top of page

Поліціянт Князюк відрікся від своїх заяв, щоб повернутись на роботу в МВС

Повернути собі крісло шефа Головного сервісного центру МВС через півтора роки хоче Олександр Князюк, а ще отримати компенсації за «вимушені прогули» майже на два мільйони гривень. У Вінницькому окружному адміністративному суді він заявив, що заяву на звільнення від жовтня 2021 року не писав, там підпис і навіть почерк, начебто, не його. У відповідачів – міністерства МВС та представників Головного сервісного центру - від таких заяв квадратні очі. Вони запевняють, що звільнення Князюка законне. За усім дійством, яке зараз відбувається у ВОАС, спостерігають журналісти «Депитати». Якщо коротко, то враження від цього процесу, як від телешоу, де не дуже талановитий, але самовпевнений учасник намагається розвернути до себе суддівські крісла, а отже - зірвати куш. Глядачі та інші учасники шоу розуміють, що він фальшивить, але «show must go on» – шоу мусить тривати, бо такі правила гри.

За куліси «телешоу» підглянули журналісти «Депитати» і хочемо поділитися з глядачами по той бік екрану своїми враженнями.

Напевно, на початку потрібно нагадати, хто ж такий Олександр Князюк і чому саме в МВС його звільнили.

Народна депутатка від партії “Голос” Олександра Устінова детально все розписала у своєму блозі на сайті “Української правди”. Зокрема, вона зауважила, що в період роботи Князюка значно загальмувалася реформа МВС. За нього до структури поверталися старі обличчя з ДАІ, в сервісних центрах не працювала частина камер відеонагляду, вимагались хабарі за іспити в автошколах. До сервісних центрів повернулися довгі черги, де на тих, хто, скажімо, хотів зареєструвати авто, вже чекали так звані "бігунки" – люди, що за гроші все вирішували в пришвидшеному режимі.

Про статки його родини також відомо немало. Зокрема, його донька у 2022 році отримала в подарунок квартиру та бізнес.

Наш сайт ще у травні 2022 року написав про Князюка та його роботу з охорони вінницького військомату під час повномасштабного вторгнення. Ці публікації високо оцінили наші читачі. А от головному герою вони не сподобалися, він звернувся до суду на наше ЗМІ за «образу честі і гідності». Та поки не про це.

Отже, повернемось до суду. Судове засідання веде суддя Наталя Володимирівна Віятик. Олександр Князюк стверджує, що заяву на звільнення не писав і взагалі почерк не його, тому просить поновити його на роботі. За цей період, як то кажуть, багато води витекло, сам позивач встиг навіть послужити в роті охорони військкомату і успішно звільнитися. А головне – згадати відомий вислів культового Термінатора: «I’ll be back», тобто - «Я повернусь». Навіть знайшов для цього метод – опротестувати в суді заяву на звільнення. В результаті сподівається отримати не лише насиджене крісло, але зарплату за увесь цей період. А згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС на запит ГО «Автомайдан Вінниччини», лише за десять місяців 2021 року Князюку нараховано заробітну плату у сумі 1 млн 165 тис. грн.


Якщо порахувати, що з моменту звільнення Князюка уже минуло 20 місяців то сума виплат може сягнути 2 мільйонів. Але такий «розклад» явно не до душі відповідачам. Юристи міністерства внутрішніх справ України та Головного сервісного центру МВС у суді заявляють, що не бачать жодних порушень у звільненні Князюка. І на запропоновану судом мирову угоду поки що не погоджуються.

Сам же позивач три підготовчих засідання пропустив. Зі слів його адвоката, підзахисний був на лікуванні у приватному медцентрі «Моє здоров’я». Як припускають громадські активісти, можливо, саме присутність журналістів на судових засіданнях і налякала позивача?

Його пояснення щодо предмету позову озвучила на одному із підготовчих засідань суддя ВОАС Наталя Віятик. І ось що Князюк письмово повідомив:

«Я ознайомився з матеріалами справи, зокрема із витребуваною заявою про звільнення, і стверджую, що дану заяву не писав, не підписував і не подавав. Прошу почеркознавчої експертизи. Для її проведення прошу залучити Вінницьке відділення Київського НДКЦ за адресою Кірова, 1», — йдеться у заяві позивача.

Сторони відповідачів підтримали проведення експертизи, але наполягали, щоб її виконали не у Вінниці. І зрозуміло чому. Аби мінімізувати будь які механізми впливу позивача. Запропонували у Харкові. Але суддя Віятик вибрала Львів. Окрім того, витребувала з архіву документи, написані і підписані власноруч Князюком, як приклад для почеркознавчої експертизи. З цією ж метою зобов’язала з’явитися на судове засідання і самого Князюка. І ось, Алілуя, він прийшов!

І тут почалося кіно…

Чому кіно? Бо так адвокатці Князюка Юлії Задарко не сподобалась відеофіксація процесу нашими журналістами.

“Таке враження, що ми тут знімаємо фільм і ось головний герой,” - обурилася адвокатеса і наполягала забрати камеру.

Але наші журналісти уже встигли відзняти не лише змінений імідж головного героя – відповідач з’явився на суд з довгою сивою бородою, якої раніше у нього не було. Але й сам процес, коли він спочатку поставив свої підписи на 6 аркушах. Потім сидячи, від руки, написав декілька прикладів заяв. А потім усе це повторив стоячи. Яка була у цьому необхідність, нам не відомо. Можливо, суддя використала всі можливі варіанти аби потім не було шансів для відступу? Бо окрім заяви на звільнення від 2021 року, Князюк також не підтвердив заяви від його імені на відпустку і про призначення на посаду головного спеціаліста, які для прикладу надали відповідачі. Мовляв, не його і не писав.

"Цирк!" – подумаєте ви. І ми з вами погодимося. Та й не лише ми. Відповідачі, напевно, також. Бо клопотали у суді дослідити не лише заяву на звільнення від 2021 року, але й інші дві заяви, від яких Князюк відрікся. Питання чи написані ці три заяви однією рукою поки що залишається відкритим.

До завершення почеркознавчої експертизи суддя Віятик закрила судові засідання. Але як тільки будуть висновки, процес відновиться. І ми повернемось на глядацькі місця. Сподіваємося, це не буде мильною оперою з плачевним кінцем…


Commentaires


bottom of page