МЕДИЧНА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ У TELEGRAM: як клікбейт перетворює реальні ризики на паніку

Медичні теми особливо зручні для маніпуляторів: складний термін легко скоротити до страшного заголовка, а технічне застереження взагалі прибрати. У результаті фітосанітарний карантин перетворюється на натяк на локдаун, а холероподібний вібріон на «підозру на холеру». Реальний факт залишається, але його зміст змінюється.

У липні 2026 року у Вінницькій області запровадили "карантинний режим" через виявлення амброзії полинолистої. За наказом Вінницької районної військової адміністрації №68 він стосувався земельної ділянки площею 33,5233 гектара в селі Малі Крушлинці.

Йдеться про фітосанітарний режим: локалізацію і знищення карантинного бур’яну та контроль за переміщенням рослинної продукції й ґрунту. Він не передбачає ізоляції людей, обмеження пересування, закриття шкіл чи бізнесу. Основні обставини також викладені у повідомленні AgroTimes.

Саме слово «карантин» у заголовку не є помилкою. Маніпуляція виникає тоді, коли автор не пояснює, що режим фітосанітарний і територіально обмежений, або оформлює повідомлення так, ніби йдеться про небезпеку для всіх жителів області. У такому випадку аудиторії подають лише частину правди й підштовхують до хибного висновку.

Отже, наявна маніпуляція через неповний контекст та емоційне переосмислення терміна. Реальна подія не була фейком, однак її значення могли перебільшувати.

Тоді ж, у липні 2026 року, в пробі води з Південного Бугу біля пляжу на вулиці Гонти виявили холероподібний вібріон не-О1 групи. Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб одразу наголосив: це не збудник холери. Аналогічне пояснення з коментарем лікарки-епідеміологині Світлани Кушнір опублікувало Суспільне Вінниця.

ВООЗ пояснює, що спалахи холери спричиняють серогрупи Vibrio cholerae O1 та O139. Тому прикметник «холероподібний» не можна скорочувати до слова «холера»: це різні за епідеміологічним значенням результати. Довідка ВООЗ про холеру містить базове пояснення щодо серогруп і лабораторного підтвердження.

Актуальні дані також не підтверджують повідомлень про «підозру на холеру» у Вінниці. За підсумками моніторингу, з початку сезону в області дослідили 285 проб об’єктів довкілля та обстежили 19 людей. Збудника холери не виявили. Водночас у чотирьох пробах із Південного Бугу знайшли холероподібні вібріони не-О1 групи, які можуть спричиняти окремі випадки гострих кишкових інфекцій.

Отже, ризик кишкових інфекцій і потреба дотримуватися правил гігієни є реальними. Але перетворювати цей ризик на заяву про холеру неправильно. Тут клікбейт не просто спрощує термін, а змінює зміст лабораторного результату.

Маємо маніпуляцію: медичний термін перекручено, а оцінку подано як факт. Якщо публікація прямо стверджує, що у Вінниці виявили холеру, це вже фейк, адже лабораторні дані такого висновку не підтверджують.

Після руйнування російськими військами Каховської ГЕС у червні 2023 року ризики забруднення води були реальними. Цим скористалися автори анонімних розсилок: у Telegram і Viber поширювали повідомлення про нібито вже зафіксовані спалахи холери та приховані владою смерті.

Міністерство охорони здоров’я назвало ці повідомлення фейком і частиною ворожої інформаційної операції. Важливе розмежування: високий ризик спалаху після техногенної катастрофи не означає, що спалах уже стався. Для такого висновку потрібні лабораторно підтверджені випадки та офіційні епідеміологічні дані.

Фейки про «біолабораторії», «чорну трансплантологію», приховані епідемії та небезпечні вакцини утворюють ширший наратив: українська система охорони здоров’я нібито некомпетентна, злочинна або повністю залежна від Заходу. У 2022–2023 роках VoxCheck зібрав майже 1900 появ медичної дезінформації в інформаційному просторі України, Росії та Білорусі. Опис дослідження та база спростувань доступні в матеріалах Інституту масової інформації і на платформі «Detox від пропаганди».

Та проблема не лише в окремих каналах, а й у способі споживання новин. За дослідженням «Інтерньюз-Україна» за 2025 рік, 86% опитаних отримували новини із соціальних мереж, 37% назвали їх єдиним джерелом, а 72% використовували Telegram для новин. Дослідження провела компанія InMind серед 1649 жителів українських міст із населенням понад 50 тисяч.

Ці цифри не доводять, що Telegram автоматично породжує фейки. Вони показують інше: помилка або маніпуляція в популярному каналі може швидко охопити аудиторію, яка не перевіряє повідомлення в інших джерелах.

ВООЗ визначає інфодемію як надлишок інформації, зокрема хибної або оманливої, під час спалаху хвороби чи іншої кризи. Такий потік ускладнює пошук надійних рекомендацій, підриває довіру до органів охорони здоров’я і може спонукати до ризикованої поведінки.

Водночас не варто автоматично приписувати кожному клікбейтному допису конкретний медичний наслідок. Коректніше говорити про ризики: панічні закупівлі, самолікування, відмову від вакцинації або ігнорування офіційних рекомендацій. Причинний зв’язок у кожному випадку потребує окремих даних.

ВООЗ рекомендує поєднувати швидке інформування, роботу з питаннями громад, моніторинг інформаційних прогалин та зрозумілі інструкції щодо дій. Актуальні підходи зібрані у розділі Risk communication, community engagement and infodemic management.

Найпоширеніша локальна медична маніпуляція починається не з повністю вигаданого факту, а з обрізаного контексту. Саме тому вона переконлива: амброзію справді знайшли, карантин справді запровадили, холероподібний вібріон справді був у пробах. Неправда з’являється в наступному кроці, коли локальний фітосанітарний режим подають як загальну загрозу, а бактерію не-О1 групи називають холерою.

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів