Є приватні військові компанії (ПВК). Про деякі з них або знають всі (як про “Вагнера” чи Secopex, Bancroft). А є локально відомі КВК - “комунальні військові компанії”. Вони успішно маскуються під бюджетників, робота яких полягає у контролі за дотриманням правил благоустрою, боротьбою із нелегальною торгівлею (бабусі з яблуками як основне джерело несплати податків і загроза світовому порядку) і подібним. А насправді - мають кількасот людей у штаті, спецтехніку, спецзасоби та інше.
Майже 3,78 млн грн на місяць. Стільки грошей з міського бюджету витрачається на зарплати (тільки ставки, без урахування премій та інших виплат) «Муніципальній варті» Вінниці. Насправді це не так багато, враховуючи, що у комунальному підприємстві тяжко трудяться на благо Вінниці та всіх вінничан понад 300 осіб. Тобто, середня зарплата на підприємстві – 12,6 тисячі гривень.
До початку війни, у січні 2022 року, на підприємстві працювали 189 осіб, а зарплатний фонд складав 1,15 млн грн. Тоді середня зарплата була дещо більш як шість тисяч гривень за місяць виснажливої праці.
Фактично, засновник КП, Вінницька міська рада, замість того, щоб зекономити мінімум два мільйони гривень за місяць в умовах війни, розширила штат «комунальної охорони» та збільшила вдвічі зарплати. Та навіть ті автівки, що купили для ЗСУ, про які штаб Гройсмана прозвітував як про власний донат бюджетним коштом, віддали в постійне користування саме «Муніципальній варті», а не військовим.
Вкотре звернути увагу на комунальне підприємство "Муніципальна варта" Вінницької міської ради змусило нещодавнє повідомлення СБУ про те, що «у Вінниці нейтралізовано кримінальне угруповання, яке тероризувало жителів міста та намагалось «підім’яти» під себе аграрний бізнес у регіоні. Серед затриманих – депутат Вінницької районної ради, який обирався від забороненої партії ОПЗЖ, та двоє його спільників – працівників Муніципальної варти міськради».
І якщо з опзжистом Траплею все зрозуміло, то от щодо муніципалів Мельника і Громового (саме ці прізвища називають активісти) є питання. Чи знало керівництво про їхній «підробіток»? Адже СБУ вказує що «усі троє під керівництвом свого ватажка – місцевого кримінального авторитета – займалися рекетом серед підприємців. Під час розбою вимагали з потерпілих гроші як регулярну «данину», а у разі відмови – погрожували насильством та знищенням приватного і корпоративного майна. Співробітники СБУ задокументували факт «вибивання» 9 тис. американських доларів неіснуючого боргу з керівника агрокомпанії. Рекетири погрожували чоловіку та його родині фізичною розправою, а також знищенням сільгосптехніки підприємства, якщо він не погодиться сплатити «борг».
Зрозуміло, що для ведення подібної “позаробочої” діяльності потрібен час. Так, до прикладу, згідно з документами, які надали у «Муніципальній варті» ГО «Автомайдан Вінниччина», у липні 2023 року інспектор відділу контролю громадського порядку Сергій Громовий відпрацював 16 робочих днів з 21 та отримав за це з бюджету 11,5 тисяч гривень. А весь відділ з 74 осіб отримав загалом понад мільйон гривень.
Що таке Муніципальна варта?
Створили комунальне підприємство у 2013 році. І називалось воно тоді «Муніципальна поліція». Пояснювати вінничанам, особливо старшого віку, що муніципальна і нормальна поліції то різні речі, було марно. Власне, цим і користувались самі «муніципали». Годі й казати, сама форма комунальників максимально подібна до форми нацполу. Учасники варти мають посвідчення громадського формування — підрозділу з добровільного сприяння громадському порядку. Така діяльність регулюється ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
В квітні 2019 р. «Муніципальна поліція» була перейменована на «Муніципальну службу правопорядку, а ще через місяць вона стала «Муніципальною вартою».
Вінничанам “втирають” що “Муніципальна варта створена для здійснення контролю за станом благоустрою на території Вінницької міської ТГ, забезпечення чистоти і порядку, організації озеленення, охорони зелених насаджень, водойомів, земельних ресурсів міста, здійснення контролю у місцях відпочинку громадян, для контролю за утриманням в належному стані закріплених за підприємствами, установами та організаціями територій Вінницької міської ТГ”. А основними видами діяльності та “послугами” комунального підприємства є: Охорона водних об’єктів та атмосферного повітря; Ситуаційний центр; Протидія несанкціонованій торгівлі; Контроль за благоустроєм; Контроль громадського порядку; Забезпечення публічного порядку.
Про кожну з цих активностей можна було б написати книгу, яка подекуди дивувала б навіть бувалих оперативників.
Наприклад, “Контроль громадського порядку” - то окремий розділ на сайті комунальників: “Муніципальна варта забезпечує підтримання публічного порядку під час проведення виставок, святкових, розважальних та інших масових заходів на території Вінницької міської територіальної громади, а також в приміщеннях органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і комунальних підприємств, закладів міста”. Тобто, це не тільки звикла для більшості батьків охорона шкіл. Виявляється, загони муніципалів охороняють й масові заходи. І навіщо та поліція у Вінниці тоді? Або ж охорона міськради. Це обласні керманичі охороняються Нацгвардією. Це суди мають свою службу охорони. Це прокуратура укладає угоди з приватними підприємствами. А міськрада охороняється виключно комунальниками. Нічого кримінального, просто деталь.
Рішенням виконавчого комітету ВМР від 22.12.2017 року № 984 Муніципальна варта вповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення на службових та посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та громадян в межах компетенції та порядку передбаченим чинним законодавством та здійснювати облік військово зобов’язаних, виконувати заходи з цивільної оборони та протипожежної безпеки згідно із чинним законодавством.
А з початком війни муніципальна варта” стала проводити огляд укриттів. При чому, переважно це полягає в тому, що муніципали “кошмарять” голів ОСББ за “неналежні укриття”. При чому, що цікаво, ще 30 грудня 2021 року виконком міської ради прийняв рішення щодо проведення перевірок підвальних приміщень багатоповерхівок та захисних споруд до використання у випадках надзвичайних ситуацій. І “варта” мала б ходити, слідкувати за станом укриттів. Наприклад, у бомбосховища на вулиці Замостянській, 34А:
Проте на це укриття, а точніше, на його відсутність та непридатність, звернули увагу лише після того, як 14 липня 2022 року російські ракети влучили у Будинок офіцерів, що зовсім поруч із цим бомбосховищем. Тоді на горіхи міський очільник Моргунов отримав не лише від керівництва області, але й від керівництва держави.
І понеслась - тепер “муніципальна варта” уважно слідкує, щоб кожен підвал мав табличку “укриття”. І міськраді та її комунальній варті байдуже, що технічні характеристики підвальних приміщень житлових будинків, особливо забудови до 1990 років, у своїй більшості не відповідають нормативним вимогам приміщень, які можуть використовуватись для захисту населення, у тому числі і як найпростіші укриття.Таке формальне найпростіше укриття не зможе забезпечити мінімального захисту населення при ракетних ударах, особливо, у будівлях 60-80 років. Такі укриття можна використовувати тільки для захисту від вуличних боїв. Міцність перекриття підвальних приміщень не розрахована на навантаження, яке може виникнути через руйнування багатоповерхового будинку. Вже годі й казати за аварійні виходи та вентиляцію. Тим паче, що кілька років назад у міські програми вносили обов’язкове закривання тих “віконечок” у підвалах, аби вуличні коти й собаки не потрапляли всередину. На цьому пункті особисто наполягав тодішній директор департаменту, а нині керівник вінницького аеропорту Володимир Ніценко.
“Позиція” міськради озвучена директором департаменту цивільного захисту міської ради Олегом Парфіловим така: “В ст. 32 ч. 2 абзац 4 Кодексу цивільного захисту населення зазначається: найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період”. Проте чомусь вінницькі чиновники забувають, що “через приміщення, призначені для перебування населення, яке визнане укриттям, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж)”.
А ситуаційний центр - це просто Великий брат, дітисько нашої славної мерії, яке невпинно слідкує за кожним кроком вінничан. Хоч і створене за кошти бюджету (тобто, тих самих вінничан), утримується за кошти бюджету (адже це все передано КП).
Примітно, що на сайті комунального підприємства ви не знайдете, наприклад, інформацію про керівництво.
Хоча всім відомо, що підприємство очолює Віталій Чигур. І цікава деталь. Вище вже згадувалось про те, що працівники “муніципальної варти” вибивали з вінницьких підприємців борги. Так ось саме Віталій Чигур має кілька судових позовів, де вимагає повернути кошти, які він позичав іншим громадянам. Як-от це ріщення за 2017 рік. Чи оце, за 2016 рік. А КП Чигур очоилив з 1 лютого 2019 року. Це може бути простими співпадіннями, а може бути modus operandi, побачимо…
І щодо змін під час війни. Якщо подивитись штатний розпис комунального підприємства від 1.02.2022 року і 1.08.2023 року, то побачимо, що окрім розширення штату керівників та бухгалтерії, з 35 до 144 осіб збільшили відділ контролю об’єктів комунальної власності.
А ось питання законності встановленого шлагбауму на Замковій Горі у Вінниці, описані у нашій публікації “Вінницький перевізник Гота закриває Замкову Гору - міськрада підтримує маршрутника” - це муніципальна варта не бачить.
Комунальні ловці шахедів
Чи не найгучніша історія з “муніципальною вартою” відбулась зовсім нещодавно.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, на балансі комунального підприємства, окрім відносно нових службових Дастера 2021 року, логанів дещо старше, знаходяться й автомобілі AVTOSNAB APCG-02 у кількості 5 штук:
Що таке Автоснаб? Як вказує сайт полтавського заводу “Автоснаб”, це “автомобіль спеціалізований оперативний APCG-02 на базі WINGLE 7”. Тобто, по факту, це дещо переобладнаний китайський пікап, але вже під “власної українською маркою”.
На сайті представника китайського виробника такий пікап без шильдика “автоснаб” коштує 1,12 млн грн.
Закупівлю цих пікапів ми знаходимо на ПроЗорро.Виявляється, Вінницька міська рада придбала саме цих 5 автівок за 6,25 млн грн, тобто по 1,25 млн грн за штуку.
Тепер нюанс. Ось одесити купували такі самі автоснаби в той саме час. АЛе три автівки у “виробника” коштували по 1,2 млн грн. До речі, таких автівок було дві - ще один тендер чомусь пройшов окремо.
Гаразд, навіть якщо полтавське підприємство дійсно переробило китайські пікапи і замість 1,12 млн грн вони стали коштувати 1,2 млн, то де ж ще 50 тисяч гривень, різниця між одеською закупівлею та вінницькою (на 5 автівках - то 250 тисяч гривень).
Все просто - Вінницька міська рада закупляла не у виробника, а у фірми "ТРАНЗИТ ІО". І до того ж торги пройшли без аукціону! Окрім міськради фірма продала ще для СБУ Вінниччини авто “AVTOSNAB APCX-01" на базі а/м Honda MNV BASIC” майже за 1,1 млн грн. Навіщо для СБУ електричний кросовер - ще те питання…
А за 1,45 млн грн міська рада рід час війни купує ще й автомобіль “автоснаб avmg-08”, який позначають в тендері як “Автомобіль для обслуговування парків”.
Чому саме такі автівки? Як стверджують у міськраді: “Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі розроблялися департаментом цивільного захисту Вінницької міської ради відповідно до звернення військової частини ХХХХ Національної гвардії України від 15.08.2023 №50/08/28/-1818 (додається), яка буде використовувати дані автомобілі для забезпечення обороноздатності”.
Та повернімось до “муніципалів”. Отже, пікапи придбали. Тепер потрібно їх списати. І не на військову частину, як про те заявляли, а саме у “Муніципальну варту”:
Але що цікаво, вони вже йдуть за ціною 1,3 млн грн:
І вже зовсім пафосно, під записи купи телекамер, Володимир Гройсман, людина, яка займає незрозуміло яку посаду у вінницьких органах місцевого самоврядування, від імені себе та міфічного “Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу” (такої юрособи не існує) публікує в соцмережах світлини, де від імені саме штабу, а не міської ради і навіть не “Муніципальної варти” передає військовим «п’ять ловців шахедів – нових позашляховиків».
Журналісти зазначили, що “в рамках договору поставки не передбачено те, що ці авто мали перефарбувати в піксель. Ймовірно, цим займатимуться окремо уже військові частини, на баланс яких передали пікапи”.
Та насправді тут інша ситуація. Справа в тому, що майно, ці 5 пікапів, не належать військовим, з широкого барського плеча, їм дозволили “покататись”:
Але коли міськрада пояснювала всім, чому без торгів та інших “умовностей” вони закупили саме у конкретної фірми пікапи, то зазначали: “Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Особливостей Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі: здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача.Одночасно повідомляємо, що закупівля «Автомобілів спеціалізованого оперативного призначення марка AVTOSNAB модель APCG-02 для потреб ЗСУ та інших військових формувань або еквівалент» здійснювалась для потреб Збройних Сил, інших військових формувань про що свідчить назва предмета закупівлі та запит Військової частини ХХХХ Національної гвардії України від 15.08.2023 №50/08/28-1818(додається), тому у тендерній документації відсутні вимоги та інформація щодо ступеню локалізації товару”. І тут виникає логічне питання - як вони без торгів закупляли для “подальшої передачі”, але саму подальшу передачу зробили не військовим, а власній комунальній охороні?
Замість бізнесу - офіс охорони
Два роки назад, 30 листопада був останній день роботи кінотеатру Коцюбинського у Вінниці. Історичне приміщення, де окрім кінотеатру знаходились виставкові зали торгівельно-промислової палати, відкрили 90 років тому. Будівля у комунальної власності мерії. Як тільки закінчилась оренда - і палату, і кунотеатр “попросили” з приміщення. В серпні того року виконком Вінницької міськради прийняв рішення про безоплатну передачу з балансового обліку департаменту культури об’єктів, що розташовані по вулиці Соборна, 68 на балансовий облік МКП «Вінницький фонд муніципальних інвестицій». Йдеться про передачу будівлі кінотеатру, господарських приміщень, теплотраси і кінопроекторів. А в жовтні Вінницький фонд Муніципальних інвестицій оголосив тендер на розробку ПКД для реконструкції будівлі, де кінотеатр. Вартість робіт оцінили в 510 тис грн. В тендерній документації зазначали, що площа приміщень до реконструкції складає 2675,3 кв метрів. Проект мали б розробити для розміщення в даній будівлі консультаційного центру для малого та середнього бізнесу Вінницької міської територіальної громади «Business hub». "Це буде установа, яка буде надавати повний спектр послуг для підприємців. Частина адміністраторів із прозорого офісу, які надають послуги щодо реєстрації бізнесу, надаватимуть послуги в цьому приміщенні", — розповідав тоді директор міського Департаменту економіки і інвестицій міськради Максим Мартьянов.Тоді він “не знав”, чи збережуть зовнішній вигляд споруди, бо проєкт реконструкції ще був у розробці.
Під час війни “нічийне” приміщення стали використовувати для роздачі гуманітарної допомоги від вже згаданого “фонду” Володимира Гройсмана. До речі, поруч на Соборній, через кількадесят метрів, й офіс самої партії Гройсмана. Зручно.
Але робити бізнес-хаб не стали. Замість того віддали приміщення… “Муніципальній варті”. А на тому місці, де зараз “прописана” ця “варта (Скалецького, 29) міська рада вирішила звести “муніципальне житло”. Раніше вже затвердили рішення «Про надання дозволу міському комунальному підприємству «Вінницький фонд муніципальних інвестицій» на списання об’єктів нерухомого майна за адресою: м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 29». Під “списання” (тобто, знесення) підпадають три будівлі та огорожа.Інше рішення виконкому №1846 від 27 липня затвердило «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Р. Скалецького, 29 в м. Вінниці». Замовником будівництва визначили все те ж міське комунальне підприємство «Вінницький фонд муніципальних інвестицій», якому передали й колишній кінотеатр Коцюбинського.
Тепер розширювати штат під час війни є куди - приміщення кінотеатру велике, зручне. Можна набрати ще більше інспекторів, щоб не тільки ще потужніше воювати із бабусями з городиною, але й потужніше вибивати борги з громадян.
Єгор Фалько
Commentaires