Ладижинська ТЕС входить у ТОП-10 найзабруднюючих підприємств України по шкідливим викидам в атмосферу. Викиди шкідливих речовин в Ладижині в десятки разів перевищують викиди в інших населених пунктах Вінниччини.Екологи кажуть, що діяльність ТЕС є шкідливою для людей, які проживають поряд і сприяє розвитку у них онко-, пульмонологічних, серцево-судинних та алергічних захворювань. Натомість представники ТЕС заперечують цей факт, запевняючи що вони витрачають десятки мільйонів гривень на зменшення шкідливих викидів в атмосферу і причиною цих захворювань є загальний стан екології, а не тільки діяльність однієї ТЕС. Як є насправді, дізнавались журналісти сайту Deputaty.in.ua
Екологічна ситуація на Вінниччині: повітря
Згідно з даними Держкомстату України за 2019 рік Вінницька область займає шосте місце серед регіонів України за кількістю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. У 2019 році стаціонарні джерела забруднення викинули у повітря у Вінницькій області 99,7 тисячі тонн шкідливих речовин. Попереду Вінницької тільки Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Запорізька та Харківська області.
А ось у порівнянні з сусідніми регіонами у 2019 році Вінницька область є беззаперечним “лідером”, який найбільше шкодить навколишньому середовищу.
За даними статистичної звітності, які містяться у Доповіді про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА протягом 2019 року в довкілля Вінницької області всіма джерелами викинуто 164900 тонн забруднюючих речовин. Від стаціонарних джерел забруднення потрапило майже 99700 тонн. Значна питома вага – 73,9% (73700 тонн) викидів забруднюючих речовин припадає на місто Ладижин. З яких 71% загального обсягу викидів - це ВП "Ладижинська ТЕС" ПАТ "ДТЕК Західенерго”.
Взагалі, Ладижинська ТЕС у 2018 році входила у ТОП-10 найзабруднюючих підприємств в Україні по викидам в атмосферне повітря.
За даними згаданої Доповіді у 2019 році на одного мешканця Ладижина припадало в 50 раз більше викидів в атмосферне повітря, ніж у обласному центрі.
На всіх ТЕС встановлюють високі труби. По-перше, з технологічних міркувань, тому що труба створює тягу. По-друге, з екологічних - для більшої стратифікації (розосередження) шкідливих речовин. Чим вища труба (димар), тим на більшій території розосереджуються шкідливі речовини. Таким чином концентрація шкідливих викидів зменшується. Наприклад, є різниця, що тонна випадає на 10 квадратних кілометрів, а що тонна випадає на 100 квадратних кілометрів. Ладижинська ТЕС має дві труби висотою у 250 метрів (друге місце за висотою в області після телевежі у Вінниці)
Будуються такі об’єкти з урахуванням рози вітрів, хоча все залежить від напрямку вітру цієї миті. Дим з труб Ладижинської ТЕС дме у різні сторони, що можна побачити у різні періоди завдяки програмі Google Earth Pro, наприклад, за 2017 рік:
Березень 2017
Травень 2017
Липень 2017.
Існує три основних викиди в атмосферу шкідливих речовин, які щорічно вимірюються в Україні. Це викиди пилу, викиди оксидів сірки та викиди оксидів азоту
Пил утворюються при спалені палива з мінеральними домішками, як тверде викопне паливо (вугілля). Цей пил дуже мілкий, аерозольний, який не виводиться з живої природи - не виводиться з організму живої людини, не виводиться з кори дерев, тощо. Людина може захворіти силікозом, тобто дрібні частини попадають до легень, що може спричинити пульмонологічні хвороби. Цей пил їдять риби, яких люди виловлюють та їдять. Вони не переробляються шлунком та потрапляють в тканини людини. Для боротьби з викидами пилу використовують гравітаційні методи, електростатичні методи та різного роду фільтри.
Викиди оксидів азоту - вкрай токсичні речовини. Входять у склад деяких отруйний речовин. Вони є причиною виникнення кислотних дощів, викликають онкологічні захворювання. Методи знешкодження оксидів азоту - це рідкі методи на основі аміаку. Він, вступаючи в дію з оксидами азоту, перетворює їх на атомарний азот і воду. Більш радикальний метод - зменшення температури горіння. Для подавлення оксидів азоту в топкову камеру вприскують пару або утворюють аеродинамічний режим в топці, щоб там створились відновлювальні зони. Там оксиди азоту відновлюються до атомарного азоту та кисню.
Також шкідливими є викиди оксиду сірки. Борються з викидами оксиду сірки шляхом мокрого сіркоочищення та сухого сіркоочищення. В основному використовують вапно, яке контактуючи з оксидами сірки утворює сульфат сірки. Таким чином газоподібні оксиди сірки перетворюються в твердий залишок, який можна потім використовувати в будіндустрії. Фактично, це гіпс. Сухі методи очищення полягають в проходженні газів крізь шар сухого вапна. Рідкі методи - вапно змішується з водою, в результаті чого утворюється гіпс та вода. Мокре сіркоочищення у 10 раз дорожче сухого сіркоочищення, тому що використовується антикорозійні матеріали.
Президент міжнародного благодійного фонду «Віа Конкордіа» Олександра Борисова розповідає, що зараз у багатьох містах України реєструються місцеві ініціативи щодо заборони використання на території країни, зокрема в містах з великим скупченням населення, у якості палива в промислових масштабах кам'яне вугілля. До речі, Франція планує повністю відмовитись від спалювання вугілля до 2022 року, а Великобританія - до 2025 року.
Пані Борисова зауважує, що українські ТЕС запроектовані на спалювання донбаського антрациту з над високим вмістом сірки (до 3 % замість максимально дозволених на біржі Роттердаму 0,8%). Українські ТЕС і ТЕЦ мають бути модернізовані та оснащені сучасними фільтраційними системами в терміни, які передбачені чинним Нацпланом. Відтермінування загрожує не тільки довкіллю, але й здоров'ю кожного українця. Викиди від ТЕЦ та ТЕС, які працюють на вугіллі, забруднюють не лише повітря, а й воду та ґрунт, якщо немає сухого золовидалення (а в Україні його немає практично ніде).
“Під час спалювання вугілля утворюється дуже небезпечний двоокис сірки. На ТЕЦ і ТЕС мають бути встановлені системи знепилення (наскільки мені відомо, вона встановлена лише в Києві на ТЕЦ-4, ця система знепилює токсичний золовідвал шляхом поливу). Більш того, для цієї технології використовують не лише воду, а й хлорид магнію (бішофіт). Також відбувається забруднення атмосфери, гідросфери і грунтового покриву через відсутність майже на всіх ТЕС і ТЕЦ сірко- й азотоочистки. При роботі котлоагрегатів виділяється такий шкідливий канцероген, як бенз(а)пірен - перша група небезпечних відходів, - підкреслює президент міжнародного благодійного фонду.
Щоб дізнатись, що саме робить керівництво Ладижинської ТЕС для зменшення шкідливих викидів в атмосферу, ми зв’язались з їх прес-службою, які детально відповіли на наші питання:
1) Які ви використовуєте методи боротьби з викидами пилу? Чи використовуєте гравітаційні чи електростатичні методи?
На Ладижинській ТЕС відповідно проєктній документації, в якості газоочисного устаткування використовуються електрофільтри типу ГДФ 2-2-50-14, ЕГАр-2-58-12-10-3, ЕГА-2-58-12-6-3.
2) Чи використовуєте для боротьби з викидами оксиду сірки мокре сіркоочищення чи сухе сіркоочищення?
Не використовуємо. Встановлення сірко та азотоочищення регулюється Національним планом скорочення викидів. Відповідно до вказаного плану, впровадження одного з вказаних видів сіркоочищення димових газів на Ладижинській ТЕС передбачено з 2024 року.
Звертаємо увагу, що сіркоочищення встановлено (але не працює) лише на 1 блоці Трипільської ТЕС. Будувалася вона протягом п’яти років та за рахунок інвестиційної складової, яка була в тарифі до 2015 року.
3) Чи використовуєте для боротьби з оксидами азоту рідкі методи на основі аміаку?
Не використовуємо. Відповідно до Національного плану скорочення викидів впровадження селективне каталітичне відновлення для очищення димових газів від NOx передбачено з 2025 року. В Україні не на одній ТЕС не встановлено азотоочищення.
4) На Ладижинській ТЕС використовували метод ступінчатого спалювання - створення відновлювальної зони. Але щось воно не спрацювало - чому?
На енергоблоці № 4 впроваджено трьохступеневе спалювання газу. В зв’язку з високою вартістю газу дана система не використовується. А основне проектне паливо на Ладижинській ТЕС – вугілля.
Старший науковий співробітник Інститут вугільних енерготехнологій НАН України Олексій Косячков вважає, що ТЕС має проблеми з екологією через неякісні електрофільтри:
“На Ладижинській ТЕС для зменшення викидів оксиду азоту практикували метод створення відновлювальної зони - ступінчасте спалювання. Але як показала практика - воно не працює. Проблеми Ладижинської ТЕС полягають в тому, що на цій станції дуже неякісні електрофільтри. Крім того, станція є тупіковою, тобто, створювалась виключно для потреб регіону. Тому можливості постачати енергію в великих об’ємах, коли йде спад виробництва на станції - недоцільно.”
І хоча у 2018 році Ладижинська ТЕС звітувала, що витратила 148,8 мільйонів гривень, а кількість шкідливих викидів в атмосферу скоротила у 3,7 раза, як видно з динаміки таблиці, яку ми опублікували на початку розділу кількість викидів в атмосферне повітря у 2019 році в порівнянні з 2010 роком майже не змінилась, попри те, що Ладижинська ТЕС так і залишається головним забруднювачем повітря в нашій області.
Екологічна ситуація: вода
За даними статистичної звітності Доповіді про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА у 2019 році промисловими підприємствами усього було забрано 20 500 000 м3 свіжої води із природних водних об'єктів. Найбільшу частку з поверхневого водозабору здійснюють підприємства енергетичної галузі (66% - Ладижинська ТЕС та каскади невеликих гідроелектростанцій), виробництво харчових продуктів (26%). Найбільшими водоспоживачами є КП «Вінницяоблводоканал» у Вінниці, яке використовує 21% від загального використання, ПАТ «ДТЕК «Західенерго» ВП Ладижинська ТЕС м.Ладижин - 15%, філія «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» с.Оляниця Тростянецького району - 4%.
Нещодавно, 18 лютого 2021 року, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив стягнути з відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Державного бюджету України 2171383,02 гривень шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, а саме: внаслідок використання води (пропуск через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії) без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли.
Ладижинська ТЕС, окрім Південного Бугу, бере воду ще з трьох артсвердловин поза норми, через що була оштрафована у 2006 році на 7060, 56 гривень. Взагалі, активісти неодноразово наголошували, що Ладижинська ТЕС у Південний Буг постійно скидає невідому речовину, яка отруює воду
Ми відправили запит до Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України, щоб вони нам надали останні аналізи води з Ладижинського водосховища. У відповідь нам зауважили, що протягом 2020 року було досліджено 19 проб води з річки Південний Буг в контрольних точках відбору: село Маньківка в створі водозабору, на 1 кілометр вище водозабору, село Губник в створі водозабору, на 1 кілометр вище водозабору, по мікробіологічних, органолептичних та санітарно-хімічних показниках.
По мікробіологічних показниках невідповідаючих проб не виявлено, по органолептичних та санітарно-хімічних показниках з 19 проб 9 не відповідало нормативам, по органолептичних показниках та аміаку (перевищення ГДК аміаку в 1,5-2 рази).
Екологічна ситуація: тверді відходи
Під час згоряння вугілля на Ладижинській ТЕС утворюються золошлакові відходи, які висипаються на поле площею 186 гектар. На початок 2019 року, накопичено 28 694 500 тонн відходів. На полігоні твердих побутових відходів у Вінниці (село Стадниця Вінницького району), площею 16 гектар, на початок 2020 року накопичено 2 996 700 тонн відходів, тобто, у десять раз менше.
Спеціалістами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 29 січня.2020 року у період з 20 по 21 лютого 2020 року проведена позапланова перевірка ВП «ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС» АТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО". За її результатами виявлено ряд порушень вимог чинного природоохоронного законодавства, зокрема:
Підприємством не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, а саме на території основного проммайданчика за адресою вулиця Наконечного,173 у Ладижині розміщено виробничі відходи (шлак паливний IV класу небезпеки) на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 20,16 квадратних метри. Розмір шкоди завданої засміченням земельних ресурсів - становить 17 006,22 гривень.
Суб’єктом господарювання не зареєстровано право користування (оренда) земельних ділянок площами 1,6 та 19,7 гектар розташованих на території Ладижинської міської ради;
Не здійснюються організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів (відходи, що утворюються в процесі виробничо-господарської діяльності та підлягають утилізації, не передаються на утилізацію, зберігання відповідним ліцензованим організаціям, установам )
Допускаються факти змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (не встановлено достатньої кількості контейнерів для розміщення відходів, не забезпечено встановлення контейнерів для роздільного збирання відходів пластику, паперу, скла, в контейнерах для побутових відходів допускається складування відходів промасленого ганчір’я)
При проведенні інструментальних замірів у 2019 році та визначення ефективності електрофільтрів, результати вимірювань не оформлені за встановленою формою згідно Наказу Мінприроди від 06.02.2009 за №52, чим порушено правила експлуатації ГОУ.
За результатами перевірки 7 відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів. Також суб’єкту господарювання видано припис щодо усунення виявлених порушень та пред’явлено претензії щодо відшкодування шкоди завданої державі.
Про утилізацію золошлакових відходів прес-служба Ладижинської ТЕС відповіла нам так: “Ладижинська ТЕС наразі утилізує суху золу, золошлакову суміш та шлак. Все, що не підлягає утилізації - розміщується на золошлаковідвалі, відповідно сплачується екологічний податок за розміщення відходів в спеціально відведеному місці. На прикладі минулого року Ладижинською ТЕС було сплачено 10 955 000 гривень екологічного податку за розміщення відходів. Також Ладижинська ТЕС розробила технічну документацію на використання золошлакових відходів у будівництві та ремонті доріг, але наразі не отримали підтримки держави в даному питанні. Ладижинська ТЕС будує свою діяльність дотримуючись всіх вимог закону України “Про відходи”
Приватизація Рінатом Ахметовим ТЕС України
(фото УНІАН)
А тепер трохи відволічемося від екології та розберемось кому взагалі належить Ладижинська ТЕС, як й більша частина теплової енергетики України.
У 2001 році, коли Віктор Янукович був головою Донецької ОДА, Рінат Ахметов по заниженій ціні приватизував три ТЕС: Зуївська, Курахівська, Луганська. Пізніше ці станції увійшли в компанію “Східенерго”. Посередником у цій приватизації був Андрій Клюєв. Ці три ТЕС забезпечували на 70% електроенергією весь Донецький регіон. Тодішній Президент України Леонід Кучма ще публічно обурювався, що як така приватизація могла статися, але, скоріше за все, це було лише для публіки.
Схема приватизації була така. У 2001 році 85,7% акцій цих ТЕС належить державі. Тоді борг підприємств за газ склав 207 мільйонів гривень, які вони були винні державним компаніям “Газ України” та “Енергетика й паливо”. Рішенням суду був накладений арешт на майно ТЕС і їх борг викупила нікому невідома компанія “Техремпостач”, яка й викупає за 207 мільйонів гривень Курахівську ТЕС, Зуївську ТЕС та Луганську ТЕС. Тоді ці три ТЕС держава оцінювала в 1,71 мільярда гривень, тобто, у вісім разів дорожче. Створюється компанія “Східенерго”, яке орендує ці три ТЕС і вже на сайті ДТЕК зазначено, що ці теплові електростанції є власністю компанії. За перші дев’ять місяців “Східенерго” отримало 320 мільйонів балансового прибутку, тобто, вже за цей період Рінат Ахметов відбив свої кошти.
“Дніпроенерго” належать Криворізька ТЕС, Запорізька ТЕС, Придніпровська ТЕС. У 2001 році державі належить 76% відсотків акцій компанії. У цьому році починається процедура банкрутства. На початку 2007 року Рінат Ахметов купує у “Альфа-груп” 15% акцій “Дніпроенерго”. У цей час Прем’єр-Міністром України була Юлія Тимошенко, яка спочатку не давала розпродати акції “Дніпроенерго” і блокувала збір акціонерів компанії. Але у 2009 році, коли Юлія Тимошенко вирішили йти на вибори Президента України, вона дала добро на продаж акцій “Дніпроенерго” й більшою частиною акцій компанії заволодів Рінат Ахметов. У 2010 році, коли Віктор Янукович стає Президентом України, то Рінат Ахметов докупає те, що раніше йому не давали. Докуповує акції “Дніпроенерго” Тоді ще були викуплені акції “Західенерго”, якій належить Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС та Ладижинська ТЕС.
У 2010 році 70% “Західенерго” належить державі. ДТЕК Ріната Ахметова оголошує про купівлю 25% акцій компанії у приватних власників. У 2011 році уряд Миколи Азарова оголошує конкурс на продаж 45,1% акцій “Західенерго”. Заявку подає лише один Рінат Ахметов і купує акції фактично за стартовою ціною і вже 70% акцій “Західенерго” належить Рінату Ахметову. Зараз 100% акцій “Західенерго” належить олігарху, частину котрих він вивів через офшорні компанії
З 2010 року Рінат Ахметов придбав найбільші пакети акції трьох операторів ТЕС: “Дніпроенерго”, “Західенерго”, “Східенерго”. Для цього Верховна Рада прийняла спеціальний закон, що купити акції цих компаній можуть лише ті, у кого є власний видобуток вугілля в Україні, щоб забезпечити їх паливом. Відповідно, тільки Рінат Ахметов їх і міг купити, - каже експерт із питань газу й енергетики, редактор «Бізнес Цензор» Сергій Головньов
З лівої кишені в праву - як ДТЕК повертало кошти екологічного фонду
Підприємства забруднювачі екології сплачують екологічний податок. Ці кошти йдуть в екологічний фонд, а потім мали б витрачатись на заходи, які покращують середовище в регіоні. Натомість у Вінницькій області Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА разом з Ладижинською міською радою вирішили перерахувати екологічні кошти приватній структурі Аметова. Про це йдеться в Ухвалі Вінницького міського суду від 16 квітня 2020 року.
Зокрема, з тексту Ухвали зрозуміло, що Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА, являючись членами Конкурсної комісії по виділенню коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища діючи в інтересах посадових осіб Ладижинської міської ради та ВП «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», всупереч вимогам затвердженого Порядку виділення коштів Фонду, протягом 2018-2019 років виділяли та перераховували бюджетні кошти на проведення та реалізацію природоохоронних заходів пов`язаних з технічним переоснащенням ГОУ блоку № 1 ДТЕК Ладижинської ТЕС (2-й пусковий комплекс). Відповідно до прийнятих Конкурсною комісією рішень Ладижинській міській раді в 2018 році були перераховані кошти Фонду в розмірі 15 млн. грн., а в 2019 році 3 млн. грн.
Коли ж Державна екологічна інспекція намагалася перевірити як саме ВП «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» виконала роботи з технічного переоснащення Ладижинської ТЕС за бюджетні кошти, її працівників на територію ТЕС просто не пустили.
Цей судовий позов прес-служба “ДТЕК Західенерго” прокоментувала так:
«ДТЕК Ладижинська ТЕС працює в законодавчому полі і не є учасником кримінальної справи про можливу розтрату коштів державними чиновниками Вінницької ОДА, про який йде мова в публікації.
В кінці 2019 року до нас із запитом звернулося Управління стратегічних розслідувань Нацполіціі у Вінницькій області з приводу отримання коштів з обласного фонду охорони навколишнього середовища (ОНС) на проект реконструкції електрофільтру енергоблоку №1. Ми порекомендували звернутися в органи місцевого самоврядування, оскільки мова йшла про контроль використання бюджетних коштів.
У свою чергу, ДТЕК Ладижинська ТЕС продовжує реалізацію проекту реконструкції електрофільтру енергоблоку №1 на умовах співфінансування – залучення коштів компанії і бюджетних коштів фонду ОНС з дотриманням вимог законодавства. Підстава для реалізації проекту співфінансування – рішення Вінницької ОДА, а також протокольне рішення обласної конкурсної комісії Фонду ОНС. Мета проекту – поліпшення екологічної ситуації в регіоні за допомогою поетапного зниження викидів пилу і досягнення концентрацій по пилу до 50 мг/м³. Загальна вартість проекту – 111 300 000 гривень.
За період з 2017 по 2019 роки . реалізовано два із трьох етапів проекту технічного переоснащення електрофільтру блоку №1, зауважень від представників державних органів щодо виконання робіт з переоснащення обладнання на адресу підприємства не надходило. В результаті викиди пилу знижені до 150 мг / м³. Реалізація третього, фінального етап проекту запланована на 2020 рік, закінчення- 2021 рік Станція готова надати уповноваженим державним органам документацію, що підтверджує реалізацію зазначених етапів проекту і використання коштів за цільовим призначенням.
За період реалізації проєкту ДТЕК Ладижинська ТЕС виплатила до бюджетів 546 700 000 гривень екологічного податку, який також є джерелом наповнення Фонду ОНС».
Вплив Ладижинської ТЕС на навколишню екологію та на здоров'я людей
Найголовніше з’ясувати, чи дійсно так згубно впливає на здоров'я людей шкідливі викиди в атмосферу з Ладижинської ТЕС і чи дійсно жити біля такого підприємства є самогубством, як то кажуть активісти та екологи?!
Викиди з ТЕС можуть стати причинами хвороб. Зокрема онкозахворювань, пульмонологічних та серцево-судинних хвороб та алергії. Ми відправили запити до органів місцевого самоврядування та до лікарень міста Ладижина, районних центрів навколо Ладижина та до кількох міст у Вінницькій області, включаючи сам обласний центр. Наша мета була зібрати статистичні дані захворювань в цих містах та порівняти їх між собою. щоб зрозуміти наскільки реально діяльність ТЕС впливає на захворюваність людей, які проживають поряд.
Онкозахворювання
Пульмонологічні захворювання
Серцево-судинні захворювання
Алергічні хвороби
По цим даним можна зробити грубий висновок, що у Ладижині, якщо брати на душу населення, зареєстровано на 50% більше онкохворих, чим у Вінниці. По іншим хворобам, дані по всім містам приблизно однакові.
Дані, що ми отримали від департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької ОДА, спростовує таке поняття як “ТЕС вбиває людей”:
По кількості захворювань на новоутворення (онко) з розрахунку на 100 000 населення місто Ладижин займає 23 рейтингове місце серед 29 адміністративних територій.
По кількості захворювань системи кровообігу з розрахунку на 10 000 населення КП “Неприбутковий центр первинної медико-санітарної допомоги” Ладижинської міської ради займає 45 рейтингове місце серед 54 ЦПМСД Вінницької області.
По кількості пульмонологічних захворювань з розрахунку на 10 000 населення КП “Неприбутковий центр первинної медико-санітарної допомоги” Ладижинської міської ради займає 47 рейтингове місце серед 54 ЦПМСД Вінницької області.
Те, що Ладижин займає останні місця за кількістю захворюванням на душу населення, можуть пояснити два факта:
1. Ладижинська ТЕС працює зараз “для галочки”
Об’єкт працює з 1970 року
Зараз вже закінчується другий термін експлуатації станції. Великим мінусом для підприємства є те, що ТЕС тупикового типу, тобто, працює для потреб лише регіону, через що на всю потужність зараз запускати станцію немає ніякого сенсу. Зараз з шести енергоблоків працює лише один та й ще далеко не на всю потужність. За роботою Ладижинської ТЕС можна спостерігати в режимі реального часу на сайті “Укренерго”. На цьому ресурсі також відображує у якому стані перебувають інші енергоблоки станції: другий та четвертий енергоблоки у резерві, третій - ремонтується, п’ятий та шостий - взагалі законсервовані.
Тому якщо порівняти з тими викидами, що викидувала Ладижинська ТЕС у радянські часи (коли працювала на повну потужність) й зараз - “то небо та земля”
2. Заходи щодо зменшення шкідливих викидів на Ладижинській ТЕС
Пресс-служба станції періодично звітує, що вкладає десятки мільйонів гривень на систему фільтрації, через що кількість забруднення атмосфери шкідливими викидами зменшується в рази.
Яка чекає доля Ладижинської ТЕС ?
“Активісти та екологи кажуть, що через діяльність ТЕС люди хворіють на онко, серцево-судинні та інші хвороби. Якщо казати про пряму кореляцію цієї захворюваності, то це трохи маніпулятивна інформація. Ось Київ є один із забруднених міст, хоча там немає великих підприємств. Тому є інші джерела забруднення, а не тільки ТЕС. На здоров'я людей впливає вода, яку п'ємо, їжа та взагалі спосіб життя окремо взятої людини.Велика захворюваність на онко є в Криму, в Одесі, хоча там немає великої промисловості. Щодо рейтингу по забруднюючим підприємствам, де Ладижинська ТЕС займає лідируючі позиції. Є така форма, по якій звітують всі промислові підприємства і вже потім міністерство екології обробляє ці валові викиди з підприємств та формують цей рейтинг. Але не завжди всі підприємства подають правдиву інформацію, тому що це дуже важко перевірити. Всі дані, що передає “ДТЕК”, вони всі правдиві” - пояснюють у прес-службі Ладижинської ТЕС.
Сказати, що проживати біля Ладижинської ТЕС - це однозначно смерть від хвороб, які викликані викидами підприємства, ми не можемо. Так само не можна стверджувати, що жити біля ТЕС цілком безпечно. Те, що діяльність подібних підприємств є дуже шкідливим для всього живого навкруги - це факт. Подібні об’єкти повинні бути розташовані за десятки кілометрів від населених пунктів, а не знаходитись у самому місті, як у Ладижині. Теплові електричні станції повинні переходити на газ замість вугілля, а якщо це неможливо - закриватися.
Взагалі в планах держави є остаточне закриття всіх ТЕС в Україні до 2050 року. Поступово ТЕС, якими володіє Рінат Ахметов, стають для нього тягарем. Всі ці теплові електростанції доживають свої останні роки експлуатації. Витрачати десятки мільярдів доларів на реорганізацію ТЕС ніхто не буде. Лобісти Ріната Ахметова роками не дають прийняти Верховній Раді закон про те, щоб на всі ТЕС встановили найсучасніші фільтри, а це мільярди гривень
Цілком логічно, що взявши все з ТЕС, їх й закриють до 2050 року. Для екології це звичайно великий плюс, але яка буде доля працівників ТЕС, яких десятки тисяч по всій Україні - це зовсім інша історія…
Comments