Благодійний фонд «Рятувальник», фірма «Флоріан-Т» і службові розслідування: за що керівництво ДСНС Вінниччини отримало догани?

Догасились. Ситуація, що склалася в Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області, вже становить інтерес не тільки для правоохоронців, а й для широких верств населення. Ми отримали текст колективної скарги особового складу Вінницького гарнізону. Написана вона ще 23 лютого 2026 року, була подана уповноваженим представником колективу та розкрила систематичні зловживання, організовані, як стверджується, начальником Головного управління полковником служби цивільного захисту Максимом Володимировичем Крутінем та його найближчим оточенням.

Отже, ми маємо багатосторінковий «Висновок службового розслідування №113», затверджений 13 травня 2026 року. До складу комісії, яку очолив заступник Голови ДСНС генерал-майор служби цивільного захисту Олексій Мігрін, увійшли провідні фахівці Юридичного управління, Департаменту запобігання корупції, Департаменту персоналу та управління превентивної діяльності центрального апарату. Такий представницький склад комісії мав би свідчити про високий рівень уваги до проблеми та намагання забезпечити максимальну об'єктивність перевірки. Але видався бюрократичним пшиком.

Окремо маємо колективну скарга від 23.02.2026, а також проєкт наказу по особовому складу цивільного захисту № НЦЗ-513 від 08.06.2026 (за підписом Голови ДСНС Андрія Даника).

На основі цих документів і опишемо ситуацію…

Начальник Головного управління полковник служби цивільного захисту Крутінь Максим Володимирович був призначений на цю посаду у 2025 році, змінивши багаторічного очільника гарнізону Руслана Шевчука.

Під час представлення особовому складу Вінниччини Крутінь декларував наміри «активно впроваджувати інновації для поліпшення умов служби, підвищення оперативності та ефективності Служби порятунку». Проте…

Замість інновацій – як можна зробити висновок із колективної скарги – схематоз. І одну з ключових ролей там, за словами колективу, відіграє заступник начальника Головного управління полковник служби цивільного захисту Дмитро Ігорович Рихліцький.

За твердженням авторів колективної скарги, Крутінь та Рихліцький є однокурсниками. Крім того, Дмитро Рихліцький є представником своєрідної місцевої «династії»: його батько, генерал-майор служби цивільного захисту Іван Анатолійович Рихліцький, свого часу також очолював Головне управління ДСНС у Вінницькій області.

Як стверджує незгодні з начальником частина колективу, після приходу Крутіня відбувся перерозподіл сфер впливу всередині управління. Ті посадові особи, які раніше орієнтувалися на інших заступників, були змушені перейти під патронат Рихліцького або зіткнутися з адміністративним тиском і загрозою звільнення під час організаційно-штатних змін.

 «Рятувальник» для рятівників

Згідно з матеріалами службового розслідування та даними реєстрів, Благодійна організація «Благодійний фонд «Рятувальник» (код ЄДРПОУ 46117085) була зареєстрована 28 липня 2025 року. Юридична адреса фонду: м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, буд. 7. Офіційний вид діяльності (КВЕД 88.99): надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання.

Автори колективної скарги проаналізували склад засновників та керівництва цього фонду і знайшли афілійованість із родиною Рихліцьких та керівництвом ДСНС:

1.      Гуменюк О.В., керівник фонду. За свідченнями співробітників управління, в минулому він працював особистим водієм генерала Івана Рихліцького (батька чинного заступника начальника ГУ Дмитра Рихліцького).

2.      Гловацький О.Л., учасник/засновник фонду. У період керівництва генерала Рихліцького обіймав посаду начальника медичного центру Головного управління.

3.      Скорбач О.О., учасник/засновник фонду. Колишній заступник начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Вінницької області. Паралельно зі статусом засновника фонду, він працює у комерційній структурі ТОВ «Флоріан-Т» та очолює ГО «Спортивна федерація пожежних та рятувальників Вінничини», фінансування якої, за даними скарги, також здійснюється шляхом примусових відрахувань із заробітних плат рятувальників.

Механізм функціонування схеми, описаний у колективній скарзі та підтверджений поясненнями частини офіцерів під час розслідування, простий, аж примітивний. Але робочий. Фактичну координацію діяльності фонду здійснював особисто полковник Рихліцький, діючи за погодженням з начальником ГУ Крутінем. До організації збору коштів були залучені т.в.о. заступника начальника Нечко, а також начальники та заступники начальників районних управлінь. Інспекторському складу районних управлінь роздавалися листи з банківськими реквізитами БФ «Рятувальник». Виконуючи функції державного нагляду та контролю у сфері пожежної безпеки, інспектори мали приходити на підприємства та «пропонувати» суб'єктам господарювання перерахувати кошти як благодійну допомогу. Був встановлений неофіційний фінансовий план: від 25 до 30 тисяч гривень на місяць з кожного напрямку або підрозділу.

Для тих співробітників, які відмовлялися виконувати незаконні накази та перетворюватися на «збирачів данини», застосовувався механізм адміністративного примусу. Згідно з матеріалами розслідування, незгодних переводили на посади в інші, менш престижні підрозділи. Як приклад у поясненнях наводився тиск на головного інспектора відділу № 1 Вінницького районного управління А.А. Присяжного, який відмовився виконувати цей план.

Комісія ДСНС опитала 20 осіб начальницького складу щодо цього питання. Незважаючи на атмосферу страху, 6 офіцерів відкрито підтвердили факт організації Д.І. Рихліцьким та М.В. Крутінем способу заробітку через фонд, а один офіцер зізнався, що особисто отримував відповідні незаконні вказівки від Рихліцького, але відмовився їх виконувати через очевидну корупційну складову.

Хоча 14 опитаних, а також самі організатори передбачувано спростували свою причетність, наявність детальних та послідовних свідчень частини колективу є достатньою підставою для кваліфікації цих дій як ймовірного кримінального правопорушення. З огляду на те, що внутрішня комісія ДСНС позбавлена процесуальних інструментів слідства, матеріали за цим епізодом були передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки.

І вже після того, як інформація про схему дійшла до Києва у листопаді 2025 року, фонд, намагаючись замести сліди, терміново відкрив рахунки в інших банківських установах.

ТОВ «Флоріан-Т»: протипожежна прокладка?

Пожежна безпека в Україні є досить високоприбутковим ринком, що включає проектування, монтаж та обслуговування систем сигналізації, пожежогасіння та димовидалення. Головне управління ДСНС у цій системі координат відіграє роль регулятора, який ліцензує (через центральний апарат), перевіряє та приймає в експлуатацію такі системи. Контроль над регулятором дозволяє створити штучну монополію для обраних підрядників. У Вінницькій області таким підрядником стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоріан-Т».

ТОВ «Флоріан-Т» (код ЄДРПОУ 33623240) зареєстроване 06.07.2005 року. Юридична адреса: м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, буд. 38а, офіс 120. Підприємство володіє ліцензією ДСНС (наказ від 08.04.2025 № 402, а також попередні ліцензії, зокрема від 29.10.2021 № 731) на повний комплекс робіт протипожежного призначення та має власний пульт цілодобового пожежного спостерігання.

Керівником та ключовим бенефіціаром ТОВ «Флоріан-Т» є Савіцька Лариса Валентинівна.

Так от, згідно з матеріалами розслідування та свідченнями 5 офіцерів, Савіцька є рідною тіткою заступника начальника ГУ ДСНС Дмитра Рихліцького. За інформацією з колективної скарги, до 2010 року одним із співвласників фірми була безпосередньо дружина Рихліцького, проте згодом, для мінімізації очевидних корупційних ризиків, склад засновників було формально змінено, і туди увійшов В.М. Харченко (близький товариш Рихліцького).

І пішло нав'язування послуг компанії місцевому бізнесу. Інспектори ДСНС, приходячи на планові чи позапланові перевірки об'єктів, систематично розповсюджували візитівки ТОВ «Флоріан-Т», безальтернативно пропонуючи саме цю компанію для усунення виявлених порушень. В одному з пояснень під час розслідування офіцер прямо вказав, що для примусу підприємців до співпраці з «Флоріан-Т» керівництвом застосовувалися методи тиску та залякування (погрози штрафами, закриттям бізнесу тощо).

Як наслідок – критичне зниження якості виконання робіт, що створює смертельну небезпеку для громадян. Коли компанія знає, що її роботу приймає лояльний інспектор, стимули до якісного виконання монтажу зникають. Комісія ДСНС документально зафіксувала два випадки тотального провалу систем безпеки, які обслуговувалися ТОВ «Флоріан-Т» :

1.      29 жовтня 2025 року — пожежа у кафе-барі «Марсель». Система пожежної сигналізації не спрацювала. Проте інспектори внесли до офіційної картки обліку пожежі завідомо неправдиву інформацію про те, що система нібито спрацювала.

2.      21 листопада 2025 року — пожежа в непродовольчому магазині «ЄВА». Система пожежної сигналізації також не спрацювала.

Комісія ДСНС визнала, що не має повноважень для доведення кримінального умислу, однак зібрані докази були скеровані до поліції та прокуратури. Рихліцький уникнув надання пояснень комісії, бо раптово захворів на період розслідування.

Справа Сторожука та параліч антикорупційного сектору

11 червня 2025 року начальник сектора організації заходів безпеки критичної інфраструктури підполковник Міщенко подав рапорт (№ Р-2016/47) на ім'я Крутіня. У рапорті він повідомив про кричущі факти порушень законодавства при видачі дозвільних документів на експлуатацію об'єктів будівництва. Йшлося про те, що посадові особи (і безпосередньо заступник начальника Олег Сторожук) погоджували експлуатацію будівель, де були відсутні належні протипожежні відстані, перешкоджалася евакуація людей з багатоповерхових будинків, а житлові приміщення незаконно розміщувалися на технічних поверхах висоток.

Начальник Головного управління мав би, логічно, відсторонити Сторожука від виконання обов'язків на час перевірки та призначити незалежну комісію. Натомість Крутінь видав наказ від 19.06.2025 № НС-244/47, яким призначив... Олега Сторожука головою комісії з розслідування цих самих порушень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність прийняття рішень. В Сторожука був очевидний приватний інтерес (уникнення кримінальної та дисциплінарної відповідальності за незаконні погодження забудовникам). Водночас він отримав службові дискреційні повноваження голови комісії, що дозволяло йому на власний розсуд кваліфікувати ступінь виявлених порушень.

Результат такого «розслідування» був передбачуваним. Комісія під головуванням Сторожука підтвердила факт наявності будівельних порушень, проте безапеляційно визнала їх «незначними», такими, що «не призвели до зриву виконання завдань». У висновку було запропоновано обмежитися «усним попередженням» для винних осіб. Жодних обставин, причин чи наслідків порушень, а також наявності вини самого Сторожука, комісія не досліджувала. Крутінь 24 липня 2025 року без заперечень затвердив цей висновок.

Згідно з посадовими обов'язками, начальник сектору з питань запобігання та виявлення корупції Владислав Чернега зобов'язаний здійснювати контроль за врегулюванням конфлікту інтересів та вносити пропозиції керівництву щодо усунення корупційних ризиків. Парадоксально, але саме Чернега, який публічно представляв ДСНС на круглих столах МВС з антикорупційних питань, проігнорував цю кричущу ситуацію.

У своїх поясненнях комісії ДСНС Чернега заявив, що «не додивився» за наявністю конфлікту інтересів у Сторожука, оскільки перебував у відпустці, а його підлеглий, який входив до складу комісії, нічого йому не доповів.

Київська комісія кваліфікувала дії Максима Крутіня як пряме порушення пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Закон покладає обов'язок не лише на підлеглого заявляти про конфлікт інтересів, але й на керівника: вживати вичерпних заходів щодо його недопущення. Призначаючи фігуранта справи слідчим у власній справі, Крутінь не лише проігнорував заборону Інструкції № 515, але й став співучасником приховування правопорушення. Оскільки Сторожук у грудні 2025 року був звільнений з лав ДСНС, матеріали щодо нього були передані до правоохоронних структур.

Фальсифікації, тиск та «кабінетні допити»

А от інші службові розслідування, за словами авторів колективного звернення, у Вінницькому гарнізоні перетворилися з інструменту з'ясування об'єктивної істини на механізм репресій проти опозиційно налаштованих офіцерів та засіб приховування власних злочинів. Матеріали перевірки фіксують цілий арсенал незаконних практик: підробку документів, психологічний тиск, ігнорування свідків та грубі порушення строків.

12 листопада 2025 року на підставі рапорту антикорупціонера Чернеги ініційовано службове розслідування (наказ від 13.11.2025 № НС-558/47) щодо можливого вимагання хабарів інспекторами ДСНС під час розслідування вже згаданої пожежі в кафе-барі «Марсель» (29.10.2025) та пожежі піднавісу в с. Хижинці (08.11.2025). Головою комісії було призначено т.в.о. заступника начальника ГУ Олександра Нечка.

У матеріалах справи з'явилися пояснення заступника начальника відділу Вінницького РУ підполковника Цьомика, датовані 8 листопада 2025 року, в яких він свідчив, що інший офіцер нібито вимагав у власника згорілого об'єкта бензин. Пояснення були завірені особистим підписом голови комісії як особи, що їх відбирала.

Однак під час перевірки комісією ДСНС з'ясувалося, що з 7 по 9 листопада 2025 року Цьомик офіційно перебував у Дніпропетровській області і фізично не міг надавати жодних пояснень у Вінниці. Тоді Нечко був змушений зізнатися, що особисто пояснення у Цьомика не відбирав, а просто поставив свій підпис та вписав посаду у вже заповнений кимось бланк. Сам Цьомик згодом відмовився від своїх слів, заявивши, що власник сам пропонував бензин, а він «помилково» написав про вимагання.

А от інспектор Філонюк склав Акт про пожежу в кафе-барі «Марсель» лише в одному примірнику та не направив копію до Національної поліції, надіславши лише фотографію через месенджер WhatsApp своєму колезі. Чим порушив ст. 80 Кодексу цивільного захисту України та Порядку спільних дій поліції та ДСНС. Бездіяльність поліції та відсутність офіційного документа дозволили приховати факт неспрацювання пожежної автоматики ТОВ «Флоріан-Т». Безпосередній керівник Філонюка, полковник Лемещук, підписав титульний аркуш справи про пожежу з грифом «Перевірено», закривши очі на відсутність документа.

Кульмінацією позастатутних методів управління стали події 17 лютого 2026 року, детально описані в колективній скарзі. Не маючи офіційного наказу про призначення службового розслідування (він буде підписаний лише 18 лютого — наказ № НС-110/47), Крутінь організував у своєму кабінеті процедуру, яка за формою і змістом нагадувала поліцейський допит.

Орієнтовно о 16:20 до приймальні начальника викликали посадових осіб управління превентивної діяльності. У кабінеті, за присутності Крутіня, Нечка та антикорупціонера Чернеги, на офіцерів, за їх словами, чинився психологічний тиск, висловлювалися погрози звільненням, а також натяки на «зацікавленість правоохоронних органів». Працівників примушували негайно, без доступу до матеріалів та документів, писати пояснення. Наступного дня їм повертали ці пояснення з вимогою «переписати» їх у потрібному для керівництва руслі.

В результаті цього всього, всіх цих перевірок, розслідувань Голова ДСНС України Андрій Даник підписав Наказ по особовому складу цивільного захисту від 08.06.2026 № НЦЗ-513, яким визначив міру відповідальності для посадових осіб Головного управління :

1.      Крутінь Максим Володимирович (начальник ГУ ДСНС у Вінницькій обл.). За порушення п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (неврегулювання конфлікту інтересів), порушення Інструкції № 515 та неналежне виконання посадових обов'язків притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді СУВОРОЇ ДОГАНИ. Показово, що в лютому 2026 року Крутінь вже отримував догану за слабкий контроль, що свідчить про системність його управлінських провалів. Найбільш резонансним наслідком для Крутіня стало доручення Департаменту персоналу протягом 5 днів направити інформацію про нього до НАЗК для включення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Потрапляння керівника такого рангу до «Реєстру корупціонерів» є тавром, що фактично унеможливлює його подальше просування державною службою. Але хіба так дійсно буде?

2.      Нечко Олександр Васильович (т.в.о. заступника начальника ГУ). За фальсифікацію процедури отримання пояснень (справа Цьомика) та внесення недостовірних даних до матеріалів розслідування отримав стягнення у виді ДОГАНИ.

3.      Лемещук Володимир Миколайович (начальник Вінницького районного управління). За формальний підхід до перевірки актів розслідування пожеж та відсутність контролю за підлеглими отримав стягнення у виді ЗАУВАЖЕННЯ.

4.      Філонюк Дмитро Олександрович (провідний інспектор Вінницького РУ). За порушення Кодексу цивільного захисту та приховування факту пожежі від поліції (нескладання другого примірника акта) отримав стягнення у виді ЗАУВАЖЕННЯ.

5.      Чернега Владислав Миколайович (начальник сектору з питань запобігання корупції). За самоусунення від контролю за дотриманням антикорупційного законодавства отримав офіційну вказівку на недопущення подібних випадків у майбутньому.

Покарали так покарали =)