Спільна справа Юрія Зикова. Як нагрітись на будівництві для ВПО та військових у Вінниці

Історія, яка починалась як приклад єднання переселенців заради спільної мети, ризикує завершитися гучним скандалом і фінансовим крахом.

Початок 2016 року. Переселенці з Донбасу і Криму втомилися чекати ефективних рішень від держави й почали намагатись самостійно будувати багатоквартирний будинок, утворивши житловий кооператив "Спільна справа". Назва походить від однойменної громадської організації, яку у 2015 році зареєстрував переселенець з окупованої Горлівки Юрій Зиков. Він і став головою ЖБК.

Спочатку хотіли взятися за довгобуди. Один із об’єктів для «добудови» - закинута будівля біля «Мегамолу». Міська влада не підтримує цю ініціативу — всі довгобуди у приватній власності, а на балансі міста відповідних будинків немає. Як альтернативу пропонують будувати житло “з нуля”, але це потребує щонайменше 50 мільйонів гривень, що ускладнює залучення інвесторів — проєкт не комерційний.

385 родин переселенців готові були вкладатися та працювати над проєктом. Планували почати з ремонту будинку на 40 квартир. Також ініціювали звернення до Кабміну та ВР з пропозицією пільгових кредитів — тіло кредиту сплачував би переселенець, а відсотки — держава.

Переселенці запропонували домовитись із інвестором, який збудує дім, а натомість отримає землю під філію свого бізнесу. Але і тут потрібна була воля міста.

Так тривало роками. З 2017 року об'єднання переселенців "Спільна справа" працювало над створенням житлово-будівельного кооперативу. У травні 2018 року переселенці вийшли на протест через відсутність житла. Під стінами Вінницької міської ради зібралося близько 150 вимушених переселенців, які вимагають забезпечення соціальним житлом. Організатором акції виступив Юрій Зиков.

Переселенці вимагали від місцевої влади вирішення житлової проблеми: надати земельну ділянку під будівництво житла для ВПО; розглянути реконструкцію довгобудів або недобудов під житло; створити програму пільгового кредитування для ВПО; запровадити програму соціального житла; сприяти створенню житлово-будівельних кооперативів. Зикова заявляв, що жодна з ініціатив громади переселенців не була реалізована, ігнорування їхніх прав змусило людей вийти на протест.

Учасники мітингу вимагали зустрічі з міським головою. А через його відсутність протестувальники зайшли до фойє міської ради та розстелили каремати, пригрозивши залишитись на безстрокову акцію протесту. У міськраді пояснили, що згідно з чинним законодавством, органи місцевого самоврядування не мають повноважень забезпечувати ВПО житлом. Водночас запропонували переселенцям першочергову участь у програмі "Муніципальне житло", яка дозволяє купити квартиру за зниженими цінами. Однак переселенці казали, що не можуть внести перший платіж у розмірі 30% вартості житла, що фактично унеможливлює для них участь у програмі.

Порозумілись. Нарешті  22 грудня 2020 року стартувало будівництво багатоповерхівки для переселенців та військових. За словами представника підрядника Віталія Куртенка, об’єкт планували здати до кінця 2022 року. Здати – це не тільки готова «коробка», але й під’єднані комунікації.

Раніше у медіа Зиков заявляв, що будинок зводитиме приватна підрядна організація «Технопробуд». Вартість робіт складає – 61,5 млн. грн.

Початково ціна квадратного метра — 9 тисяч гривень, перший внесок — 30% від вартості квартири. Для тих, кому важко зібрати кошти, Фонд сприяння інвестиціям та будівництву видавав кредит під 3% річних на 15 років із відтермінуванням платежів до завершення будівництва. Завдяки меморандуму, до проєкту також адаптували державну програму "Доступне житло", яку вперше спрямували саме на підтримку переселенців.

Ще на початку липня 2022 року Юрій Зиков на всю Україну нахвалював вінницьку місцеву владу і свою ГО за такий проєкт. Він вказував, що «ціна одного квадратного метра — 9 тисяч гривень. Вона, за словами Юрія, на 30-40% нижче ринкової». «Монтажем вікон у будинку займались люди з нашого ЖБК, а біженці з Херсону штукатурили під’їзди», — казав Юрій Зиков.

За словами голови ГО «Спільна справа» здати будинок в експлуатацію планували до 31 травня 2022 року. Але повномасштабна війна сильно вплинула на різні сфери й, в першу чергу, на ціни: коли будівництво тільки починалося, тонна металу коштувала 18 тисяч гривень, а станом на середину 2022 року — 50 тисяч. Каналізаційна насосна станція: з 126 тис. грн стала коштувати 1,26 млн грн (а зараз, станом на травень 2025, із встановленням – понад 5 млн грн)… І так по всім пунктам… За словами Зикова, через це процес «дещо буксує». До того ж, частина учасників житлово-будівельного кооперативу була призвана до військової служби на захист України.

А головна проблема зараз: підключення будинку до комунікацій, щоб жителі були з водою, світлом і газом. Це коштувало тоді близько 17-18 млн гривень.

І тоді Зиков знову виводить людей на мітинг. 24 червня 2022 року група вкладників житлово-будівельного кооперативу «Спільна справа», до складу якого увійшли родини військових та переселенців, звернулась до Вінницької міської ради з ініціативою: передати місту нежитловий перший поверх їхнього будинку в обмін на підключення до комунікацій (газ, вода, електрика). "Ми будували будинок без спонсорів. Планували здешевити житло завдяки продажу комерційної нерухомості на першому поверсі, але реалізувати її не вдалося," - казав журналістам переселенець з Донецька Андрій Таранич.

На той момент вартість квадратного метра уже коштувала не 9 000 грн, а 13 000 грн, і різницю в ціні (4000 грн за квадрат) потрібно було покрити самим вкладникам протягом трьох місяців.

До вкладників вийшов директор департаменту комунального майна Вінниці Андрій Петров, який порадив звернутись офіційно у письмовому вигляді. Після цього пропозицію зможе розглянути профільна комісія міськради.

У липні 2022 року Зиков хизувався будинком як «майже завершеним», як прикладом співпраці, об’єднання і спільного досягнення мети. Але щось пішло не так.

Далі почалась зовсім інша історія.

Раптом виявилося, що щоб завершити будівництво, потрібно ще понад 30 мільйонів гривень.

Частина учасників кооперативу звинуватили голову житлово-будівельного кооперативу Юрія Зикова в нецільовому використанні коштів. Голова ЖБК аргументує зміни зростанням цін на будматеріали та відмовою інвесторів від комерційної нерухомості в будинку. Не обійшлося без розколу всередині кооперативу.

Люди стверджували, що перерахували повну вартість купівлі квартири на рахунок кооперативу і тим самим виконали свої умови договору. Тепер же вони мають докласти ще приблизно 50% від вартості квартири. "Юрій не показує нам ні кошторису, ні інформації про те, внаслідок чого вийшло здорожчання, ні те, на якому етапі все пішло не так. Але ж просто так ціна на 50% не може підвищитися", — обурювалася вкладниця кооперативного будинку Наталія Герасимова. Вона зазначала, що будівництво з самого початку було "аферою", оскільки, за її словами, у договорах, укладених з членами кооперативу, було зазначено, що вони платять по 9 тисяч за квадрат і отримують будинок, що зданий в експлуатацію: "Але виявилось, що з генеральним підрядником вони уклали договір про те, що генпідрядник просто будує будинок, а комунікації не підключає. Тобто Юрій на початковому етапі знав, що грошей не вистачить, і в кошторис вони підключення комунікацій не включали".

Створили ревізійну комісію, що мала б проводити перевірку фінансово-господарської діяльності кооперативу. Але на запити й прохання надати фінансові документи з доходами та видатками Юрій Зиков не відповідав. Все, що він казав – це була маніпулятивна пропозиція оцінити ринкову вартість нерухомості у Вінниці. Він продовжував мантру про те, що будинок і так був побудований за низьку ціну. І що через інфляцію ціни продовжують рости.

Коли Зикову не вдалося втюхати місту комерційну нерухомість на м'яко кажучи не найперспективнішому районі міста, він вирішив, що власники квартир мають купити в нього комерційну нерухомість на цокольному поверсі за ціною 13570 гривень за квадратний метр. Втім, і тут була своя афера – нерухомість би залишилася все одно у власності кооперативу або ОСББ, утвореного після здачі будинку в експлуатацію, а не у власності людей, що заплатять за цю нерухомість.

Далі дозволимо собі зацитувати видання «Рубрика»: «Частина членів кооперативу, за словами Юрія, готова доплатити заради того, щоб будинок нарешті здали в експлуатацію. Тим, хто не згоден, "дали останній шанс" підписати додаткову угоду на придбання комерційної нерухомості. Якщо вони відмовляться, Юрій планує продати їхні квартири іншим переселенцям, що знаходяться у Вінниці за 13570 гривень за квадратний метр. Таким чином він хоче повернути гроші, що вклали члени кооперативу, які зараз відмовляються доплачувати, а залишки коштів вкласти в завершення будівництва».

Від такого повороту подій переселенці, які чекали на своє житло – дуже м'яко кажучи – здивувались. Фактично, вийшло так, що скидались всі, але виключне право розпоряджатись будинком опинилось в руках Зикова. Ось що вони писали в зверненні до міської ради: «…Ми купили квартири у шахрая Зикова Ю.В., який маніпулює тим, що він одноосібно може приймати рішення і є розпорядником наших коштів. Разом з тим, ми чітко знаємо, що земля та гроші на проектно-кошторисну документацію було виділено саме на нас всіх Учасників кооперативу ОК «ЖБК «Спільна справа», а не одноосібно Зикову Ю.В. … незважаючи на те, що у нас всіх є довідка про повну сплату всіх коштів і виконання нами всіх умов договору, не надавши чіткого кошторису вже використаних коштів та коштів, що необхідні для подальшої добудови будинку, Зиков Ю.В. неправомірно розірвав з нами договори, тим самим привласнивши собі наші кошти і на сьогоднішній день має намір продати наші квартири третім особам. Крім того, за нашою заявою слідчим відділом поліції м. Вінниці розслідується кримінальне провадження №2022022110000485 за фактом привласнення та розкрадання Зиковим Ю.В. наших коштів (ч.4 ст. 191 ККУ). Ми всі чітко усвідомлюємо, що на добудову необхідні кошти, які ми готові доплачувати. При цьому, як повноправні члени ЖБК хочемо самостійно вирішувати черговість виконання робіт по будівництву, вибирати підрядні організації та здійснювати повний контроль за збором та витратами наших коштів».

Після звернення до поліції, на земельну ділянку, за клопотанням слідчих, був накладений арешт.

Та події стали ще «чудасатішими»… Ось що пише у своєму зверненні до міського голови Сергія Моргунова мати військовослужбовця Вячеслава Шевчука наприкінці лютого 2023 року: «Мій син уклав договір № 76 від ​18 червня 2021 року з ЖБК "Спільна справа" на участь в будівництві будинку по вул.С.Зулінського. Станом на 30 січня 2022 року вся сума по вартості квартири була сплачена повністю, про що мається довідка ЖБК "Спільна справа" за № 27 від 30.01.2022 року. Так як проект соціальний та створювався під егідою  та за сприяння ВМР , ми були впевнені в виконанні всіх зобов"язань ЖБК "Спільна справа" та його голови Ю.Зикова. Станом на сьогодні, крім листів  по розірванню договору, ніякої інформації про стан будівництва немає. Голова ЖБК Ю.Зиков від будь-яких контактів та надання звітів щодо цільового використання наших коштів ухиляється».

Тут варто пояснити, що поза гаслами про «колхоз», Зиков зробив типову махінацію. Всі інвестори ЖБК були простими асоційованими членами, без права голосу. А членами кооперативу з ухвальними голосами були всього три особи: сам Юрій Зиков (керівник), його дружина Надія Зикова (бухгалтер) та мати куми Юрія Зикова — Галина Тармоярова (юрист). І саме ці троє людей приймали рішення про підняття ціни на організованих ними зборами з трьох людей.

В результаті, як повідомляють «20 хвилин», Зиков повідомив власників квартир, що в них є борг на суму 28 мільйонів гривень, через що вони не можуть завершити будівництво. Але вже на момент загальних зборів 4 серпня 2022 року вони надали людям звіт, на що було використано кошти та на що ще потрібно. І в цьому звіті не вистачало ще 34-х мільйонів гривень. 15 мільйонів на добудову самого будинку та 19 мільйонів на підведення усіх комунікацій. Як можна було прораховувати кошторис, не врахувавши комунікації?

Загалом, ці майже 20 мільйонів виринали то тут, то там. Усіма правдами й неправдами Зиков їх кудись тулив.

На цьому етапі інвестори розділилися: близько 50 осіб почали підозрювати з боку забудовника, натомість приблизно 20 осіб погодилися підписати додаткову угоду на 13 570 гривень. Проти тих, хто відмовився, почався тиск — їм почали надходити листи, де в маніпулятивній формі повідомлялось про можливе розірвання договорів через нібито «блокування будівництва». Зиков заявляв, що добудує будинок незалежно від участі інвесторів, а тим часом, поки ті судяться, він почне продавати їхні квартири. Він прямо зазначав, що не цікавиться їхньою подальшою долею.

Тим часом інвестори підрахували, що загальна площа квартир — 6 300 м², при початковій вартості 9 000 грн/м², загальна сума мала б скласти 56,7 мільйона гривень. До травня 2022 року мешканці вже внесли 54 мільйони, тобто майже всю суму.

І тут виплила ще одна правда. Після загальних зборів вдалося отримати виписку, з якої стало зрозуміло: всі інвестори внесли оплату, за винятком самого Юрія Зикова, його дружини та куми. Тобто ці особи не сплатили за свої квартири, хоча мали б це зробити, і, можливо, мова йде не про одну квартиру. Коли інвестори вимагали підтвердження сплати, родичі та сам Зиков заявляли, що все сплачено, але документи на підтвердження не надавали. Так було до жовтня 2022 року набув чинності відповідний Закон України, який дозволив ВСІМ вкладникам мати право голосу, а не лише Зикову і наближеним.

Тобто в результаті люди сплатили Зикову 54 мільйони, а відповідно до акту виконаних робіт, за травень 2022 року, єдиному підряднику — приватному підприємству «ТЕХПРОБУД», з якими був укладений договір на суму 61 з половиною мільйони, віддали лише 37 з половиною мільйони. І ось саме тут Зиков накинув, що не вистачає ще 34 мільйони. А де ділись ось цих 20 мільйонів? Знов 20!

Через рік Зиков «недорахувався» ще 10 мільйонів гривень. На зборах 12 серпня 2023 року він заявив, що все подорожчало і треба ще більше доплатити.

Власне, «каса» будинку була для Зикова мов своя кишеня. Журналісти видання «Ми-вінничани» писали про те, що першим тривожним сигналом для переселенців, які вклались в ЖБК стало придбання Зиковим дорого «службового» автомобіля. Як стверджують у матеріалі, Зиков купив іномарку із салону по безналу із бюджету будівництва. А потім ще й квартиру у Києві.

Схоже, мова йде про KIA Sportage 2021 року випуску, номер АІ 3124 МР, яку придбав Зиков для того, зоб «їздити до Києва», де станом на початок 2022 року проживав.

Все ж людям вдалося вигнати Зикова з посади. Попри те, що реєстратори відмовились робити перереєстрацію та наголошували, що окрім самого Зикова, ніхто не має права подавати документи. Люди привели в порядок свої статутні докумеенти, змінили правління та спостережну раду, змінили вищий керівний орагні у відповідності до законодавства: усі вкладники ЖБК стали повноправними членами коперативу із правом голосу.З середини 2024 року в установчих документах вже прописано, що засновники ЖБК є всі учасники, а не Зиков і Ко.

Але тут знов не без «приколу».

Як ми пам’ятаємо проти Зикова у серпні 2022 року відкрили провадження №42022020000000328 за ч.4. ст.191 ККУ. Так от, за весь час все, що спромоглися слідчі – то отримати проєктно-кошторисну документацію. Слідчі надсилали запити Зикову, а отримували лише відписки. Все просто – справами Зикова став опікуватись адвокат зі столичного бюро Доманський, з якими уклали договір. Відтак усе робилося через суд, а отже слідчий вимушений направляти лист на вилучення документів у адвоката, ті вже від адвоката відправили все на громадську організацію, тобто потім слідчий робив знову запит, ті вже все перевели на ЖБК, і так по колу.

Та все ж Зикова вдалося здихатись – у липні 2024 року його зняли з керівництва ЖБК. І тут – на тобі – зовсім «випадково» саме в період зміни керівництва до ЖБК приходить «податкова». І при перевірці документів фіксує, що ЖБК не надає «до перевірки первинні документи, на підставі яких відображалися показники податкової звітності з ПДВ». І в результаті «впаяли» вже новому керівництву ЖБК ще 3,8 млн грн штрафу. По суті, за документи, які зникли разом з відбуттям Зикова.

Фактично, 17 липня 2024 року Зикова на посаді голови ЖБК замінив Віталій Громада, а вже 18 липня новий голова отримав вимогу від податкової негайно надати назавтра увесь перелік документів, оскільки це був останній день виїзної планової перевірки, яка виявляється за 9 днів перевірки із Зиковим не бачила відсутність документів. Співпадіння? З огляду на всі мутки Зикова, які ми так ретельно описували досі – навряд чи!

А шо ж сам Зиков? А він типу не при справах. Ось він в Броварському районі раду ВПО очолює.

І так далі…

В своїх численних інтерв’ю Юрій Зиков зазначає, що він прагне розповсюдити створену організацією модель будівництва житла по всій країні. ВГО «Спільна справа» вже присутня в 18 областях України, там зараз намагаються організувати осередки, де переселенцям є можливість спільно будувати житло.

Фактично, вінницький лохотрон Зиков тепер планує масштабувати на всю країну.

Тим часом вкладники подали заяву до поліції щодо зниклих документів. Поліція напружилась і неймовірним зусиллям над собою відкрила провадження №12024020010001445. Та й на тому все. При тому, що штраф від подактової це не скасовує. Принаймні, бездіяльність поліції навіть не натякає, а кричить про те, що проблеми індіанців вождів не хвилюють. Про це обов’язково детально в окремому матеріалі – це окрема насолода, читати ту розумову імпотенцію, що продукує наша поліція…

Між тим, інвестори все ж продовжують свою боротьбу за своє житло – і маємо надію, вони долупають сю скалу…