24 справи — 0 вироків: як на Вінниччині розслідують злочини проти журналістів

З початку повномасштабного вторгнення до сьогодні у Вінницькій області правоохоронці зареєстрували 24 кримінальних правопорушення за статтями, що стосуються журналістської діяльності. 21 провадження закрили переважно через "відсутність складу злочину" або "відсутність події злочину". Чотири провадження, два за 2024 рік та два за 2025 рік, на момент відповіді перебувають на стадії досудового розслідування.

Деталі статистики

У відповіді на запит від головного управління Нацполіції у Вінницькій області, у 2022 році поліція зареєструвала одне кримінальне правопорушення “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, яке закрили через відсутність складу злочину.

У 2023  році поліція зареєструвала шість правопорушень за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, два з яких закрили через відсутність події злочину, ще чотири - через відсутність складу злочину. Ще чотири кримінальні провадження за статтею “Погроза або насильство щодо журналіста” та одне за статтею “Замах на злочин” також, в результаті, закрили.

У 2024 році з 10 правопорушень закрили вісім, по двох провадженнях триває досудове розслідування. За пів року 2025-го правоохоронці зареєстрували два правопорушення за журналістськими статтями.  Рішення по них ще не прийнято, триває досудове розслідування.

Збільшення кількості зареєстрованих проваджень у 2024 році могло б свідчити про зростання кількості інцидентів або, можливо, покращення фіксації таких випадків. Та, в принципі, статистику зробили вибори ректора медичного університету, де журналістам одразу кількох видань організатори заборонили працювати.  

“Аби повідомити вінничанам про результати голосування, журналістка “Вінниця.info” завітала на виборчу дільницю. Але там їй наказали покинути приміщення та заборонили зйомку, бо представник ЗМІ не акредитований на вибори ректора. Зауважимо, оргкомітет змінював правила акредитації ЗМІ”, – йдеться в публікації Вінниця.Info. Також не допустили представників “33 каналу”, “Ми-вінничани” та інших видань.

Втім, високий відсоток - вісім з десяти -  закритих справ у 2024 році свідчить, що якість розслідування залишається проблемою.

Як було раніше

Як повідомляв ІМІ, ГО "Автомайдан "Вінниччина" на початку 2023 року подала до поліції запит з проханням розповісти про успіхи роботи поліції в розрізі окремих статей за п’ять років. Зокрема, і про роботу на 171 ККУ, статті про перешкоджання роботі журналістів.  У відповіді на запит йдеться про те, що за п’ять років, з 2018 по 2022 роки, поліція відкрила 18 проваджень. Довела до суду – нуль. Крім того, одна зі справ у 2021 році взагалі загубилась у статистиці. Так, у 2019 році поліція відкрила два провадження, закрили, а ще одне залишилося "у провадженні". У 2021 році поліція відкрила два провадження, з яких одне  закрила. В якому стані ще одне провадження - невідомо.

Закриття 16 з 18 проваджень – це був результат п’ятирічної роботи слідчих.

Відповідь облуправління поліції Вінниччини про кількість справ по “журналістським статтям. Скрин: відповідь управління

Схожа тенденція була і раніше.  Як писав ІМІ, у 2016 році за статтею про перешкоджання поліція відкрила одне провадження, за статтею по погрозах журналістам – два провадження. Тоді нагальною була проблема нереєстрації злочинів проти журналістів. На щастя, зараз така проблема вже відійшла.

Тенденції та висновки

Статистика поліції з 2018 року показує високий відсоток закритих справ, особливо через "відсутність складу злочину" - 88,8%. Фактично, поліція у 9 випадках з 10 не доводить справи щодо злочинів проти журналістів до суду. І не завжди це вина слідчих. Наприклад, в розмовах слідчі скаржаться, що іноді потерпілі не хочуть приходити на допити, витрачати час. Або не можуть, бо знаходяться не у Вінниці. Відтак, розслідування зависають. Хоча, була б воля - зараз покази можна взяти і онлайн.

Той факт, що більшість проваджень закриваються на етапі досудового розслідування через відсутність складу або події злочину, свідчить про системні проблеми. Це може вказувати на:

1. Недостатнє документування або фіксація. Поліції не вдається зібрати достатньо доказів для формування складу злочину. Найчастіше – довести приналежність потерпілого чи потерпілої до журналістів. Тут спрацьовують одразу кілька чинників. Або відсутній чи документ, журналістське посвідчення, а раніше – ще й відсутність «редакційного завдання», або конфлікт має побутовий характер і не стосується журналістської діяльності. Все це – і належність, і характер конфлікту – потрібно, звичайно, доводити. І буває так, що навіть якщо є бажання, це не завжди вдається.

2. Нерозуміння специфіки журналістської діяльності. Іноді правоохоронці можуть не повністю розуміти особливості перешкоджання журналістській діяльності або не надавати цим злочинам належної уваги. Тут потрібно медійникам не просто складати заяву, повідомлення про злочин, але й довести його суспільну важливість. Знов таки, на це журналісти іноді не хочуть витрачати час та сили, а відтак провадження навіть не відкривають. 

3. Відсутність волі для розслідування. Погодьтесь, значно легше «не побачити» склад злочину, ніж розслідувати так, як потрібно. Іноді змусити працювати поліцейських можна тільки через рішення суду, подати позов з вимогою знову відкрити закрите провадження. Наприклад, у 2021 році журналіста не допустили на сесію Якушинецької сільської ради. На місті була написана заява про злочин, яку успішно “за відсутністю складу злочину” поліція Вінницького району закрила. Перше оскарження - і суддя Юрій Ковбаса поновив розслідування. Справу знов закрили. Друге оскарження - і судді Серію Клапоущаку довелося поліціянтам прямо в залі суду пояснювати, що таке ЗМІ. І це попри те, що тодішній начальник поліції Вінниччини пообіцяв усебічне та об’єктивне розслідування провадження…

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області