Як бюджет громади перетворили на політичний піар: анатомія “гуманітарного штабу”

Масове переспрямування комунальних фінансів на потреби оборони викликало привласнення спільного ресурсу громади задля формування приватного політичного капіталу. І тут межа між виконанням прямих посадових обов'язків розпорядників бюджетних коштів та приватною благодійністю стирається, що призвело до монополізації патріотизму конкретними політичними акторами.

Центральним елементом дійства на Вінниччині став Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб (далі МКГШ або Штаб). Публічно декларуючи благородні цілі консолідації зусиль влади, бізнесу та волонтерів, ця структура генерує масштабні медійні кампанії, де закупівлі, здійснені за рахунок платників податків Вінницької міської громади та інших територіальних громад, позиціонуються як ексклюзивні досягнення Штабу та його партійних кураторів.

Міжгалактичний штаб у юридичній площині

Для розуміння природи функціонування Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу проаналізуємо юридичні підстави його утворення та нормативно-правову базу, що регламентує його діяльність. Згідно з документальними матеріалами та офіційними відповідями на запити щодо доступу до публічної інформації, Штаб був утворений у перші місяці повномасштабного вторгнення — 25 березня 2022 року. Правовою підставою для його створення стало спільне розпорядження голови Вінницької обласної Ради Вячеслава Соколового (розпорядження №55) та Вінницького міського голови Сергія Моргунова (розпорядження №42/р).

У затвердженому Положенні про Міжрегіональний гуманітарний координаційний штаб визначено амбітний перелік напрямків його діяльності. Документ декларує, що структура створена в першу чергу з метою координації зусиль місцевого самоврядування, бізнесу та волонтерів для допомоги ЗСУ та іншим збройним формуванням задля захисту країни. Серед задекларованих функцій Штабу: забезпечення функціонування критичної інфраструктури та логістики; врегулювання питань продовольчої безпеки, економіки та бізнесу; вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, а також координація взаємодії між територіальними громадами Вінницької області та інших регіонів України. Очолив цю структуру Володимир Гройсман, колишній Прем'єр-міністр України та лідер партії свого імені.

Незважаючи на гучну назву, наявність власного брендування, офіційного вебсайту та систематичну присутність в інформаційному просторі, Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб юридично не існує як самостійний суб'єкт права. В органах юстиції України не зареєстровано жодної благодійної організації, громадського об'єднання чи благодійного фонду з такою назвою.

Такий статус «віртуальної організації» породжує низку фундаментальних проблем у площині фінансової транспарентності та контролю. Це утворення не має статусу юридичної особи, воно не здійснюює належного, передбаченого законодавчими вимогами бухгалтерського та фінансового обліку гуманітарної допомоги, що надходить, а також її подальшого списання з балансу. Це створює умови, за яких неможливо провести повноцінний незалежний аудит їхньої діяльності.

Особливої уваги заслуговує механізм акумуляції фінансових ресурсів цією структурою. Оскільки юридично неіснуючий Штаб не може мати власних банківських рахунків, для збору добровільних пожертв використовуються банківські реквізити іншої юридичної особи, благодійного фонду «Подільська громада». Цей фонд був заснований у Вінниці ще у 2008 році міською громадською організацією молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна». Такий список засновників був до 2024 року.  «Аграна Фрут Україна» входить до складу міжнародного австрійського концерну «Agrana Group», який займається переробкою фруктів та ягід. «Agrana Group» досі не вийшла з ринку країни-агресора та продовжує здійснювати виробничу діяльність у місті Серпухов Московської області.

Крім того, відсутність статусу верифікованої гуманітарної організації згідно із законодавством України виводить діяльність МКГШ за межі стандартних процедур декларування, митного оформлення та подальшого моніторингу цільового використання транспортних засобів та обладнання. Це дозволяє здійснювати масштабну інформаційну діяльність, звітуючи про сотні доставлених вантажів без необхідності публікувати деталізовані фінансові звіти про походження зібраних коштів та структуру витрат, як це роблять провідні національні благодійні фонди.

Піар понад усе

Головний парадокс діяльності Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу полягає у непропорційному співвідношенні між реальними джерелами фінансування оборонних потреб та суб'єктами, які капіталізують ці витрати у вигляді політичних та репутаційних дивідендів. Левова частка ресурсів, які маркуються логотипами МКГШ і презентуються громадськості як благодійні здобутки команди Володимира Гройсмана, насправді генерується виключно за рахунок платників податків через бюджети об'єднаних територіальних громад Вінницької області.

Територіальні громади Вінниччини демонструють високий рівень фінансової солідарності в умовах війни. Органи місцевого самоврядування регіону заклали у своїх бюджетах близько мільярди гривень на пряму підтримку Збройних Сил України, значна частина яких оперативно використовується за призначенням.

Фактично, фінансовий тягар війни рівномірно розподілений між жителями регіону. Вінницька міська громада, володіючи найбільшим фінансовим ресурсом, логічно виступає найбільшим донором. Міський голова Сергій Моргунов регулярно наголошує на тому, що безпека та оборона є першим пріоритетом бюджету, і на ці цілі спрямовуються сотні мільйонів гривень. Проблема виникає на етапі медійної презентації цих закупівель. Замість того, щоб комунікувати передачу техніки як пряме виконання обов'язку органу місцевого самоврядування перед своїми виборцями та платниками податків, ці події систематично інтегруються в єдиний піар-наратив Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу та партії УСГ.

Тобто, Володимир Гройсман та його команда попри наявність власних значних статків, розгалуженого бізнесу та комерційної нерухомості у Вінниці, обрали стратегію використання ресурсів громади для отримання електоральних балів. Муніципалітет регулярно зазначає, що передача відбувається «у межах роботи Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу», проте ніколи не пояснює, який саме юридичний чи фінансовий внесок зробила ця неформальна структура в майно, закуплене виконавчими органами ради.

В інформаційному просторі відсутні підтверджені дані про закупівлю дронів чи тепловізорів за особисті кошти родин Гройсмана, Моргунова чи Соколова, натомість їхні обличчя постійно фігурують на фоні техніки, купленої за гроші вінничан.

МКГШ використовує брендування, логотипи та загальну кольорову гаму, які стилістично перегукуються та є майже ідентичними до партійної символіки «Української стратегії Гройсмана». Такий підхід спрямований на формування стійкого рефлексу та асоціації у виборця: будь-яка допомога армії у Вінницькій області дорівнює допомозі від політичної партії УСГ. Аналогічна ситуація спостерігається і з гуманітарними вантажами для переселенців (борошно, цукор, консерви), які розподіляються в громадах.

Для Володимира Гройсмана ця структура стала ідеальним майданчиком для підтримки політичної ваги після завершення каденції Прем'єр-міністра. Завдяки Штабу він позиціонується як ключовий «волонтерський лідер», перетворивши Вінницю на «логістичний хаб тилу», уникаючи при цьому необхідності витрачати власні кошти, але щоденно нагадуючи виборцям про свою управлінську ефективність.

Свідоме стирання межі між діяльністю структурних підрозділів Вінницької міської ради та неформальною «волонтерською» ініціативою призводить до ситуації, коли платники податків, самі того не усвідомлюючи, фінансують багаторічну передвиборчу кампанію локальної еліти.

Міжгалактичний штаб проти ОВА

Донедавна процес передачі матеріально-технічного забезпечення (бойових дронів, медикаментів, комунального майна з матеріального резерву) для потреб Сил оборони в період воєнного стану здійснювався за максимально спрощеною процедурою. Для передачі майна був потрібен лише наказ керівника обласної військової адміністрації. Однак депутатська більшість у Вінницькій облраді від УСГ проголосувала за виключення цих пунктів із регламенту. Згідно з новими правилами, передача майна військовим вимагає тривалого бюрократичного циклу: підготовки проєкту рішення, його довготривалого розгляду у профільних депутатських комісіях та фінального винесення на пленарне засідання сесії обласної ради.

За словами нинішньої очільниці ОВА Наталії Заболотної, така штучна затримка може розтягнути процес постачання критично необхідного на фронті обладнання на місяці, що в умовах активних бойових дій неминуче коштуватиме людських життів. Вона констатувала, що обласна рада «обрала політику» замість першочергового завдання держави: виграти війну. Пропозиція залишити стару, швидку процедуру не знайшла підтримки в сесійній залі, набравши лише 20 голосів із необхідних 43.

З позицій політичного аналізу, дії фракції УСГ є цілком логічним кроком у межах їхньої стратегії. Спрощена процедура (через наказ голови ОВА) позбавляла депутатів облради та Штаб Гройсмана можливості піаритися на передачі майна, оскільки ініціатива залишалася за виконавчою вертикаллю центральної влади. Ускладнення процедури та винесення її на сесію перетворює процес голосування на політичний перформанс. Це дозволяє керівництву облради особисто модерувати, коли і кому буде передано майно, гарантуючи при цьому присутність лояльних медіа та правильне «брендування» допомоги.

Ще одним гучним, але порожнім продуктом Штабу стала розробка та запуск цифрової платформи «My Help» (myhelp.com.ua). Цей сервіс мав би бути агрегатором акцій, знижок та спеціальних бонусів від локального бізнесу для військовослужбовців, ветеранів, членів родин захисників, загиблих героїв, а також волонтерів та донорів. Гройсман презентував цей проєкт як унікальну розробку, яка фінансується з позабюджетних джерел. І все – тиша.

З огляду на вищезазначене, ситуація потребує системного втручання контролюючих органів. Державна аудиторська служба України та Рахункова палата повинні здійснити комплексний аудит оборонних закупівель виконкому Вінницької міської ради, з особливою увагою до процедур без використання електронної системи та аналізу ціноутворення на ринку БПЛА та оптики. Законодавча гілка влади мала б врегулювати правовий статус координаційних гуманітарних штабів при органах місцевого самоврядування, зобов'язавши їх набувати статусу юридичної особи, проходити обов'язкову верифікацію та публікувати деталізовану фінансову звітність щодо походження та використання матеріальних цінностей. Але тут і кінь не валявся…