У п’ятницю, 23 квітня, регіональний представник ІМІ у Вінницькій області зустрівся з начальником відділу захисту інтересів суспільства та держави ГУНП Вінниччини аби обговорити ситуацію із захистом прав журналістів регіону, станом розслідування правопорушень проти журналістів та співпрацею між засобами масової інформації і органами внутрішніх справ. З початку року слідчі підрозділи поліції Вінниччини зареєстрували три кримінальні провадження, одне з них за підслідністю направлено до Державного бюро розслідувань.
Поліцейські нагадали про свою готовність швидко реагувати на випадки порушення прав медійників.
Неприборканий податківець та журналіст «плюсів»
Тим провадженням, яке направили з поліції в ДБР стало перешкоджання журналісту «2+2» Володимиру Тимофійчуку з боку вінницького податківця. Власне, саме через через посаду нападника провадження і передали до держбюро. Як повідомляв ІМІ, у Вінниці на Тимофійчука напав головний державний ревізор-інспектор відділу Управління податкового аудиту у Вінницькій області Євген Кушнір. Унаслідок журналіст дістав тілесні ушкодження та пошкодив робочу техніку.
Інцидент стався 1 квітня, коли журналіст намагався взяти коментар у податківця щодо корупції в податковій системі. Між ними виникла сутичка. І замість відповіді Тимофійчук отримав тілесні ушкодження та зламаний мікрофон.
У сюжеті телеканалу «2+2» керівник вінницького ЖБК «Барський» Володимир Хоменко розповів про данину, якою обкладають чиновники підприємців. Тимофійчук в свою чергу вирішив адресувати ці питання податківцю Євгену Кушніру. Цю тему, скандал навколо ЖБК «Барський», зараз активно педалюють активісти місцевого «Дорожного контролю», а також окремі місцеві журналісти. А 2018 року разом з Володимиром Тимофійчуком вони разом добились звільнення заступника керівника Ресурсного сервісного центру МВС у Вінницькій області Геннадія Медончака, якого патрульні доправляли на освідування щодо стану алкогольного сп’яніння. Та й під час конфлікту 1 квітня 2021 року і активісти вінницького «Дорожнього контролю», і Тимофійчук були разом.
Додамо, що як повідомляв ІМІ, 15 квітня 2019 року журналіст телеканалу "1+1" Володимир Тимофійчук заявив, що його професійній діяльності перешкоджав головний спеціаліст секретаріату Кабінету Міністрів Ігор Конопацький.
Випадки «Вежі» та Андрія Качора
В січні воєнізована охорона Укрзалізниці затримала журналістів видання “Вежа” – Андрія Качора, Миколу Геркалюка та Марину Сербинович, які знімали відео про один із вінницьких мікрорайонів.
“Ми панорамно зняли колії та вагони. Коли вже йшли, до нас підбігли спершу працівники станції залізничної, які викликали воєнізовану охорону. Охорона нас затримала і викликала поліцію. Охорона заявляє, що ми протизаконно знімали адмінбудівлі Укрзалізниці”, – розповів Качор.
Згодом приїхала патрульна поліція, сказала, що нічого незаконного журналісти не робили, і поїхала. У ГУНП розповіли. Що конфлікт вирішився на місці, а охоронцям Укрзалізниці роз’яснили права журналістів. Фактично, все вирішилось на місці, але з усім тим аж надто вислужливі охоронці у пошуках «терористів» час та нерви медійникам згаяли. І хоча журналісти «Вежі» звернулися до поліції із заявою про перешкоджання журналістській діяльності з боку співробітників воєнізованої охорони Укрзалізниці, та доля цієї заяви невідома навіть у «відділі захисту інтересів суспільства та держави».
Медіаюрист Інституту Масової Інформації Алі Сафаров повідомив, що воєнізована охорона УЗ справді не мала права затримувати журналістів і це є підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста").
Інший інцидент трапився з тим-таки Андрієм Качором наприкінці лютого. Приватні охоронці зламали журналісту палець на правій руці, коли він намагався зафіксувати порушення карантинних вимог під час дискотеки в одному із закладів. За словами журналіста, на нього напали після того, як він під час спроби потрапити на дискотеку показав не паспорт, як вимагали організатори, а журналістське посвідчення. Також Качор повідомив, що поліцейські не поспішали на його численні виклики, а з’явилися лише після дзвінка на гарячу урядову лінію та сказали, що в них “немає повноважень”.
Поліцейські лише згодом відкрили провадження за ст. 122 Кримінального кодексу України (“Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”). Оскільки потерпілий журналіст підкреслив, що намагався потрапити на захід саме як громадянин, то за ст. 171 ККУ провадження не відкривали.
«Загублені» справи минулого
Минулорічні два випадки і три провадження досі «розслідуються». І обидва стосуються недопуску журналістів на сесії місцевих рад, начебто через «карантин». Мова йде про недопуск на сесію Якушинецької сільської ради та два випадки недопуску журналістів Каріни Галбу та Ігоря Шевченка на сесії Ладижинської міськради.
Точніше, поліцейські й ладні були вже їх закрити. І закривали. Але якушинецький випадок оскаржили у суді ще у вересні. І з того часу слідчі наче і не помічають провадження. Тільки двічі намагались закрити повторно, не провівши жодної дії, але прокуратура таке рішення поліції не підтримує.
А ладижинські журналісти теж дізнались про те, що провадження про їхній недопуск закрили. І збираються оскаржувати це рішення слідчих у суді. Але це зовсім не буде запорукою того, що надалі поліція буде працювати, а не зіллє справу.
І в тому чи не найбільша проблема – здавалося б, створили цілий «відділ захисту інтересів суспільства та держави», а слідчі, хто на місцях розслідує справи про порушення прав журналістів залишились ті, що й були. Вони і досі є підлеглими начальників райвідділів, які охоче товаришують із місцевою владою. Вони і далі безсовісно закривають провадження. І новостворені «відділу» тільки розводять руками – то не в їхній компетенції впливати на слідчих. Тобто, віз і досі на місці…
Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки FreedomHouse
Comments