Рось - це річка на Придніпповській височині, що протікає у Вінницькій, Київській та Черкаській областях. Рось є найбільш зарегульованою річкою в Україні. Це означає, що на ній багато водосховищ, ставків та гідротехнічних споруд. Половину її водозбору розорано і роздано під сільське господарство. Громадський активіст-доброволець Олег Собченко, який загинув на війні під Соледаром, багато років виступав за відновлення річки. Під час війни навіть на передовій він боровся за річку, тому просив підтримати петицію за збереження та відновлення Росі. Після його смерті петиція за збереження річки зібрала необхідну кількість голосів та була розглянута президентом. Нещодавно Міндовкілля розробило і оприлюднило план заходів для врятування річки. У переліку заходів є завдання і для Вінницької обласної військової адміністрації та місцевих громад.
Наші журналісти прочитали наукові дослідження про річку, виділили основні проблеми та з’їздили до місця на Вінниччині, де бере свій початок Рось. Сподіваємось, що започаткуємо дискусію і зберемо небайдужу до річки спільноту, щоб разом спланувати спільні дії.
Де починається Рось?
Річка Рось починається із трьох невеликих джерел біля села Ординці (нині - Погребищанська територіальна громада) на Вінниччині. У 70-х роках минулого століття навколо витоку річки був створений гідрологічний заказник “Зелені криниці”. Місце дуже мальовниче, але з часом стало занедбаним, а джерела - замуленими.
У 2019 році Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації замовив роботи по поглибленню ставка, відновленню греблі та розчищенню джерел на 1,2 мільйони гривень.
У вересні 2020 року Вінницька облрада ухвалила Програма розвитку туризму на 2021-2027 роки. І у цій програмі було враховано ініціативу тодішнього депутата облради, а тепер - військовослужбовця ЗСУ Володимира Барцьося про облаштування “Парк української слави”. На це планували виділити 350 тисяч гривень. Що саме мали зробити за ці кошти, у програмі детально не розписано.
На місці, де починається Рось і б’ють джерела, люди постійно втручались в природу і нагадували, що вони тут є. Якщо врахувати, що за природоорієнтованими рішеннямии, уряди прогресивних країн намагаються звільнити річки від перешкод і дати їм можливість вільно протікати, то у витоків Росі все зроблено все з точністю до навпаки. Бо у заказнику “Зелені криниці” річка починається зі штучного ставка і бетонної дамби.
На штучному озері - кладка з хрестами.
Далі місток з прапором.
Біля лісочку дані - бетонна сцена і клумба з деревом, що заховано у шматку залізної труби.
А по іншому сторону дамби залишки совєцької архітектури. Місток, кам’яні сходи, дерев’яна бесідка з мангалом, залізний лелека і табличка з віршем.
Між дамбою і штучним ставком - пам’ятник з хрестом.
На пам’ятнику написано, що тут у 2020 році на ІІІ Всеукраїнському форумі “Україна сакральна за зміцнення національної єдності” було висвячене Побратимство громад сакральної України.
Трохи далі залізне дерево з яблуками і радянська поштова скринька.
І ще одна непрацююча споруда, розмальована квіточками.
Створюється відчуття, що все просто хаотично натицяно різними людьми.
Три джерела, з яких бере початок Рось знову замулились. Якщо одне більш потужне і ще б'є ключем, то інші два треба розчистити, щоб пішла вода. Струмок, який наповнюють джерела, протікає у хащах. Видно, що навесні їх намагалися прочистити, але чим далі за течією, тим більш густі чагарники.
Вздовж річки, на підвищенні - розорені поля. Зрозуміло, що пестициди і всі інші добрива стікають сюди у Рось, а далі по селам, областям. Майже половина території, де маленькі річечки стікаються до Росі, наповнюючи її водою, розорані.
Чи не в кожному селі Рось використовують орендарі, а їхня основна мета - отримання якомога більшого прибутку від риби, а не збереження самої річки. Дамба на дамбі, наче тромби, які перешкоджають природній циркуляції крові по венах… Греблі не лише перекривають Рось, шматують її, але й руйнують всю екосистему навколо…
Навіть біля витоку у сусідньому селі Рось рясно перегороджена штучними ставками та дамбами.
Що кажуть науковці?
Що кажуть науковці про Рось на Вінниччині? Ми зібрали для вас основні факти, що викладені в дослідженні трьох науковців: П.О. Бабія, В.І. Вишневського та С.А.Шевчук “Річка Рось та її використання”.
Кілька річок, що є притоками Росі, наповнюють її своїми водами у Вінницькій області. Це річка Смотруха, що бере початок біля села Левківка та на північній стороні міста Погребище впадає в Рось. До речі, саме Погребище скидає свої каналізаційні стоки у Рось, чим додатково її забруднює ще на самому початку.
Ще одне селище у Вінницькій області має відношення до річки Рось. Це Оратів. Біля нього протікає права притока річки Рось - річка Роська.
Правою притокою Росі є річка Самець, що бере початок на північний захід від с. Соснівки. Тече переважно на схід, у нижній течії — на південний схід. Впадає до Росі на південно-східній околиці села Гопчиця, неподалік від міста Погребище.
Ще одна річка - Коза бере початок на північній околиці Адамівки. Тече переважно на північний схід через Розкопане і у Дзюнькові впадає у річку Рось.
Четверта річка називається Горіхова. Бере початок біля села Зоряне. Тече переважно на південний схід. Впадає до Росі в селі Борщагівка.
На самій річці Рось стоять чотири міста: Погребище, Біла Церква, Богуслав і корсунь-шевченківський. Частково у межах водозбору Росі розміщується і м. Козятин, а саме його південно-східна частина.Найвище за течією у межах Вінницької області стоїть м. Погребище. Господарсько-питне водопостачання Погребища здійснюється з підземних джерел. Упродовж більшої частини існування міста його стічні води не очищували. Очисні споруди ввели в дію лише в 2011 р. Нині стічні води після очищення скидають у Рось.
Нині басейн р. Рось належить до найбільш зарегульованих в Україні:
станом на 01.01.2016 р. загальна чисельність водосховищ становила 66, ставків — 2322. З них 8 водосховищ у Вінницькій області та 352 ставки. У верхній течії розташовано ще близько 15 ставків. Перший ставок створено за кількасот метрів від витоку річки. Два ставки знаходяться в с. Ординці. Нижче за течією ставки є біля і в самих селах Чапаєвка, Булаї, Спичинці, Васильківці, Педоси, Круподеринці, Борщагівка. Три ставка створено біля м. Погребище. Під час проведення заходів з відновлення річки стан усіх цих ставків має бути вивчений , як і можливість звільнити русло річки від перекриття.
Доброволець Олег Собченко і петиція.
Аеророзвідник Олег Собченко загинув під Соледаром. Перед початком повномасштабного вторгнення його головною справою був порятунок річки Рось.
У 2014-2016 роках Собченко воював у складі одного з підрозділів добровольчого батальйону/полку “Азов”. Після 24 лютого 2022 року долучився до 72 ОМБР імені Чорних Запорожців, як оператор аеророзвідки, героїчно захищаючи підступи до Києва.
Уся його стрічка у мережі ФБ до 24 лютого наповнена історіями про річку. Він її любив, за неї боровся і мріяв її відновити. У 2019 році навіть створив Благодійну організацію “Сейв Рось”.
Планував багато благодійних проектів. Деякі реалізовував разом з друзями. До прикладу, як проект з внесення до річки Рось суспензії хлорели.
Коли громадський діяч Владлен Ковтун запустив петицію до президента з закликом розробити заходи для відновлення річки, Олег Собченко навіть з зони бойових дій підтримував і просував петицію.
“Нині в нашій державі Україна немає важливішого завдання, ніж здобуття великої Перемоги у жорстокій кривавій війні. Проте вже сьогодні маємо посилено думати про майбутнє відродження України. Особливо нагальними будуть проблеми у сфері збереження довкілля, насамперед, з порятунку наших рік та їх приток – малих річок, які дають всім один з найважливіших природних ресурсів – воду. Річка Рось чи не найбільше уособлює катастрофічну сукупність усіх наболілих проблем таких водних об’єктів”, - написав громадський діяч Ковтун в петиції та попросив президента забезпечити розроблення, ухвалення та належне виконання державної програми збереження річки Рось та сталого розвитку в її басейні, яка б передбачала забезпечення відновлення її водності, науково обгрунтованого регулювання гідрологічного режиму, визначення та винесення в натурі прибережних захисних смуг, додаткове заліснення та залуження цих смуг та інших ділянок водоохоронної зони, прискорення формування екомережі, розчищення та впорядкування водозаборів, гідроелектростанцій, системи ставків, а також збереження приток та джерел, що живлять річку, розвиток зон відпочинку насамперед для потреб місцевих жителів та відновлення регіону як туристичного.
Коли доброволець Собченко загинув, друзі у пам’ять про Олега поширювали петицію і закликали інших голосувати у її підтримку.
Петиція набрала 26 236 голосів і була підтримана президентом.
Володимир Зеленький відповів на петицію: “Я звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля із пропозицією опрацювати порушені в електронній петиції питання з урахуванням, зокрема, статусу України як кандидата на вступ до Європейського Союзу, а також потреби у забезпеченні екологічної безпеки, яка є складовою Формули миру України, та вжити відповідних заходів реагування.”
План порятунку Росі уже розробили у Міндовкілля
12 квітня Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів підтримало громадську ініціативу по захисту річки Рось. Там повідомили, що провели попередню оцінку стану водокористування, визначили рівень зарегульованості течії в басейні річки Рось гідротехнічними спорудами, штучними водними об’єктами, оцінили якість води.
“Дослідження якості води у річці показало перевищення у майже три рази вмісту летких органічних сполук, поліароматичних вуглеводнів, пестицидів та важких металів: свинець, ртуть, нікель, миш’як, кобальт. Наявність таких забруднюючих речовин, обміління річки Рось та скидання у її води недостатньо очищених стічних вод призвели до збіднення її на кисень та порушення її природної екосистеми, внаслідок чого річка втратила здатність до самоочищення”, - йдеться у повідомленні Міндовкілля .
Представники Мінінфраструктури, Мінагрополітики, Міненерго, Держводагентства, Держгеонадр та Держекоінспекції обговорили шляхи покращення екологічного стану річки Рось та запланували цілий ряд заходів:
посилений контроль Держекоінспекції за дотримання режимів роботи гідротехнічних споруд, охорони, збалансованого використання та відтворення водних ресурсів у басейні р. Рось; оцінка Держводагентством та Міненерго стану гідротехнічних споруд (малих ГЕС, дамб, водовипусків, шлюзів) та ухвалення на рівні Уряду рішення про ліквідацію штучних водних перешкод;
внесення Міндовкілля змін до Порядку видачі дозволу на спеціальне водокористування.
До заходів планують залучати місцеві органи самоврядування та обласні адміністрації.
Comentários