top of page

«Фейк» по-вінницьки: залишилось вивчити значення слова

Побрехенька, хибня, мароліп, омана… Українських синонімів до слова «фейк» можна надибати чимало. Власне, як і трактувань, що ж є фейком. Цим популярним терміном останнім часом послуговуються будь-де і будь-як. Саме вживання слова «фейк» вже заслуговує на мовознавчу розвідку. Місцеві чиновники взагалі вирішили тулити це слово будь-куди, де на їхню думку може міститися інформація, з якою вони не згідні. А неперебірливі ЗМІ у змаганні за оперативність та клікабельність ще й додають «ворожості» у контекст. В результаті прості хиби виглядають ледь не як цілеспрямовані інфокаманії.

Коли інформація з офіційної сторінки – «фейк»

Вінниччину за рік війни бомбардували брехливими повідомленнями чимало. Від підробних розпоряджень голови ОВА про примусову мобілізацію студентів до ядерного удару. Від «міток» на дорогах і будинках до «фотографій» прильотів. І всі, хто має звичку дбайливо формувати своє інформаційне меню і не вживати нездорову медіаїжу, вже зробили висновки та відмовились від недоброякісних каналів, сайтів, груп.


Але на сцену вийшли важковаговики – органи місцевого самоврядування та рятувальники.

Вінницька ДСНС 9 лютого розповсюдила інформацію про те, що областю ширяться фейки про можливе підтоплення окремих районів та про шкідливе повітря у обласному центрі:


Термінове звернення‼️

Мережею інтернет ширяться фейкові повідомлення про забрудненість повітря та ймовірні підтоплення територій області.

Головне управління ДСНС України у Вінницькій області звертає увагу громадян використовувати ВИКЛЮЧНО перевірені джерела інформації, а не сумнівні телеграм-канали.

Наразі, ситуація на Вінниччині контрольована, будь-яка загроза для населення відсутня.



Деякі ЗМІ ретранслювали цей допис зважено: «В мережі поширюють фейк про шкідливий рівень забруднення повітря у Вінниці». Інші ж взагалі почали вбачати ворожий слід: «На Вінниччині вороги розповсюджують фейк про забруднення повітря та підтоплення». Щобільше, у тексті додали: «У ГУ ДСНС у Вінницькій області закликали мешканців не піддаватися інформаційним впливам та ворожим маніпуляціям та довіряти тільки офіційним повідомленням щодо надзвичайних ситуацій, зокрема про забруднення повітря та підтоплення». Де у дописі ДСНС йшлося про «інформаційні впливи», «ворожі маніпуляції» - відомо лише авторам публікації.

Під дописом рятувальників користувачі соцмереж почали дізнаватись, де ж черпати правду:



І от ця відповідь рятувальників залишає ще більше запитань.


Справді, кілька телеграм-каналів розповсюдили інформацію, про яку вказано у дописі ДСНС. Але, як йдеться у відомому анекдоті, тут є нюанс.


Один з «обвинувачених» телеграм-каналів опісля допису рятувальників прокоментував ситуацію:



Про «фейки» щодо повітря та підтоплення.

1)Інформацію про можливе затоплення помешкань від скиду води на Дністровській ГЕС опублікували на офіційній сторінці Могилів-Подільської міській Раді.

2)Інформація про перевищення рівня забрудення повітря у Вінниці, була взята із станцій моніторингу «ЛУН Місто».

Тепер питання кому вірити, Могилів-Подільській міськраді чи ДСНС?🤔


Якщо тицьнути на ті посилання, які є у дописі, то перше покаже «сторінку 404», такого допису немає. А другий – на сторінку Одеси, а не Вінниці.

Та не будемо поспішати із черговим звинуваченням «Трухи» в брехні.


Ось публікація в телеграмі від видання «20 хвилин», слоганом яких є «тільки перевірені факти»:



І знову посилання на Могилів-Подільську міську раду.


Справді, таке повідомлення місцевої ради було. Але після того, як полетіло каміння у телеграм-канали, його швидко видалили. І зробили вигляд, нче подібного не було.

А тепер запитання – якщо окремі ЗМІ називають «ворожою маніпуляцією» те, що ДСНС називає «фейковим повідомленням», а по факту це є повідомленням органу місцевого самоврядування – то де тоді правда? Чи можливо, потужним прес-офіцерам варто все ж дивитися на сторінки, звідки канали черпають інформацію, робити правильні висновки і працювати з першоджерелами, а не галасливо звинувачувати у «фейковості»? І чи є тоді фейком офіційна інформація? За логікою ДСНС – є. Якщо керуватись здоровим глуздом – ні, це є просто галасливим звинуваченням заради «збереження обличчя».

То що це було?

«Інститут Масової Інформації» зазначає, що фейк — це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк — це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.


Які ж він має ознаки? Джерела: відсутність джерел інформації; анонімні джерела; інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані; лінк на підозрілі або маловідомі джерела (лінк на сайт huhurtrt.ru); інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних; дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені у співпраці з політичними силами; недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати). Експерти: представники структур, яких не існує в реальності; експерти без вказування інституції, яку представляють; анонімні експерти (“вчені вважають…”); експерти, які фінансуються зацікавленою стороною і просувають її точку зору; політично заангажовані експерти. Емоції: думка чи оцінка подається як факт; заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним; емоційне накручування в матеріалі; апеляція до забобонів, конспірологічних теорій; журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції; навішування ярликів, поширення стереотипів. Подання фактів: соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати; однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення (“всі українці — фашисти”); викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою; недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації; недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.

І в нашому випадку ми маємо цікавий парадокс – повідомлення, яке назвали «фейковим» не містить ознак фейковості (наявне посилання на офіційне джерело), натомість «викривальний» матеріал новинного сайту внаслідок ярликів, власної інтерпретації містить ознаки фейкового повідомлення.


Можна тільки уявити, коли б пресс-службовці рятувальників дізнались, що крім fake є ще поняття false. Останнє означає передусім «неправдивий» (not true), «некоректний» (incorrect), водночас fake є не просто «неправдивий» (not true), але «імітуючий» (imitation), «підробний» (counterfeit), тобто характеризує явища та предмети, що копіюють, імітують ті, які реально існують.

І тут, мабуть, варто було б зробити якийсь повчальний висновок про необхідність спеціалістам вінницьких прес-служб частіше гортати словники, довідники, читати профільну літературу… Але якщо за роки їхньої роботи у відомствах вони не спромоглися це зробити, навряд чи далі можна сподіватись на зміни…


головне фото:.detector.media


Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області


47 переглядів

Kommentare


bottom of page