Чимало з підприємств Вінниччини належать громадянам чи юридичним особам з росії і білорусі. Це підприємства, які виробляють сайдинг, експортують олію, надають найрізноманітніший спектр послуг, зокрема, й медичних. І попри війну та розрекламоване законодавство, закрити їх вінницька влада не може. Щобільше, з огляду на відсутність спроб, то й не хоче.
Звичайно, мова зараз піде лише про верхівку айсбергу, про фірми, які у всіх на слуху, про які чудово знають вінничани. І ми продовжимо публікувати історії про російський бізнес у Вінниці завдяки ресурсу Ruassets від YouControl.І будемо вдячні вам, нашим читачам, за допомогу у цій роботі - надсилайте нам інформацію про російський бізнес на Вінниччині.
Загалом, за даними аналітиків системи «YouControl», 17 тисяч українських компаній мають серед засновників, власників, або ж кінцевих бенефіціарів громадян країн-агресорів. Із них 13 800 пов’язані з росією, 3 300 ‒ з Білоруссю.
Медицина із присмаком Кремля
Не так давно у Вінниці з’явилась мережа медичних лабораторій «Інвітро». І все б нічого, крім російського коріння цієї мережі. Зараз представники фірми кажуть, що вони – «українська компанія, яка зареєстрована в Україні у 2010 році та працює згідно з українським законодавством», і взагалі, «Інвітро» — міжнародна медична компанія, бренд представлений в шести країнах світу.
Цікаво, на кого розраховані ці недолугі спроби відкараскатись від росії? Адже засновником «української» ТОВки є компанія ІНВІТРО ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД, що зареєстрована на Кіпрі на чолі з росіянкою Людмилою Тіщенко. Розберемо детальніше.
Інвітро - найбільша приватна медична компанія в Росії, що спеціалізується на лабораторній діагностиці та інших медичних послуг. Заснована у 1995 році лікарем-реаніматологом Олександром Островським. На її сайті вказано, що компанія працює через 1000 офісів у 5 країнах (Росія, Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан). України з-поміж них не зазначали. Все тому, що українська лабораторія у Дніпрі оформлена на кіпрський офшор Invitro Holding Ltd.
У жовтні 2018 року медичний холдинг Medicover підписав угоду про придбання українського підрозділу мережі лабораторій Invitro. Компанія «Medicover Investment B.V.» здійснює діяльність через мережу лабораторій «Synevo», ТОВ «Незалежна лабораторія Інвітро» – через мережу лабораторій «Інвітро», «Віалаб». Medicover – шведська компанія. «Переговори тривали дуже довго. Майже 2 роки. Оскільки один із власників і засновник Інвітро в Росії – дуже харизматичний та емоційний, він ніколи не програє... А тут відхід із ринку», - розповідав LIGA.net редакції один із інсайдерів.
Але подивимось у реєстри. Досі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕЗАЛЕЖНА ЛАБОРАТОРІЯ ІНВІТРО" зареєстровано у Дніпрі. Але власник і досі КОМПАНІЯ "ІНВІТРО ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД". Одним з керівників офшору є «LIUDMILA TISHCHENKO». На сторінці «українського» сайту інвітро є розділ «первиє ліца». І тільки російською мовою. І там заступником засновника російської мережі Островського є саме Людмила Тищенко.
У Вінниці є декілька клінік «Інвітро». Але з початком війни вони зачинились. Не дивно. Проте дивує імпотенція міської влади щодо російської власності у Вінниці.
Хоча… Розглянемо інші російські консерви…
Українська «Вікіпедія» у статті про «Володимира Гройсмана» містить наступні твердження: «За часів діяльності Володимира Гройсмана на посаді мера Вінниці, були відкриті діагностичний та перинатальний центри, реконструйовано набережну та відкрито фонтан у Центральному парку. Окрім того, був розширений «Вінницький Олійножировий комбінат», започатковано підприємство «Бастіон-2009» та сформовано підприємство з утилізації відходів «Ековін». Мабуть, ви здивуєтесь, але всі приватні підприємства, згадані у цій оді – з російським капіталом. Інвестиції не пахнуть?
Вінницький бізнес-клуб з-під пігопагуса
Власне, у травні 2013 року відбулась непересічна подія, яка заклякла у резюме Гройсмана як інвестиційної няні. Почитаємо, що тоді писала промерська преса про це: «На цьому заводі виготовляються фасадні матеріали з полімерних композицій. Червону стрічку під час урочистого відкриття підприємства перерізали голова Ради директорів холдингу «Альта-Профіль» Сергій Тетерюк, голова Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан та Вінницький міський голова Володимир Гройсман. Підприємство «Бастіон» входить до складу холдингу «Альта-Профіль». Раніше виробництво розміщувалось у Броварах (Київська обл.), але інвестор прийняв рішення про перенесення усіх виробничих потужностей до Вінниці. У 2009 році відбулось придбання окремих будівель промислових корпусів збанкрутілого підприємства ДПЗ-18 та розпочалось їх відновлення».
Це травень 2013 року. Згодом була Революція Гідності, анексія Криму, окупація Донбасу. А підприємство працювало. Ось «новина» про роботу підприємства (по факту – джинса) за 2016 рік: «У Вінниці на території колишнього підшипникового заводу працює єдине в Україні підприємство з виготовлення сайдингу». І жодного слова про засновників. А вони цікаві.
Так, саме фірма, яка з росії, з москви є засновником вінницького економічного дива, яким так пишається Гройсман.
В тому ж згаданому матеріалі директор «Бастіон-2009» В’ячеслав Калініченко каже, що він: «Не лише директор, а й голова ГО «Вінницький бізнес-клуб», куди входять представники 30 найбільших підприємств області, я багато спілкуюся як з владою, так і з бізнесом». Щобільше, його як «бізнес-клубівця» вносять до складу Колегії обладміністрації (2016 рік, 2018 рік і навіть 2020 рік).
Тобто, людина, яка працює на російське підприємство протягом всього періоду війни, з 2014 року входила до різноманітних колегій та рад. Чи не нонсенс? Тим паче, що ще декілька років назад на оновлених вінницьких зупинках містяни бачили таке:
Там масла багато
У вже цитованому фрагменті зі статті у Вікіпедії про Володимира Гройсмана згадували ще одне підприємство. У народі його називають досі “Масложир”. Більш формально - «Вінницький Олійножировий комбінат». Повністю - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ".
Здавалося б, суто вінницьке підприємство, яке є одним із лідерів в своїй галузі в країні та Європі. Але чи таке воно вінницьке?
Аналітична система YouControl надає наступні дані про власника “масложиру”:
Тож, хто такий “кіпріот” Віктор Пономарчук? В одній із джинсових статей про нього пишуть: “Віктор Пономарчук мешкає на три міста. У Москві у нього сім'я, у Києві — головний офіс компанії ViOil, у Вінниці — олійноекстракційний завод”. Кіпрська адреса - Кіпр, Республіка Кіпр, Пафос, Тала,проспект Камарес,51, вілла № 243. Це видно з усіх нових даних підприємств, де має свою долю Пономарчук.
Вінницький “масложир” випускає свою продукцію під брендом ViOil. І за дивним збігом обставин у росії є таке-собі “ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "ВИОЛИЯ".
На сайтах російських реєстрів знаходимо:
І от цікаве питання, хто ж ця “ЧАСТНАЯ АКЦИОНЕРНАЯ КОМПАНИЯ С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "ВАРТОМИО ХОЛДИНГЗ ЛИМИТЕД"?
Тут ще простіше.Як вже зазначали, основним власником вінницького “масложиру” є ТОВ “Вінницька промислова компанія”. А ось 99% ТОВ "Вінницька промислова компанія" належало кіпрській "Вартоміо холдингз лімітед". Так, тій самій. І бенефіціаром останньої, за даними держреєстру, виступає Віктор Пономарчук. Так, той самий “кіпріот”.
Та хіба тільки кіпріот? Було за адресою вінницького “масложира” (Немирівське шосе, 26) ТОВ “Національна перевага” (ЄДРПОУ 33302432). І от там дуже цікавий список засновників:
Адреса пана Пономарчука - місто москва, вул. Плющиха, 53/25, квартира 44.
Це історичний будинок у центрі російської столиці.
Тож, як не ховайся за кіпрськими офшорами, та все ж власник вінницького бізнесу - мешканець москви. І саме цим пишається Володимир Гройсман - що росіяни володіють вінницьким бізнесом.
До речі, у 2018 році нардепи пропонували ухвалити Постанову ВРУ “Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Там пропонувалось “Схвалити та внести на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо застосування до юридичних та фізичних осіб… персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Шостим у списку був “Пономарчук Віктор Євгенович, 1 серпня1957 р. н. Республіка Кіпр, К, Республіка Кіпр, Пафос, Тала, проспект Камарес, 51,в”. Нардепи пропонували щодо нього наступні санкції: “1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) запобігання виведенню капіталів за межі України; 3) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України; 4) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції" (заборона на встановлення ділових контактів; зупинення фінансових операцій)”. Окрім Пономарчука до списку увійшли, наприклад, дружина путінського друга Ротенберга, Костянтин Григоришин,Олег Дерипаска, Віктор Вексельберг та інші одіозні персонажі.
Чи реально відібрати?
На початку березня Зеленський підписав закон, який визначає порядок націоналізації Україною активів, що належать росії чи її держкомпаніям. А у квітні український Парламент схвалив ще один закон, який визначає порядок націоналізації майна, яке належить громадянам росії та українцям, які публічно заперечують російсько-українську війну. Власне, згадані нами фірми цілком мали б потрапити під дію цих законів.
Квітневий закон вносить зміни до раніше ухваленого закону "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і фактично розширює його дію також на:
- фізичних осіб – громадян РФ;
- осіб, які не є громадянами Російської Федерації, але мають тісний зв'язок з агресором (мають місце проживання або займаються основною діяльністю);
- юридичних осіб (їхні філії, представництва), що працюють в Україні, але бенефіціаром яких є РФ;
- юросіб в Україні, у яких РФ володіє прямо чи опосередковано часткою в капіталі чи є засновником/бенефіціаром.
Крім того, під дію закону можуть потрапити фізичні чи юридичні особи незалежно від громадянства та місця проживання, які публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Націоналізувати також можна майно компаній та громадян, які підтримують встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, та які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної діяльності на території Російської Федерації в період дії воєнного стану в Україні.
Крім того, закон зазначає, що все націоналізоване майно не просто спрямують на користь держави Україна, а "в рахунок майбутньої репарації на користь України, яка зазнала агресії з боку Російської Федерації".
Щобільше, компанії, де співвласниками є громадяни чи мешканці країн-агресорів мають всі шанси відчути на собі санкції, що пов’язані з цими законами.
Рішення про вилучення має приймати Рада національної безпеки та оборони на прохання уряду. Уряд також встановлюватиме список об'єктів, що підлягають примусовому вилученню.
Але доки вінницькі подібні підприємства, схоже, поза законом і працюють далі.
Comentários