Мільйони на піар і гроші за документи: як влада висвітлює свою роботу на Вінниччині

Мільйони гривень на промоцію і донесення інформації про місцеву владу. Але детально розкрити, що і кому заплатили, – зась. Вінницькі міська та обласна ради виставили рахунки за електронні копії документів про свої витрати, а Вінницька ОВА надала всі дані повністю.

До Вінницької ОВА, Вінницької міськради та Вінницької облради регіональний представник Інститут Масової Інформації подав запити з проханням надати інформацію про використання бюджетних коштів на послуги з висвітлення діяльності (інформаційні послуги, медіасупровід, розміщення матеріалів тощо) за повний 2025 рік та за поточний період 2026 року, а також копії договорів з усіма невід’ємними додатками, зокрема, технічними завданнями, медіапланами, специфікаціями по кожному із вищевказаних суб’єктів протягом 2025–2026 років, копії документів, що підтверджують факт надання послуг та їх обсяг, а також копії платіжних інструкцій, що підтверджують перерахування коштів кожному конкретному отримувачу.

Хочеш інформацію – плати 

У той час як Вінницька ОВА надала повну та вичерпну відповідь безкоштовно, Вінницька міська рада та Вінницька обласна рада виставили рахунки за сканування документів. Це типовий випадок, коли нормативні вимоги щодо оплати послуг копіювання та сканування, використовуються як бар'єр для здійснення масового та системного аналізу бюджетних транзакцій.

Вінницька міська рада запросила 1431 гривню за копії документів, які представляють суспільний інтерес. Скрин: відповідь на запит з Вінницько міськради

Вінницька облради відмовилася надавати документи безкоштовно. Скрин: відповідь на запит Вінницької облради

Показовим у цьому контексті є прецедент Великої Палати Верховного Суду у справі за адміністративним позовом адвоката, а нині член Вищої ради правосуддя, Романа Маселка до Вищої ради правосуддя.  Позивач вимагав визнати протиправним наказ Голови ВРП у частині встановлення плати за сканування. Основний аргумент позивача полягав у тому, що Стаття 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» чітко регламентує відшкодування витрат лише на копіювання та друк паперових документів, тоді як сканування не передбачає витрат паперу чи тонера, а отже, розпорядник не має повноважень встановлювати за нього плату.  А відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації” при наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Але Суд постановив, що Закон №2939-VI не розрізняє паперових та цифрових копій документа. Відповідно до позиції суду, у законі немає формулювань, за якими відшкодування фактичних витрат треба тлумачити вузько й пов'язувати тільки з паперовими носіями. Виготовлення електронних копій також вимагає залучення додаткового ресурсу: робочого часу кваліфікованих працівників, амортизації сканувального обладнання, використання електроенергії та мережевої інфраструктури, що, відповідно, створює матеріально-технічні затрати органу і потребує відшкодування.

Цей прецедент Великої Палати де-факто легітимізував практику місцевих органів влади (у тому числі Вінницької міської та обласної рад) виставляти рахунки за оцифрування великих масивів документів.

І це навіть попри те, що Омбудсман звертав увагу на те, що встановлення тарифу є правом, а не обов'язком органу. Якщо на практиці в установи немає критичної фінансової потреби у відшкодуванні коштів, вона може не приймати відповідний акт і надавати копії документів безкоштовно.

Стягнення фактичних витрат було задумане ще за Януковича, у 2011 році,  як технічний запобіжник проти спам-запитів, які могли б паралізувати роботу канцелярського апарату органу через необхідність масово копіювати папери. Натомість, завдяки прецедентам Верховного Суду щодо правомірності плати за створення суто цифрових копій, цей адміністративний механізм деградував і перетворився на легалізований інструмент фінансового цензурування. Наприклад, для незалежних журналістів чи команди аналітиків, які досліджують сотні підрядів у сфері будівництва укриттів, загальний рахунок за сканування всієї проєктної документації може сягати десятків тисяч гривень. Це робить проведення масштабних антикорупційних розслідувань економічно нерентабельним, а отже, неможливим.

Та все ж – куди пішли гроші? 

Згідно з отриманими відповідями, Вінницька міськрада, облрада (відповідь надали неповну) та ОВА (надали повну відповідь) та витратили на рекламу та інформаційні послуги мільйони гривень.

Розподіл витрат серед органів влади виглядає так:

Вінницька ОВА (ОДА): у 2025 році витратила майже 890 тисяч гривень. На 2026 рік Департамент інформаційної діяльності адміністрації запланував додаткову закупівлю послуг інформаційних агентств (фінансова підтримка медіа) на 459 тисяч гривень.

Список медіа, в яких ОВА розміщує матеріали, чималий - 23 видання. Друковані: «Бершадський край», «Подільська зоря», «Трибуна праці», «Сільські новини», «Літинський вісник», «Наше Придністров’я», «Прибузькі новини», «Обрії Оратівщини», «Життєві обрії», «Шаргородщина», «Ямпільські вісті», «Тульчинський край», «Трудова слава», «Подільський край», «Томашпільський вісник», «Жмеринська газета», «Липовецькі вісті», «Прапор перемоги», «Вінниччина», «Вісник Козятинщини», «Томашпільський вісник», а також ТОВ «КОЛОС-МЕДІА» та ТОВ «Регіна ЛТД» (газета 33-й канал). Разом — 438 тисяч гривень. З них 140 тисяч — газеті “33 канал”.

Онлайн-виданню “Вінниця.Інфо” ОВА за публікацію матеріалів заплатила 150 тисяч гривень за 2025 рік. Сайту I-VIN.INFO — 15 тисяч. Телеканалу “Вінниччина” — 199,5 тисячі гривень.

Звіт ТРК “Вінниччина” про виконану роботу. Скрин: відповідь на запит Вінницької ОВА

Варто зазначити, що, наприклад, вказане у звіті інтерв’ю заступника начальника Вінницької ОВА вийшло на телеканалі без будь-яких маркувань про те, що цей матеріал виготовлений коштом бюджету.

Радіостанціям - 87,3 тисячі гривень. Зокрема: ТОВ «Редакція газети «РІА Регіони», КП «Радіокомпанія» Тростянець ФМ», ПП «Медіа Дністер», КО «Гайсинська районна редакція радіомовлення», Козятинське міське комунальне підприємство «Телерадіомовна редакція ефірно –проводового мовлення «Погляд», КУ «Редакція телерадіокомітету «Новини Крижопілля», КП «Мурованокуриловецька районна редакція ефірного радіомовлення», КУ «Оратівська редакція радіомовлення», ТОВ «Медіа Інвест Про», КП «Ямпільський телерадіомовний комітет».

Вінницька міська рада витратила на рекламу та інформаційні послуги 3,75 млн грн

Найбільшим отримувачем коштів міського бюджету на висвітлення стала “Вінницька газета”. Це колишнє комунальне медіа, яке роздержавили, але воно продовжує існувати коштом переважно міського бюджету. Вінницькі медіа писали про недоцільність утримання видання, але керівництво міста витрачає мільйони на висвітлення власної діяльності під час війни, при тому, що, як зазначають медійники, “тираж” цієї газети складає офіційно 750 екземплярів.  У 2025 році “Вінницька газета” отримала 1,11 млн грн за “розміщення інформації в газеті: офіційних документів Вінницької міської ради та її виконавчих органів, а також інформації про діяльність органів місцевого самоврядування”.

Наступний отримувач коштів — ТОВ “Регіна ЛТД”. Це — газета “33 канал”. За послуги з “розміщення інформації на шпальтах газети для здійснення інформування населення територіальної громади щодо суспільно значущих подій, особливостей роботи підприємств критичної інфраструктури в умовах війни, актуальних подій в соціально-економічному житті” редакція у 2025 році отримала майже 644 тисячі гривень.

Майже 2 млн грн за висвітлення “суспільно значущих подій, особливостей роботи підприємств критичної інфраструктури в умовах війни, діяльності Вінницької міської ради та її виконавчих органів” отримала ТРК “Вінниччина”. Разом ці медіа отримали 3,75 млн грн.

У 2026 році для ТО “Регіна ЛТД”  заплановано  642 тисячі гривень, ТРК “Вінниччина” — майже 2 млн грн, газети “Подільська зоря” — 9400 грн. Разом, як зазначили у відповіді, “на 30.03.2026р., відповідно до потреби по висвітленню діяльності Вінницької міської ради, її виконавчих органів в медіа, укладено договори про закупівлю послуг на суму 2 641 591 грн”.

До цього Вінницька міська рада має на балансі цілих два медійні комунальні підприємства, які обраховуються окремо від цих витрат. Як повідомляв ІМІ, у Вінниці  на роботу комунального радіо та телебачення у бюджет міста закладено 57,2 млн грн.

Тож, фактично, маємо 61 мільйон гривень на “висвітлення діяльності” міської ради. Це більше, ніж міська рада витрачає на соціальну підтримку захисників (впродовж 2025 року витрачено 57,5 млн грн).

Обласна рада: 750 тисяч на шістьох

Вінницька обласна рада за 2025 рік на свою промоцію витратила 748 тисяч гривень. Майже по 100 тисяч отримали ТОВ «Регіна ЛТД» (газета “33 канал”), ТОВ “РІА медіа” (газета та сайт “20 хвилин Вінниця”) та міське комунальне радіо “Місто над Бугом”. Ще по 50 тисяч - сайт «Вінниця Інфо» та ФОП Марцев. 300 тисяч гривень отримала Обласна асоціація «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина».

Тож, за 2025 рік найбільш затребуваними стали послуги ТРК “Вінниччина” та газети “33 канал” - і міська, і обласна ради, і ОВА виділяли їм кошти для висвітлення своєї роботи.

Проте, варто зазначити, маркування про те, що матеріали є оплаченими з бюджету на сайтах та медіа немає.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області