Цього року ми багато-багато працювали, зокрема і судилися. Адже деяким чиновникам набагато простіше не виконувати свої прямі зобов'язання та будь-якими способами не надавати доступ до публічної інформації своїм співгромадянам.
Розкажемо вам кілька історій: як вінницька міська влада грала у таємних агентів та не публікувала Генеральний план міста, бо це ж лише "для службового користування"; до останнього намагалася довести, що незаконно встановлений шлагбаум на Замковій горі, який обмежує можливості пересування для людей з інвалідністю, навпаки, їх покращує; містичні громадські слухання, про які люди дізнаються вже, коли вони вже "відбулися"; та як у Яришівській сільській раді не вміють користуватися власним сайтом і не публікують на ньому жодної документації.
Кейс перший:
Вінницька міська рада тривалий час не вважала потрібним публікувати текстову частину Генерального плану міста, прикриваючись тим, що це "для службового користування". Цей гриф "ДСК" присвоїв інститут ДП УДНДІПМ “Дніпромісто” ім. Ю.М.Білоконя. Хоча цей інститут не має повноваження обмежувати доступу до публічної інформації. Також вони «забули» суть Закону України "Про доступ до публічної інформації", де зазнається, що обмеженню доступу до інформації полягає власне інформація, а не сам документ. Якщо там і є з інформація обмеженим доступом, то все одно мають публікувати ту, яка такого обмеження не має. Чому це важливо: Коли громадяни не мають доступу до інформації про зміни в генеральному плані міста, чи відповідають вони державним санітарним, екологічним, будівельним нормам, то представники міської ради порушують Законодавство України та міжнародні угоди. Громадськість втрачає контроль над діями влади, що може призвести до зменшення площі зелених насаджень та розміщенню екологічно небезпечних об’єктів поруч з житловою забудовою. Дії вмр: Якщо згадувати про безконтрольне використання земельних ресурсів представниками ВМР, то стає зрозумілим, чому вони не сильно прагнуть надавати громадянам інформацію про генеральний план.
Тому ми звернулися до суду із позовом про визнання бездіяльності Вінницької міської ради та визнанням її дій протиправними. Наслідки: Вінницька міська рада затвердила порядок оприлюднення інформації на їхньому сайті.
Кейс другий:
У Вінниці на Замковій горі встановили шлагбаум, чим перекрили місця для стоянки осіб з інвалідністю та частину дороги, яка будувалася коштом місцевого бюджету. Зрозуміло, що це суперечить законам України та зокрема здоровому глузду. Під час встановлення шлагбауму свідомо чи несвідомо проігноровали важливі моменти: рішення про встановлення шлагбауму ухвалювалося на засіданні координаційної ради з питань безпеки дорожнього руху, але така рада може здійснювати лише підготовку до пропозиції, а не приймати власне рішення. Таким має займатися Національна поліція. Тут доречно згадати і про діяльність комунальної "Муніципальної варти", яка всупереч своєму статуту ухилилися від виконання своїх обов'язків, ніяк не домогалася усуненню перешкод. Чому це важливо: Ця історія про те, що влада може заплющити очі на потреби своїх громадян із інвалідністю. Внаслідок війни таких людей стане ще більше й їхні права можуть порушуватися надалі, якщо не звертати на це увагу. Представники влади можуть легко ігнорувати вимоги законів та робити вигляд, що так і має бути. Дії вмр: Представники вінницької міської влади проявили бездіяльність, яка пов'язана із невиконанням контролю у сфері благоустрою, що призвела до незаконного встановлення шлагбауму. При цьому вони надали пояснення, що нібито встановлення обмеження було задля покращення умов паркування для людей з інвалідністю, а тому не обмежує їхні права. Наслідки: Суд визнав незаконність встановлення шлагбауму на Замковій горі.
Кейс третій:
Наступна історія про містичні громадські слухання. 19 червня 2023 року на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України опублікували проєкт Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг у Вінниці. Також там були зазначені наступне: громадське обговорення починається з 26 травня 2023 року та триває до 26 червня 2023 року. І зазначили, що строки подання зауважень та пропозицій – до 24 квітня 2023 року включно. Відповідно, пропозиції та зауваження, що подані після встановленого строку, не будуть розглядатися. Тобто, повідомлення опублікували 19 червня, за сім днів до завершення громадського обговорення, а те, що зауваження можна подати лише в минулому, за кілька місяців до того, їм не здалось абсурдом. Чому це важливо: Громадські слухання – це інструмент демократії. Проте деяким чиновниками чхати що на демократію, що на Конституцію України. Оскільки громадських слухань не було в рамках громадських обговореннях детального плану території, то це є грубим порушенням статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в якій встановлено норму, що затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Дії вмр: Після того, як ми звернулися зі запитом, чи проводилося громадське обговорення, та попросили надати документи, які би це підтвердили, з'ясувалося, що громадські слухання з обговоренням містобудівної документації - “Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг” відбулися ще 6 червня 2022 року… Тобто вони були проведені без публікації проектних документів, звіту про екологічну оцінку та з іншими порушеннями. Наслідки: Суд відкрив провадження за позовом ГО "Автомайдан Вінниччина" про визнання слухань такими, що не відбулися.
Кейс четвертий:
Остання історія буде присвячена не ВМР, а Яришівській сільській раді. І ситуація там набагато сумніше, ніж у обласному центрі. На своєму сайті сільрада не просто не публікували деякі документи під грифом "ДСК", там взагалі не вважали за потрібне надавати будь-яку інформацію: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті сільрадою, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Взагалі нічого! Це є протиправною бездіяльністю та порушенням права на доступ до публічної інформації. Чому це важливо: Яскравий приклад того, чому сільська рада так не хоче публікувати інформацію про свою діяльність: у 2021 році голова сільради Олександр Кухарчук позичив у своє авто користування сільраді, а водієм став його ж зять.
Після того Яришівська сільрада все ж оголосила конкурс, аби купити службове авто. Але закупівля не відбулася, оскільки Кухарчук вирішив цим коштом відремонтувати власну машину.
Згодом конкурс оголосили знову, але на всій цій оборудці громада втратила близько 90 тисяч гривень. При цьому в бюджеті на розвиток всієї громади закладено вдесятеро менше, всього 9 тисяч гривень. Дії сільради: Зобов'язання публікувати інформацію на сайті покладено на доньку голови Оксану Кухарчук (після виборів батько прилаштував її головною спеціалісткою з бухгалтерського обліку). Після наших звернень про надання публічної інформації, нічого не змінилося. А про лист-пояснення від їхньої секретарки взагалі сумно згадувати. Наслідки: Суд визнав протиправною бездіяльність Яришівської сільської ради та зобов’язав її працівників оприлюднити всю публічну інформацію. Проте рішення суду досі так і не виконали.
Стаття створена в рамках проекту за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст та висловлені погляди несе Громадська організація «Автомайдан «Вінниччина»
コメント