччині, ще з часів радянського союзу знаходиться один з найбільших у Європі отрутомогильник. І взагалі, Вінницька область займає перше місце в Україні за кількістю непридатних для використання отрутохімікатів, деякі з яких зберігаються під відкритим небом роками.
Вінницька обласна рада ще у 2019 році взялась це питання вирішувати і навіть затвердила обласну екологічну програму, де заплановано до 2023 року утилізувати всі небезпечні отрутохімікати, але усі заходи були “успішно” провалені.
Ми розуміємо, що зараз країна стикнулась з величезними викликами, але вважаємо, що попри війну й інші нагальні питання про небезпечні відходи, які шкодять здоров’ю людей, потрібно нагадувати і говорити.
За часів Януковича Міністерство екології намагалось утилізувати отрутохімікати на Джуринському отрутомогильнику і витратило на це 26,6 мільйона гривень бюджетних коштів. Але відходи “утилізовували” частково, і за наявними у Вінницькій ОДА даними, тепер відходів стало вдвічі більше, ніж до початку робіт. Бо усі відходи були пересипані шарами грунту, і їх не було пораховано. Тому частину відходів вивезли, а частину так і залишили до інших часів. Фірма, яка займалася вивезенням шкідливих відходів за кордон, мала скандальну репутацію.
З того часу пройшло ще 10 років, але екологічну проблему, яка може перетворитись на екологічну катастрофу, так ніхто і не вирішив.
Ми приїжджали на місце вивезення відходів ще на початку літа, поговорили з місцевими мешканцями, сільською головою Джуринської громади та місцевим депутатом Яковом Циганським, який кілька років збирає всю інформацію про дане сховище відходів.
Також поговорили з представниками єдиної в Україні фірми, яка займається знешкодженням пестицидів, законсервованих у Джурині. За їх оцінкою, на знешкодження відходів потрібно 193,2 мільйона гривень. Таких коштів у місцевих бюджетах немає, тому єдина надія на те, що після війни держава розробить якусь програму утилізації відходів або знайдуться якісь міжнародні донори.
Саме сховище відходів розміщено недалеко від кількох сіл. Для прикладу, до села Рожнятівка – 6 км, с. Пеньківка (Томашпільського району) – 5 км, с. Велика Русава та до с. Голинчинці – 3 км, с. Сапіжанка – 6 км. Територія отрутомогильника займає площу близько 4,2 гектара, але різкий запах дусту чути далеко за межами тієї території. Отруйні хімікати можуть потрапити до грунтових вод і стати загрозою для здоров’я населення кількох сіл.
Звідки в Джурині взявся склад отрутохімікатів?
Згідно з архівними документами, у 1978 році на території Джуринської сільської ради було створено найбільший в Європі бетонний могильник для непридатних, невизначених та заборонених до використання для захисту рослин отрутохімікатів. Тоді з дев’яти областей України в бетонні резервуари було завезено понад тисячу тонн отрутохімікатів, серед яких – дусти (ДДТ), ртуть, миш’як, гексахлоран, хлорофос: з Вінниччини – 321 т, Житомирщини – 146 т, Хмельниччини – 108 т, Львівської області – 45 т, Волинської – 20 т, Рівненської – 35 т, Івано-Франківської – 55 т, Закарпатської – 223 т, Тернопільської – 70 т. Усе це стійкі сполуки, що відносяться до сильнодіючих отрут, які давно заборонено використовувати як в Україні, так і в більшості країн цивілізованого світу.
Взагалі, за даними Держекоінспекції, станом на 01.01.2018 Вінницька область має, після Херсона, чи ненайбільшу в Україні кількість непридатних для використання та заборонених пестицидів. І якщо в інших областях з цією проблемою потрохи розбираються, то у Вінницькій області місцева влада про цю проблему намагається навіть не згадувати. Хоча навіть до обласної екологічної програми до кінця 2023 року внесли план заходів із Забезпечення остаточного знешкодження хімічних засобів захисту рослин. Але, як-то кажуть, віз і нині там. Або, перефразовуючи відому приказку: відходи і досі залишаються неутилізованими і загрожують навколишньому середовищу.
Всього у Вінницькій області є декілька складів непридатних для користування хімічних засобів захисту рослин, більшість з яких були зіскладовані ще з радянських часів. І якщо з Джурином питання може відкладатися на роки, бо це коштує сотні мільйонів гривень, то не в одному Джурині є склади отрутохімікатів, які “зберігаються” просто під відкритим небом. І їх можна було б потрохи утилізувати, якби тільки у місцевих депутатів було на те бажання. Для цього потрібно запланувати у бюджеті кошти на ці заходи, проведення яких може запобігти подальшому негативному впливу на життя людей.
Кількість непридатних отрутохімікатів у розрізі колишніх районів Вінницької області
Хто займався вивезенням?
У 2012 році іноземна фірма “Компанія S.I.Group Control Ltd” і ТОВ “Сі буд Сістем” погодилися на утилізацію цих відходів.
За інформацією колишньої Шаргородської райдержадміністрації, відповідно до договору субпідряду №4/М від 31 травня 2012 року було розпочато роботи із екологічно-безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних пестицидів та тари від них на території Джуринського отрутомогильника, на якому зберігалося на той час 1023,7 т отрутохімікатів. Цікавим є те, що після вивезення тисячі тонн відходів їх залишок чомусь подвоївся.
Але все по порядку.
Фінансування цих робіт здійснювалося за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Розпорядником коштів було Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Кошторисна вартість робіт – 26 616 200 грн. Для цього отрутомогильник передали на баланс обласній владі.
За декілька місяців 2012 року спецпідприємство “Сі буд сістем” вивезло на утилізацію 1047,649 т отрутохімікатів: з 4 бункерів по 4 секції, з 1 великого бункера на 6 секцій та 3 секцій іншого великого бункера. На ці роботи було витрачено майже усі заплановані кошти – 26 612 200 грн.
Контроль за вивезенням отрутохімікатів покладався на Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області.
Фото зі звіту про вивезення відходів
Згідно з актом обстеження від 29 серпня 2012 року, нерозкритими залишалися ще 3 бункери, що складалися із 6 секцій кожен. Потрібно було перемістити в іншу тару ще 2100 т отрути, орієнтовно 1000 м куб.
При захороненні отрутохімікатів проводилося пошарове пересипання глинистим ґрунтом, який найкраще стримує випаровування. За понад 30 років такого зберігання металева тара, де зберігалися пестициди, поржавіла, отрутохімікати змішалися з ґрунтом, тому об’єми збільшилися в рази…
Під час утилізації стару тару від хімікатів просто покинули на території отрутомогильника.
Згодом на територію могильника знову почали звозити невідомі хімічні засоби захисту рослин. У 2015 році зафіксували ще 15 тонн отрутохімікатів. Силами спецпідрозділу ДСНС їх переклали у спеціальну пластикову тару та заховали до вивільнених у 2012 році бункерів. На ці роботи з обласного екологічного фонду було витрачено 120 тис. грн.
Хто стоїть за “Сі буд сістем”?
Підприємство “Сі буд сістем”, згідно з інформацією з Бази даних “Youcontrol”, створено у 2008 році. Статутний капітал 52,500 грн. Власниками фірми є Володимир Оніщук та Костянтин Тихоненко.
У 2014 році Головним слідчим управлінням МВС України та прокуратурою Івано-Франківської області порушено кримінальне провадження за фактом незаконного привласнення бюджетних коштів ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд”. Йшлося про присвоєння державних коштів в обсязі, що перевищує 3 мільярди гривень. Про це писала Економічна правда.
Тоді народний депутат Юрій Дерев’янко обурювався, що державу знову намагаються пошити в дурні:
“Ті ж самі фірми, які ще вчора будували перспективні плани з обкрадання платників податків із приспішниками Віктора Януковича, не втрачають надії продовжити цю справу вже з новою владою.
Мова йде про шахрайські схеми, які за попереднього уряду “висмоктували” з бюджету мільярди гривень, що начебто йшли на очищення України від небезпечних відходів”.
…В Україні під Калушем є великий полігон з небезпечними відходами гексахлорбензолу, які були накопичені там в результаті діяльності Калуського хімічно-металургійного комбінату за часів радянського союзу.
Урядом Азарова у 2010 році це місце було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. В умовах жорсткого дефіциту фінансів тодішня влада вирішила за будь-яку ціну утилізувати небезпечні відходи. І готова була виділити з бюджету 1 мільярд гривень.
Як відомо, для виконання робіт із утилізації гексахлорбензолу у 2011 році було залучено ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” – маловідому фірму з ізраїльською пропискою, яка успішно “виграла” тендер з одним учасником та передала виконання робіт субпідряднику – “Сі Буд Сістем”.
Про згадані фірми та особу, яка виступає від їх імені, – громадянина Ізраїлю Іллю Марчевського – раніше уже писала Тетяна Чорновол.
За даними ЗМІ, замість небезпечних відходів ГХБ фірма вивозила звичайну землю, вартість робіт складала $4 тис. за тонну. Полігон під Калушем так і не було очищено. Але кримінальне провадження тихенько закрили, а потім фірми-виконавці робіт відсудили у бюджету Івано-Франківської області купу грошей.
У 2014 році суд стягнув з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації на користь ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” 294,3 млн грн боргу. Про це свідчить постанова Вищого господарського суду від 30 жовтня.
Хто проводив дослідження?
У 2016 році фахівці “Вінницького обласного лабораторного Центру МОЗ” та обласного департаменту екології та природних ресурсів на території Джуринського отрутомогильника відбирали проби ґрунту та атмосферного повітря для лабораторних досліджень. Тоді було встановлено, що вміст пестицидів у повітрі перевищував гранично допустиму концентрацію в 2,5 раза. А вміст пестицидів у ґрунті перевищував: ГДК дусту – у 13,8 раза, метафосу – у 8 разів, фосфоміду – у 3,6 раза, ГХЦГ – у 4 рази.
У 2020 році дослідження проводили знову. На замовлення Вінницької ОДА було оголошено тендер та замовлено дослідження ґрунту, води та повітря на території Джуринського отрутомогильника. Результати ґрунту показали кількаразове перевищення дусту (ДДТ) у ґрунті на території могильника.
Ми пошукали фірму, яка б могла утилізувати отрутохімікати в Україні. Це ТОВ “Еко нова”. Товариство є єдиної фірмою в Україні, яка пройшла екологічну експертизу і має право знешкоджувати дані види відходів.
Представник ТОВ “Еко нова” Василь Золотар поділився з нами інформацією про досвід утилізації пестицидів.
“По-перше, треба відкрити отрутомогильник і зробити моніторинг навколишнього середовища. У нас є два інститути, які можуть робити такі дослідження, – це ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ” та Інститут екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя. Найімовірніше, там є якісь ємності, заповнені отрутохімікатами. Після моніторингу треба їх відкрити, вичистити і знищити цю гидоту.
Потім, швидше всього, у деяких місцях ще зняти шар ґрунту, який треба перепалити. Від нього залишається тільки попіл і пісок.”
У ТОВ “Еко нова” знищення 1 тонни пестицидів станом на сьогодні коштує 96200 грн за тонну з ПДВ.
Всього фірма за рік може переробляти 3 000 т отрутохімікатів. Так що отрутохімікати з Вінницької області фірма могла б цілком знешкодити за один рік. Було б бажання у чиновників щось змінити та кошти на утилізацію.
Звичайно, зараз у місцевих бюджетах неможливо знайти одразу таку суму, щоб знешкодити більше 2 000 тонн Джуринського отрутомогильника але в той же час по Вінниччині розкидано і лежать під відкритим небом майже 800 тонн отрутохімікатів, які уже зараз наносять серйозну шкоду навколишньому довкіллю і здоров’ю місцевих мешканців.
Важливо, те що ще у 2019 році Вінницька обласна рада прийняла Регіональну екологічну бюджетну програму, в якій запланувала утилізувати усі отрутохімікати до 2023 року. І ця програма “успішно” провалена. Хоча задовго до повномасштабного вторгнення було заплановано розібратись з непридатними відходами.
В свою чергу, Вінницька обласна державна адміністрація теж до війни розробила Регіональний план поводження з відходами у Вінницькій області, в якому пропонувала просто зібрати усі непридатні отрутохімікати та звезти їх до Джуринського отрутомогильника до подальшого вирішення питання.
Дивним є також і те, що при розробці Регіонального плану питання утилізації отрутохімікатів в Україні, попри наявні можливості, навіть не розглядалось. Бо у самому плані йдеться тільки про розрахунки вивезення відходів за кордон, що є нерентабельним, якщо почати утилізацію з маленьких за кількістю складів хімікатів.
Ми щиро сподіваємось, що серед обласного депутатського корпусу знайдеться хоча б один людина, для якої питання екології стануть важливим напрямком роботи попри війну і що екологічна програма стане не просто папірцем для звітності а наповниться реальними заходами з вирішення екологічних проблем.
Для довідки: ДДТ – тривіальна назва дихлордифенілтрихлорметилметану (дуст) – інсектицид, що застосовувався проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу. Заборонений у багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі птахів, тварин та людини. Навіть у невеликих дозах викликає гострий токсичний вплив на дорослих людей, а у великих – може спровокувати летальність.
Очевидно, що ДДТ неминуче потрапляє в харчовий ланцюг. Після цього він не нейтралізується, не розпадається на нешкідливі речовини, а навпаки – починає циркулювати, накопичуватися в організмі живих істот. А це в перспективі пригнічує дію життєво важливих функцій та спричиняє смерть живого організму.
Фосфамід – це високотоксичні фосфорорганічні сполуки (ФОС), тому повністю заборонені! Отруйна дія полягає в пригніченні ферменту, який бере участь у процесі передавання нервових імпульсів. При цьому порушується функція усіх внутрішніх органів. Отруєння супроводжується головним болем, запамороченням, кволістю, блюванням. У тяжких випадках вражаються нирки, печінка, серце – аж до смертельних випадків...
Ізомер гексахлорциклогексану (ГХЦГ) – високоактивний інсектицид контактної і кишкової дії. Гексахлорциклогексан – отрута, яка вражає центральну і вегетативну нервову систему теплокровних організмів, сильно страждають нирки та печінка.
Comentarios