Суворова, Пушкіна, червоні "звьозди", схрещені серп і молот на дев'ятий рік російсько-української війни влада Тульчина прийняла рішення демонтувати! Щоправда, цьому рішенню передувало громадське обурення. Бо вже вся Україна бачила фотофакти: тульчинського Суворова на фоні Тульчинської єпархії УПЦ МП, де нещодавно були обшуки, а їхньому митрополиту Іонафану вручили аж чотири підозри… І Пушкіна навпроти Леонтовича, і будьонівця з солдатом червоної армії... І все це у містечку на Вінниччині - малій батьківщині автора всесвітньо відомого "Щедрика"!
Але навіть фото не передають того шоку, який відчуваєш "вживу" там на місці. Це треба бачити, як місцеві, майже усі - від малого до старого, б'ють поклони перед московською церквою, яку "охороняє" вершник Суворов. І абсолютно ігнорують "Небесну сотню" та портрети загиблих захисників України на банерах під деревами поруч з московською церквою і пам’ятником Суворову.
Всього ми нарахували три пам’ятки у Тульчині, пов’язані з російським Суворовим: пам’ятник у центрі на вулиці Леонтовича, погруддя біля корпусу ветеринарного коледжу та чеканка на стіні відділення Укрпошти. А ще пам’ятник імперському поету Пушкіну
і пам’ятник організаторам червоного терору на Вінниччині у 1918-1920 роках з підписом російською мовою і заляпаними цементом зірками.
Далі ще гірше. Коли наші журналісти прийшли відзняти бюст позолоченого Суворова на території ветеринарного коледжу, то дві його співробітниці накинулися в усе горло: “Це не рускій Суворов, а наш!”
Що має Суворов до ветеринарного коледжу? Незрозуміло. Як і до Укрпошти, де красується чеканка з його портретом.
І тут імперського полководця кинулися захищати... Навіть поліцію готові були викликати. Але наші журналісти самі звернулися до правоохоронців. Написали заяву про злочин, а саме - про порушення закону "Про декомунізацію".
- А де такі у нас? - як в насмішку перепитують тульчинські поліцейські.
Ми надали їм не лише перелік, а й фото!
Просто диво бере, звідки у Тульчині стільки російського імперіалізму, радянщини?.. Чому тут лише декілька років тому почали шанувати Миколу Леонтовича, але десятиліттями обожнюють катів українського народу? А на меморіальному комплексі радянським воїнам викарбувані роки не лише "ВВв", а й роки червоного терору в Україні...
“Та вже звикли”, - кажуть одні. “Ми внє політікі”, - ухиляються від проблеми інші… А треті просто, наче зазубрили мантру, - "не на часі"...
Та як не на часі?! Якщо уже й наші полонені розповідають, як їх у російських колоніях щогодини змушували співати російський гімн, читати і переказувати їхню пропагандистську літературу... А нам не на часі?!.
- Чому? - запитали у тульчинського міського голови Валерія Весняного.
- 30 листопада на позачерговій сесії усі 26 присутніх депутатів проголосували за демонтаж цих пам'ятників. Їх поки що перенесуть на територію комунального підприємства благоустрою, а в подальшому здамо на металобрухт. Виручені кошти передамо на ЗСУ. Ми намагалися дотриматися процедури: обговорення між місцевими ГО, депутатські комісії і от - рішення сесії. Також прийняли звернення до Президента та Уряду про заборону Церкви Московського патріархату.
- А чому ж так багато Суворова у Тульчині?
- Бо він тут рік жив. У Тиманівці написав свою відому книгу "Наука перемагати". Він, звичайно, неоднозначна постать в історії світу, бо швейцарці й досі його шанують, що зупинив Наполеона. А поляки його вважають катом свого народу. Коли польська делегація перебувала у Тульчині, то відмовилася від екскурсії до музею Суворова. Але я згодний, що зараз потрібно позбавлятися усього російського, а прославляти своїх, рідних, українців!
Comments