Безособова чверть, клікбейт і презумпція невинуватості у вінницьких медіа: результати гендерного моніторингу

Героїнями новин у медіа Вінниччини стають вдвічі рідше за героїв. Натомість, у експертному вимірі – навпаки. Експерток вдвічі більше за експертів. Серед новин героні-військовослужбовиці згадувались лише тричі. Дві з цих згадок - про полеглу. Кількісно чоловічу перевагу серед героїв публікацій зробила тема кримінали та надзвичайних пригод. Ще чверть новин були безособовими. Такі результати гендерного моніторинуг  вінницьких сайтів у лютому 2026 року.

Аналізувалися п’ять сайтів – «20 хвилин.Вінниця», «Вінниця.Інфо», «33 канал», «Суспільне.Вінниця» та сайт місцевого комунального телеканалу «ВІТА». Серед 50 новин на кожному сайті пораховано кількість геров та героїнь публікацій (серед них - військовослужбовиць), експертів та експерток та новин “без людей”.

Гендерний баланс подекуди сприймається поверхнево, іноді лише як вимога регуляторів або данина західним трендам. Разом з тим, це показник того, чиї голоси ми чуємо, коли ухвалюються важливі рішення, чий досвід вважається авторитетним, і кого роблять видимим у публічній площині. Саме тому зважати на баланс героїв/героїнь та експертів/експерток є важливим.

Безлюдна чверть: із 250 новин 64 матеріали (25,6%) написані взагалі без згадок конкретних людей. Це здебільшого зведення Генерального штабу, повідомлення про погоду, офіційні пресрелізи комунальних підприємств. Тобто, новини-передруки. При чому, по кожному з медіа розподіл рівномірний – та сама чверть матеріалів.

Із 335 згаданих у новинах героїв та героїнь, чоловіки становлять більшість – 234 особи, або 69% від загальної кількості, героїнь-жінок - 101, або 31%.

Лідером збалансованості є «Суспільне Вінниця». У 50 проаналізованих новинах Суспільного загалом фігурувало 89 осіб, з яких 38 – жінки, а 51 – чоловіки. У відсотковому співвідношенні це 42% на 58%. Такі показники Суспільного можуть свідчити про свідому, планомірну редакційну політику, спрямовану на залучення жінок до новинного контексту не лише як пасивних об'єктів (потерпілих у ДТП чи жертв обстрілів), але й як активних суб'єктів суспільного життя. Понад те, саме на «Суспільному» була зафіксована половина всіх знайдених за місяць по всьому місту експерток – три жінки. 

Скриншот новини з сайту "Суспільне.Вінниця"

А от комунальний телеканал ВІТА продемонстрував найбільш разючий розрив між жінками та чоловіками в ролі героїв і героїнь новин. У їхніх матеріалах жінки як дійові особи фігурують найрідше серед усіх п'яти досліджуваних ресурсів – лише 12 осіб (20%), тоді як чоловіки згадуються 47 разів (80%). 

Ще одна проблема – ситуація з експертними коментарями. Їх у вінницьких медіа досить мало. Загальна кількість експертів і експерток, які щось коментували, – дев’ятеро! З них - шість жінок. Замала кількість експертів і експерток позбавляє новин на сайтах «додано вартості». Сухі цитування пресслужб нашвидко передрукують всі медіа, а от додати щось власне – це вже стає само по собі стає новиною у медіа регіону. 

Те, що жінки-експертки переважають у тих нечисленних випадках, коли журналісти все ж звертаються за коментарями, є позитивним сигналом. Отже, у вінницькому медіасередовищі є фахові жінки (речниці, юристки, медикині, освітянки), чия думка для редакцій є авторитетною. Наприклад, адвеокатка Мар’яна Слізяк досить часто виступає експерткою з юридичних питань для видання “20 хвилин”.

Водночас, під час моніторингу на тиз самих “20 хвилинах” виявлено дві новини, де головною дійовою особою є представниця прокуратури. Перша - про можливого розповсюджувача наркотиків. Інша – про ймовірного закладника. І тут цікавинка саме в особі представника, точніше, представниці обвинувачення. Не як зазвичай подано абстрактно, на кшталт, посада чи «представник прокуратури», а конкретна людина – «прокурорка Ірина Шеліховська». Чомусь саме вона з усього масиву працівників органу на сайті медіа (на інших сайтах немає згадок) удостоєна згадки. 

Культура, соціалка, громадські ініціативи – жіночі теми

Тож, у яких саме темах частіше з'являються жінки, а в яких домінують чоловіки? Згідно з офіційними даними Міністерства оборони України, у лавах Збройних Сил служать десятки тисяч жінок, багато з яких виконують бойові завдання на передовій. Проте у вінницьких медіа за місяць моніторингу у рубриці «бойові дії» на 15 чоловіків-героїв припала лише одна жінка-героїня. Крім того, у новинах не було зафіксовано жодної експертки-військовослужбовиці. Подібна ситуація спостерігається у політиці (0 героїнь проти 7 героїв) та спорті (7,5%: 2 героїні проти 24 героїв). В економіці жінки-героїні з'являлися втричі рідше за чоловіків (3 проти 10).

Натомість жінки отримують велику представленість у культурних новинах. Тут 17 героїнь проти 15 героїв. У тематиці, куди входять історії про благодійність, волонтерські ініціативи, порятунок тварин чи людей, жінки домінують з величезним відривом: 20 героїнь проти 8 героїв.

Величезний пласт новин з участю жінок (30 героїнь, хоча у відсотковому значенні - 23%) припадає на кримінальну хроніку та надзвичайні події. Проте тут вони здебільшого фігурують не як активні діячки, поліцейські чи судді, а як потерпілі, свідки ДТП, жертви шахраїв або як фігурантки специфічних правопорушень.

Таким чином, типовий портрет вінничан, який пропонують локальні медіа виглядає так: чоловіки воюють, займаються бізнесом, ухвалюють політичні рішення та завойовують спортивні медалі. А жінки рятують безпритульних собак, організовують культурні виставки, оформлюють соціальні виплати і час від часу стають жертвами чи фігурантками кримінальних зведень.

Пуститися берега, або Breaking Bad по-жмеринськи

Разом з тим, у вінницьких медіа за період моніторингу вигулькнула новина, яка ідеально ілюструє усю глибину проблематики клікбейтної журналістики: затримання літньої жінки за торгівлю наркотиками. У повідомленні пресслужби обласної поліції з'явилася інформація про 62-річну мешканку міста Жмеринка, яку правоохоронці затримали під час збуту амфетаміну просто «з рук у руки». 

Матеріал на сайті НацПоліції Вінниччини, першоджерело упереджених заголовків в медіа. Тут і про стигматизацію (про умовне покарання), і використано слово "зловмисниця" до вироку суду. Джерело - сайт ГУПН у Вінницькій області

Під час обшуку в неї знайшли понад сотню готових до продажу згортків із забороненою речовиною. І всі медіа кинулись виносити у заголовок про вік та стать затриманої. Проблема полягає зовсім не в тому, що медіа про це написали. Інформувати суспільство про кримінал, роботу поліції та вилучення наркотиків - нормально. Проблема полягає виключно в тому, як це зроблено. Коли поліція затримує звичайного 30-річного чи 45-річного чоловіка за продаж заборонених речовин, заголовки місцевої преси зазвичай залишаються сухими, офіційними та беземоційними: «У Вінниці затримали наркозбувача» або «Місцевий житель торгував психотропами». Ніхто не пише: «45-річний член батьківського комітету торгував амфетаміном» або «Чоловік середнього віку, що лисіє, попався на закладках». Але щойно фігуранткою подібної справи стає жінка похилого віку, вмикається режим максимального стереотипізування і починається експлуатація віку і статі. Зрозуміло, що це хайп, що на це клікнуть, але ж…

«20 хвилин Вінниця» обрало шлях фокусування на вікових ознаках та кримінальному статусі. «У Жмеринці 62-річна наркодилерка торгувала амфетаміном прямо під час іспитового терміну». Тут прекрасно все. Використання терміну «наркодилерка» щодо затриманої особи до винесення офіційного вироку суду є порушенням презумпції невинуватості.  Акцент на слові «62-річна» штучно створює у читача викривлене уявлення про те, що саме вік є якоюсь аномальною чи ключовою характеристикою цього злочину. І про іспитовий термін – також гачок, щоб зачепити увагу.

Видання «33 канал», яке тяжіє до емоційної подачі інформації, у подібних історіях йде ще далі. «Пенсіонерка «підробляла» наркокурʼєром»… І зазначають в тексті: «Зловмисниця, яка має непогашену судимість за наркозлочин, під час відбуття умовного покарання знову скоїла кримінальне правопорушення». Начебто вина доведена виключно зі слів начальника райуправління поліції.

Так само й телеканал «ВІТА» зробив акцент на віці, статі і як доконаний факт подали скоєння злочину: «У Жмеринці затримали 62-річну жінку, яка займалася збутом амфетаміну».

«Вінниця.Інфо» подали новину «Бабуся з умовним терміном збувала амфетамін «з рук в руки» на Вінниччині». Тут заголовок грає на емоціях, на дисонансі між родинною семантикою слова «бабуся» та двома чинниками – іспитовим терміном і збуванням амфетаміну. 

Хто утримався від порушення презумпції невинуватості – «Суспільне». Медійники подали новину як є: «На Вінниччині 62-річну жінку підозрюють у розповсюдженні наркотиків». Тут немає жодних маніпулятивних «бабусь», «стареньких» чи «бабусь-наркодилерів». Затриману називають нейтральним і точним словом – жінка. Використано юридично коректне формулювання «підозрюють», а не стверджувальне «наркодилерка торгувала». «Суспільне» чітко розмежовує версію поліції та доведений судом факт. Уникнення слова «пенсіонерка» у заголовку знімає непотрібний акцент із соціального статусу чи джерела доходів особи, залишаючи лише суть самої суспільно важливої події.

Парадокс «ВІТИ» - різні звіти, різні цифри

Муніципальний телеканал «ВІТА» став нещодавно героєм публікації представника Нацради у Вінницькій області Вадима Мазурика про результати моніторингу гендерного балансу. Звіт регулятора звучав тріумфально: «Результати моніторингу цього разу порадували. І МКП-ІТА "ВІТА", й інші компанії - телемовники області продемонстрували гендерно нестереотипні результати. Активно використовуються фемінітиви (84% сюжетів), в інформаційних сюжетах присутній гендерний аспект військової тематики, волонтерського руху та реінтеграції ветеранів, особлива увага звертається на чутливу лексику. Цікаво, що телекомпанія "ВІТА" є однією з небагатьох, в якій існує гендерний паритет у веденні інформаційних програм. Дуже близькі також гендерні показники присутності експертів/експерток. А ось чоловіки-кореспонденти значно поступаються кількісно своїм колежанкам - журналісткам (78% сюжетів створили журналістки і лише 9% - журналісти). Це тенденція, яка повторюється з року в рік і має добре зрозуміле підґрунтя».

Звучить як ідеальна картинка роботи сучасного, прогресивного європейського медіа. Однак, цифри, отримані під час моніторингу, не просто «дещо відрізняються», вони демонструють іншу реальність на інформаційному порталі каналу. Або принаймні сайт медіа та продукція телеканалу, те, що транслюється як відео, докорінно відрізняються.

У 50 проаналізованих новинах телеканалу «ВІТА» не було зафіксовано жодної жінки-експертки та жодного чоловіка-експерта; жінки виступали героїнями матеріалів лише 12 разів, а чоловіки натомість були героями новин 47 разів. Звісно, технічно можна сказати, що 0 жінок і 0 чоловіків – це математично рівні показники, але навряд чи це те досягнення. А ще в новинах зафіксована одна «джинса».

Жінки як дійові особи з'являються в новинах сайту телеканалу майже у чотири рази менше, ніж чоловіки. З усіх 5 досліджених місцевих медіа це найгірший показник гендерного балансу щодо видимості жінок-героїнь. Заява про «78% сюжетів створили журналістки», а також про «гендерний паритет у веденні інформаційних програм», по суті є підміною аналізу контенту (про кого роблять новини) кадровим складом своєї редакції (хто робить новини). Так, зараз у вінницькій журналістиці домінують жінки. Війна.

Результати цього моніторингу не варто сприймати як вирок вінницьким виданням. Втім, медіа варто було б врахувати досвід Суспільного. Заголовки навіть найрезонансніших кримінальних новин мають створюватися з повагою до гідності людини та презумпції невинуватості. Адже вік і стать у згаданих прикладах не є складовою злочину. 

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області